Справа № 464/5240/22
пр.№ 2-др/464/25/23
25.04.2023 Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,
секретаря судових засідань Гузюк Н.І.,
за участю:
представника позивача Когут Л.І.,
представника відповідача Жук Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника відповідача - адвоката Жук Ростислава Стефановича про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Представник відповідача - адвокат Жук Р.С. 07.04.2023 звернувся до суду із заявою про вирішення питання розподілу судових витрат, просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 75 % від понесених судових витрат в сумі 57528,19 грн.
24.04.2023 від представника позивача ТзОВ «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»- адвоката Когут Л.І. на адресу суду надійшло клопотання, в якому просить відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат на правову допомогу як необґрунтованих.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Жук Р.С. просить задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представник позивача - адвокат Когут Л.І. підтримала клопотання про відмову у включенні витрат на професійну правничу допомогу до розподілу, як до судових витрат.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ» інфляційні витрати за період з 01.11.2019 по 24.02.2022в розмірі 125676 (сто двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 05 коп.; 3 % річних за період з 01.11.2019 по 24.02.2022в розмірі 46576 (сорок шість тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 35 коп., а всього 172 252 (сто сімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 40 коп. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»судові витрати в розмірі 4003,12 грн.
Відповідно до приписів пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
В п. 28 постанови від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц).
Відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із принципів цивільного судочинства. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (див. висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19).
Таким чином, судом не оспорюється розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу. Разом з тим, оскільки в даному випадку позов ТОВ « Ескроу Капітал» задоволено частково і кошти з відповідача стягнуті на користь позивача, при цьому, задовольняючи частково позов позивачу понесені судові витрати відшкодовані із застосуванням принципу пропорційності задоволених вимог. Тому у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача на його користь витрат, понесених на правову допомогу суд відмовляє за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд -
ухвалити по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСРОУ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - додаткове рішення.
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Жук Ростислава Стефановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.Ю.Горбань