Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/194/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяви позивача про повернення в підготовче провадження (вх. № 10086 від 25 квітня 2023 року) та про зміну предмету позову (вх. № 10084 від 25 квітня 2023 року) , у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», місто Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Івера», місто Харків, перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , місто Харків, друга третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, місто Харків,
провизнання прав іпотекодержателя, -
В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/194/23 про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Поліс” прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року.
25 квітня 2023 року до суду від позивача електронною поштою надійшли наступні документи: заява (вх. № 10086) про повернення в підготовче провадження та заява (вх. № 10084) про зміну предмету позову.
Розглянувши означені заяви, суд прийшов до наступних висновків.
ВІДНОСНО ПОВЕРНЕННЯ НА СТАДІЮ ПІДГОТОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
У заяві позивач зазначає про те, що 20.04.2023 року представником позивача було перевірено ДРПП на нерухоме майно та отримано інформацію, що 10.04.2023 року з ДРРП на нерухоме майно зник об'єкт: нежитлова будівля літ. “А-1”, загальною площею 179,00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 43-А (сорок три “А”), реєстраційний номер об'єкта нерухомо майна 374081163101. Натомість, з'являється 2 окремих об'єкта. Означене, на думку позивача, свідчить про те, що є необхідність зміни предмета позову. Також, позивач зазначає, що про обґрунтовані ризики настання таких подій позивач попереджав суд з самого початку.
З приводу цього суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
20 березня 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Під час судового засідання представник позивача повідомив, що стадію підготовчого провадження вичерпано, всі докази до суду надані, а отже прохав закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливість повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження. Відповідно, ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та ч. 4 ст. 236 ГПК України, не можуть бути застосовні у даному випадку, адже немає норми права, що регулює означені випадки. Також, ГПК України не передбачено можливість подання такої заяви, процедуру її розгляду та підстави для задоволення. ГПК України це чітко структурований кодекс, що передбачає механізми здійснення процесуальних дій, реалізацію процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Суд, при вирішення того чи іншого питання, має керуватися завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а також застосовувати процедури, що передбачені ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме навантаження стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 10086 від 25 квітня 2023 року) позивача про повернення в підготовче провадження.
Крім цього, посилання позивача на те, що про обґрунтовані ризики настання таких подій позивач попереджав суд з самого початку, не знайшли свого підтвердження. Як вбачається із заяви про забезпечення позову, що подана разом із позовною заявою, позивач зазначає, що у відповідача є можливість безперешкодного продажу спірного майна третім особам, що суттєво ускладнить: 1) судовий розгляд справи через необхідність заміни відповідача; 2) виконання вірогідного рішення суду; 3) ефективний судовий захист (арк. 4 заяви про забезпечення позову, вх. № 194/23 від 16 січня 2023 року). Натомість, із заяви (вх. № 10086) про повернення до стадії підготовчого провадження не вбачається, що спірний об'єкт був проданий, а про можливий поділ об'єкта нерухомого майна позивач не зазначав.
ВІДНОСНО ЗМІНИ ПРЕДМЕТА ПОЗОВУ.
У заяві позивач зазначає про настання аналогічних обставин, що були повідомлені у заяві про повернення в підготовче провадження, а саме: 10.04.2023 року з ДРРП на нерухоме майно зник об'єкт: нежитлова будівля літ. “А-1”, загальною площею 179,00 кв. м., що знаходиться на адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 43-А (сорок три “А”), реєстраційний номер об'єкта нерухомо майна 374081163101. Натомість, з'являється 2 окремих об'єкта. Додатково, позивач посилається на практику Верховного Суду, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі № 924/1473/15 та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
З приводу цього суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як вже було зазначено, 20 березня 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. З урахуванням відмови у задоволенні заяви (вх. № 10086) про повернення до стадії підготовчого провадження, суд констатує про те, що має місце розгляд справи по суті. Частина 3 статті 46 ГПК України встановлює присічний строк для вчинення процесуальної дії у вигляді зміни предмету позову, що повністю відповідає завданням підготовчого провадження, що передбачені ст. 177 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд констатує про те, що заяву подано 25 квітня 2023 року, тобто коли має місце розгляд справи по суті.
Отже, з урахуванням ч. 3 ст. 46 ГПК України у сукупності із ч. 1 та 2 ст. 118 ГПК України, суд прийшов до висновку про залишення заяви (вх. № 10084) про зміну предмету позову без розгляду, у зв'язку із її поданням поза межами строку, що встановлений законом.
Окрім вищевикладеного, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Як вбачається із позовної заяви, предметом позову є - визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1622 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л., стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною площею 179,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 43А (сорок три “А”), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 374081163101, власником та іпотекодавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Івера”, яке належить йому на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, виданий 18.01.2016, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Івера” та Лісовець Максим Сергійович.
