Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/194/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 10081 від 25 квітня 2023 року) , у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», місто Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Івера», місто Харків, перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , місто Харків, друга третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, місто Харків,
провизнання прав іпотекодержателя, -
В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/194/23 про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Поліс” прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року.
25 квітня 2023 року до суду позивачем електронною поштою подано заяву (вх. № 10081) про забезпечення позову.
Розглянувши означену заяву, суд прийшов до наступних висновків.
ВІДНОСНО ПРЕДМЕТА ПОЗОВУ ТА ЗАХОДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Як вбачається із позовної заяви, предметом позову є визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1622 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л., стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною площею 179,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374081163101, власником та іпотекодавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Івера”, яке належить йому на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, виданий 18.01.2016, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Івера” та ОСОБА_2 .
У заяві (вх. № 10081) про забезпечення позову, позивач прохає забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень 1-го пов. № 1, 2, 3, 5 в літ. “А-1” з реєстраційним номером 2720956263120, площею 95,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень 1-го пов. № 4, 6, 6а, 7, 8 в літ. “А-1” з реєстраційним номером 2720947963120, площею 81,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується, серед іншого, неможливістю виконання потенційного рішення суду про задоволення позову. Водночас, у випадку задоволення позову, за позивачем буде визнано право іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року відносно об'єкта - нежитлова будівля літ. “А-1”, загальною площею 179,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374081163101.
Тобто, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна різняться. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” на кожний об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об'єкту. Тобто, з цієї норми вбачається, що у позовній заяві йдеться мова про один об'єкт, а у заяві (вх. № 10081 від 25 квітня 2023 року) про забезпечення позову про другий та третій об'єкти. При цьому, про тотожність (відповідність)/нетотожність (невідповідність) об'єкта, що вказаний первісно у позові та у заяві (вх. № 10081 від 25 квітня 2023 року) про забезпечення позову, суд не може констатувати, адже дослідження доказів є прерогативою суду лише на відповідній стадії - “З'ясування обставин справи та дослідження доказів”, та ухвалення рішення суду.
Таким чином, судом не встановлено, яким чином будуть усунуті ризики, що передбачені ч. 2 ст. 136 ГПК України, шляхом накладення заборони на другий (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2720956263120) та третій (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2720947963120) об'єкти, що зазначені у заяві (вх. № 10081 від 25 квітня 2023 року) про забезпечення позову, коли у позовній заяві зазначений перший об'єкт (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374081163101).
У зв'язку з цим, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
ВІДНОСНО З'ЯСУВАННЯ ПИТАННЯ ПОВ'ЯЗАНОСТІ ПРЕДМЕТА ПОЗОВУ ТА ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.
Як вже було зазначено, предметом позову є визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року. Тобто, предметом позову є немайнова вимога. Натомість, позивач обирає вид забезпечення позову - заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Захід забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна не є пов'язаним із немайновою вимогою (предметом позову) про визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором. Такий захід забезпечення позову є адекватним та співрозмірним у випадку, якщо предметом позову є вимога, що безпосередньо пов'язана із нерухомим майном - визнання права власності на нерухоме майно, звернення стягнення на предмет іпотеки, тощо. Забезпечення позову, в першу чергу, пов'язане не попередження (упередження) умовно правомірних дій для подальшого реального виконання рішення суду. Водночас, позивачем жодним чином не доведено, яким чином запропонований захід забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна має забезпечити виконання можливого рішення щодо визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року.
Отже, суд прийшов до висновку про те, що захід забезпечення позову не пов'язаний із предметом позову.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Тобто, законом чітко передбачені підстави припинення іпотеки. Серед цього переліку немає такої підстави, як відчуження предмета іпотеки третім особами. У разі такого відчуження іпотека залишається чинною.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 42, 136, 137, 140, 232-236 ГПК України, господарський суд Харківської області, -
Відмовити у задоволенні заяви позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», про забезпечення позову (вх. № 10081 від 25 квітня 2023 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 27 квітня 2023 року.
Суддя Н.В. Калініченко