Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"25" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2238/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши заяви про розподіл судових витрат по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (місцезнаходження: 03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б; код ЄДРПОУ 41622215)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Амосова, будинок 1, квартира 17; код ЄДРПОУ 38494197)
про стягнення 289 312,28 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/2238/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" заборгованості в розмірі 289 312,28 грн. , з яких: 184 277,68 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № ХА-19-310720-ДЕ від 31.07.2020, 19 486,63 грн. - пеня, 9 123,88 грн. - штраф 5%, 22 969,31 грн. - інфляційні втрати та 53 454,78 грн. - 25% річних.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 позовні вимоги ТОВ "Розмай Агро" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" пеню в розмірі 19 486,63 грн., штраф 5% в розмірі 977,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 22 969,31 грн., відсотки річних в розмірі 53 454,78 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 453,32 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" суми основного боргу за Договором поставки № ХА-19-310720-ДЕ в розмірі 164 735,20 грн. та штрафу 8 146,76 грн. - відмовлено.
Провадження у справі № 922/2238/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" суми основного боргу за Договором поставки № ХА-19-310720-ДЕ в розмірі 19 542,48 грн. - закрито.
До закінчення судових дебатів у справі представники позивача та відповідача також зробили заяви про надання доказів на підтвердження розміру понесених сторонами витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначив судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 25 квітня 2023 року; встановив позивачу та відповідачу строк для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
24 квітня 2023 року через систему "Електронний суд" представник ТОВ "Імексагро" подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 9940), згідно якої відповідач просить стягнути з ТОВ "Розмай Агро" витрати ТОВ "Імексагро" на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. та розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення без його участі.
Представники сторін в судове засідання 25.04.2023 не з'явилися; про дату, час та місце розгляду справи учасників справи було повідомлено належним чином - в судовому засіданні 17.04.2023. Крім того, документ в електронному вигляді "Рішення" від 17.04.2023 по справі № 922/2238/22 (суддя Рильова В.В.) було надіслано учасникам справи в Електронний кабінет та отримано представниками вже 18 квітня 2023 року.
Судом оголошено, що 25.04.2023 представник ТОВ "Розмай Агро" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 10090 через кабінет ЕС), в якому повідомив, що адвокат Писаренко М.О. є захисником у кримінальному провадженні, а № 753/5186/23, слухання справ призначено в Дарницькому районному суді міста Києва на 25.04.2023 року об 10:30 годині.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначив, що строк вирішення питання про розподіл судових витрат є обмеженим, а розгляд даної справи не може бути відкладено безстроково. Крім того, суд також неодноразово повідомляв учасників справи про можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України; звертав увагу на те, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути подані сторонами в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або дистанційними засобами зв'язку.
Представник ТОВ "Розмай Агро" брав участь в судовому засіданні 17.04.2023 в режимі відеконференції, а отже був обізнаний про дату та час судового засідання, призначеного судом для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі № 922/2238/22, а також про строк, встановлений сторонам для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Однак, відповідним правом позивач не скористався, станом на 25 квітня 2023 року докази на підтвердження судових витрат ТОВ "Розмай Агро" на правничу допомогу чи заперечення ТОВ "Розмай Агро" проти розподілу витрат відповідача до суду не надходили. Про необхідність надання позивачу додаткового часу для подачі відповідних документів в клопотанні (вх. № 10090 від 25.04.2023) про відкладення судового засідання, також не зазначено. Також в даному клопотанні представник позивача не зазначив про причини своєчасного неподання до суду доказів , що підтверджують розмір понесених судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (останній день подачі 24.04.2023) та про інші обставини, що мають значення для вирішення вказаного питання.
Водночас, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Обов'язковою явку представників суд не визнавав. З огляду на викладене, суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "Розмай Агро" про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 10090).
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Доказів, що підтверджують розмір понесених у даній справі судових витрат ТОВ "Розмай Агро" на правничу допомогу на час проведення судового засідання 25.04.2023 до суду подано не було. Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду питання про розподіл судових витрат ТОВ "Розмай Агро" у справі № 922/2238/22.
Дослідивши матеріали справи, надані представником відповідача докази на підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Імексагро" витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (Закон № 5076-VI).