У заяві (вх. № 10084) про зміну предмету позову, позивач прохає розглядати позовні вимоги в наступній редакції: визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1622 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л., стосовно нерухомого майна, власником та іпотекодавцем якого є відповідач, а саме: - нежитлових приміщень 1-го пов. № 1, 2, 3, 5 в літ. “А-1” з реєстраційним номером 2720956263120, площею 95,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (підстава реєстрації: технічний паспорт, сері та номер: ТІ01:5990-3086-1430-8950, виданий 12.04.2023 року, видавник ЄДЕСББ, документ отримано з ЄДЕСББ; довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер: DT01:8669-0319-5209-0404, видавник: ЄДЕСББ); - нежитлових приміщень 1-го пов. № 4, 6, 6а, 7, 8 в літ. “А-1” з реєстраційним номером 2720947963120, площею 81,4 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 43-А (підстава реєстрації: технічний паспорт, серія та номер ТІ01:5989-2470-8629-8955, виданий 12.04.2023 року, видавник: ЄДЕСББ, документ отримано з ЄДЕСББ; довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер: DT01:8669-0319-5209-0404, видавник : ЄДЕСББ).
Проаналізувавши предмет позову, що вказаний у позовній заяві із предметом позову, що вказаний у заяві (вх. № 10084) про зміну предмету позову, суд констатує про те, що спосіб захисту порушеного права є незмінним, а саме: визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року. Водночас, позивач фактично прохає лише про зміну ідентифікаційних даних об'єкта. Про тотожність (відповідність)/нетотожність (невідповідність) об'єкта, що вказаний первісно у позові та у заяві (вх. № 10084) про зміну предмету позову, суд не може констатувати, адже дослідження доказів є прерогативою суду лише на відповідній стадії - “З'ясування обставин справи та дослідження доказів” та ухвалення рішення суду. При цьому, з огляду на повідомлення позивачем означеної інформації, оцінка вказаних оставин та дій відповідача буде надана судом під час ухвалення рішення по суті.
Таким чином, застосування механізму зміни предмета позову у даному конкретному випадку є неможливим, адже: 1) пропущено строк на звернення із відповідною заявою; 2) позивач не змінює предмет позову, а лише намагається уточнити ідентифікаційні дані об'єкта; спосіб захисту, а отже і предмет позову залишається незмінним - визнання за позивачем права іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.48-35/08-ДІ01 від 10 червня 2008 року.
Окрім цього, як вже було зазначено судом, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відносно посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі № 924/1473/15, суд зазначає наступне. Здійснивши аналіз цієї постанови, суд зазначає, що предметом позову у справі № 924/1473/15 є часткове визнання недійсним та скасування рішення міськради, визнання права постійного користування земельною ділянкою. Тобто, рішення у цій справі ухвалене за інших правовідносин, з урахуванням специфіки предмета позову, а також з урахуванням інших фактичних обставин. Незважаючи на це, суд зазначає, що з п. 7.41. - 7.44 цієї постанови вбачається, що Верховний Суд, пославшись на ч. 3 ст. 46 ГПК України, яка передбачає можливість змінити предмету позову до закінчення підготовчого засідання, не зазначив будь-яких інших умов застосування означеної норми на стадії розгляду справи по суті, зокрема, через істотну зміну обставин, зловживання правом, тощо. Такий висновок є цілком логічний, адже ч. 3 ст. 46 ГПК України передбачає чіткий строк, а точніше стадію вчинення відповідної процесуальної дії, без будь-яких виключень. Крім цього, висновок Великої Палати стосується роз'яснення особливостей зміни підстав позову, а не предмету, зокрема, зазначено: “Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права”. Натомість, як вбачається з поданої заяви (вх. № 10084), позивачем не ставить питання про зміну підстав позову.
Відносно посилання позивача на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, суд зазначає наступне. Здійснивши аналіз цієї постанови, суд зазначає, що предметом позову у справі № 922/2575/19 є скасування реєстраційної дії про проведення державної реєстрації юридичної особи, зобов'язання приватного нотаріуса вчинити дії, визнання недійсними рішення та статуту. Тобто, рішення у цій справі ухвалені за інших правовідносин, з урахуванням специфіки предмета позову, а також з урахуванням інших фактичних обставин. Крім цього, як вбачається з розділу рішення під назвою “Позиція Верховного Суду” заява про зміну предмету позову була подана до закінчення підготовчого провадження: “В подальшому 28.11.2019 до закінчення місцевим господарським судом підготовчого провадження у справі позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій заявив додатково ще дві вимоги”. Тобто, постанова Верховного Суду прийнята за інших обставин, адже подання заяви про зміну предмета позову мало місце до закінчення підготовчого провадження та до вже наявних (первісних) позовних вимог були доповнені дві нові вимоги.
Таким чином, наведена у заяві (вх. № 10084) про зміну предмету позову судова практика не релевантна у даних правовідносинах по справі № 922/194/23, а отже суд її не враховує.
Керуючись статтями 46, 118, 177, 201, 232-236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, господарський суд Харківської області, -
Відмовити у задоволенні заяви позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», про повернення до стадії підготовчого провадження (вх. № 10086 від 25 квітня 2023 року) .
Заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», про зміну предмету позову (вх. № 10084 від 25 квітня 2023 року) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвалу підписано 27 квітня 2023 року.
Суддя Н.В. Калініченко