Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1142/23
27.04.2023 суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А., розглянувши матеріали позовної заяви
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Комарова, 2а,
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
В позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 49 276,39 грн.
Відповідно до інформації, наданої суду Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 27 березня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , знята з реєстрації 13.07.2021 року у зв'язку зі смертю особи.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, за встановлених обставин необхідно відмовити у відкритті провадження за позовними вимогами до ОСОБА_1 , оскільки до відкриття провадження у справі з'ясовано, що відповідач померла до звернення позивача до суду із цим позовом, відповідно позивач не може звертатись до суду із позовом до померлої особи, такі висновки містяться й в ряді ухвал Верховного Суду.
Так, відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичні особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізособою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичні особи припиняється в момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи, є сторони, треті особи.
Ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.
Положенням ст. 47 ЦПК України 2004 року передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 чинного ЦПК України дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 чинного ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п. п. 1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів ("Diya 97 v. Ukraine", N 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі N 185/998/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. ч. 5,6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного у відкритті провадження за позовними вимогами до ОСОБА_1 необхідно відмовити.
В решті позовних вимог, а саме позовних вимог до ОСОБА_2 позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України. Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Даний позов подано позивачем в суд з додержанням правил підсудності.
Перешкод для відкриття провадження по даній справі немає.
Тому її слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, а ціна позову у ній (49 276,39 грн.) не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (248 100 грн.), дана справа є малозначною.
Тому дана справа в частині позовних вимог до ОСОБА_2 підлягає до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Керуючись ст.ст. 81, 187, 277 ЦПК України, -
Відкрити провадження у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Призначити судове засідання на 19 липня 2023 року о 08 год. 30 хв. в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави за адресою: м. Полтава, пров. Хорольський, 6, каб. 27.
Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Роз'яснити, що відповідач може подати відзив на позов, оформлений з додержанням вимог ст.178 ЦПК України, у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі не додані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказу іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідь на відзив та заперечення позивачем можуть бути подані в строк до 19 липня 2023 року з дотриманням вимог, передбачених ст.178 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам право звернутись до суду з заявами про розгляд справи за їхньої відсутності.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud1609.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А.Самсонова