Справа № 527/918/23
провадження № 1-кс/527/207/23
26 квітня 2023 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12023175510000120, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
25 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12023175510000120, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
У своєму клопотанні прокурор зазначив, що 24.04.2023 надійшло повідомлення зі служби 102 про те. що 24.02.2023 о 23:48 за адресою: Кременчуцький район с. Бугаївка заступник начальника водної поліції повідомив, що було зупинено автомобіль марки ВАЗ 2121 "Нива" зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з причепом на якому знаходився гумовий човен з 2 мішками риби зі слідами обвічкування.
24.04.2023 року працівниками ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, було проведено огляд автомобіля марки ВАЗ 2121 «Нива» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_3 , а саме причеп в якому виявлено два (2) полімерних мішка в яких знаходилась риба наступних видів: сазан - 13 одиниці, карась сріблястий 3 одиниці, лящ 30 одиниця, судак 3 одиниці, окунь - 7 одиниць загальна вага риби 70 кг.
Автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_4 . свіжевиловлену рибу, вилучено до ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області.
За вказаним фактом 25.04.2023 відомості внесено до ЄРДР за № 12023175510000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Вилучене у ході проведення огляду майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Свіжовиловлену рибу у зв'язку із швидкістю псування передано згідно зберігальної розписки головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , для подальшої реалізації в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України у даному випадку вилучена риба: сазан - 13 одиниці, карась сріблястий 3 одиниці, лящ 30 одиниця, судак 3 одиниці, окунь - 7 одиниць є майном набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_4 було використано, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тобто являються речовими доказами.
Згідно ч. 1 ст. 170 КК України не застосування арешту щодо свіжевиловленої риби сазан - 13 одиниці, карась сріблястий 3 одиниці, лящ 30 одиниця, судак 3 одиниці, окунь 7 одиниць - майна набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення ті знарядь вчинення кримінального правопорушення - автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_5 може призвести до їх приховування, пошкодження зникнення, втрати, знищення, передачі та його використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передач та використання, зокрема і в подальшій злочинній діяльності або настанню інших наслідків які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації необхідно застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримував.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 статті 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене під час огляду 25 квітня 2023 року майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, може мати значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягати дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.
Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України".
Враховуючи зазначене, у слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в частині накладення арешту на майно, шляхом заборони будь - яким особам можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо).
Враховуючи швидкість псування вилученої під час огляду місця події 25.04.2023, риби породи: сазан - 13 одиниці, карась сріблястий 3 одиниці, лящ - 30 одиниця, судак 3 одиниці, окунь - 7 одиниць, дозволити її реалізацію головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12023175510000120, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.04.2023 під час огляду місця події, а саме: автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 . зареєстрований на ОСОБА_6 , жителя с. Лубни)шляхом заборони відчуження власнику чи іншим особам зазначеного автомобіля без залишення на майданчику вилучених транспортних засобів ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, шляхом передачі фактичному володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відповідальне зберігання.
Накласти арешт та дозволити реалізацію головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , рибу породи: сазан - 13 одиниці, карась сріблястий 3 одиниці, лящ - 30 одиниця, судак 3 одиниці, окунь - 7 одиниць.
Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1