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 також зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем надано до суду копію Договору б/н про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом від 12 лютого 2023 року, укладеного між Адвокатським бюро "Шемет" в особі адвоката Шемет Оксани Володимирівни, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 002260 (Адвокат/Захисник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імексагро" (Клієнт), згідно якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги Клієнту. Сторони домовилися, що розмір гонорару за надання правової допомоги визначається у додатковій угоді до даного договору (пункт 2.1. вказаного Договору), том 1 а.с.107..
В Додатковій угоді №1 від 18 квітня 2023 року до Договору про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом № б/н від 12.02.2023 сторони погодили, що відповідно до розділу 2 Договору про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом № б/н від 12.02.2023 розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги у справі № 922/2238/22 за позовом ТОВ "Розмай Агро" до ТОВ "Імексагро" про стягнення заборгованості становить 40 000 (сорок тисяч гривень) 00 коп. Встановлено строк оплати Клієнту за Договором № б/н від 12.02.2023 до 30 грудня 2023 року.
До матеріалів справи надано також Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору б/н від 12 лютого 2023 року, згідно якого Адвокатом надані, а ТОВ "Імексагро", отримані своєчасно та в повному обсязі, послуги з надання правничої (правової) допомоги згідно з договором по справі № 922/2238/22.
Вартість послуг з надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Імексагро", складає 40 000 (сорок тисяч гривень) 00 коп., ПДВ не передбачений, оскільки Адвокатське бюро є платником єдиного податку.
Правнича (правова) допомога, що надана, а також сплачена, на умовах Договору, складається з наступного:
- Попередня усна консультація - 2 000,00 грн.;
- Правовий аналіз первинної бухгалтерської та фінансової документації по взаємовідносинам ТОВ "Розмай Агро" та ТОВ "Імексагро" - 2 500,00 грн.;
- Вивчення позовної заяви та документів доданих до позову - 5 000,00 грн.;
- Вивчення правових висновків Верховного Суду, щодо застосування норм права з аналогічних правовідносин - 1 500,00 грн.;
- Складання відзиву на позовну заяву - 6 000,00 грн.;
- Підготовка та подання клопотання про долучення доказів - 2 000,00 грн.;
- Участь у судових засіданнях: 06.03.2023 - 5 000,00 грн., 20.03.2023 - 6 000,00 грн., 03.04.2023 - 5 000,00 грн., 17.04.2023 - 5 000,00 грн.
Загалом на надання правничої допомоги витрачено 40 годин робочого часу.
18 квітня 2023 року Адвокатським бюро "Шемет" також виставлено Клієнту Рахунок № РФ-00001 на суму 40 000,00 грн. за надання правничої (правової) допомоги.
Дослідивши зазначені докази, господарський суд зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Відповідно, поданих доказів достатньо для встановлення самого факту надання адвокатом професійної правничої допомоги ТОВ "Імексагро" у даній справі.
Вирішуючи питання надання доказів оплати наданих послуг з правової допомоги на суму 40 000 грн., суд враховує правову позицію, яку викладено Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19: "за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)".
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом також враховано правову позицію, висловлену Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Крім того, в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 906/698/20 Верховний Суд складі колегії суддів Касаційного господарського суду звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статі 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. В свою чергу, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Імексагро" до відшкодування витрати у фіксованій Договором про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом в сумі - 40 000,00 грн. підтверджені належними доказами, є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг (враховуючи складання адвокатом відзиву на позов, надання нових доказів, участь в судових засіданнях та інш.) та відповідають критерію розумності їхнього розміру.
Водночас суд керується частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Розмай Агро" у справі № 922/2238/22 витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" на професійну правничу допомогу покладаються на позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягають стягненню на користь відповідача в розмірі 26 608,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2238/22, в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" про розподіл судових витрат у справі № 22/2238/22 залишити без розгляду.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/2238/22.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (місцезнаходження: 03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б; код ЄДРПОУ 41622215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" (місцезнаходження: 61171, місто Харків, вулиця Амосова, будинок 1, квартира 17; код ЄДРПОУ 38494197) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 608,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
У відшкодуванні решти витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексагро" на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення складено та підписано 27.04.2023.
Суддя В.В. Рильова