Справа № 607/757/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 33/817/216/23 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
28 квітня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Подковського А.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Подковського А.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2023 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот триста шість) грн/ 80 коп.
Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 04.01.2023 року о 15 год 17 хв, в м.Тернополі по вул.15 Квітня керував транспортним засобом ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Подковський А.О. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2023 року скасувати, закривши провадження за відсутністю складу правопорушення.
Посилається на те, що при винесенні постанови суд не обґрунтував надання переваги одним доказам над іншими та не спростував заперечення захисту з приводу допустимості доказів. Зазначає, що суд послався на рапорт працівника поліції, який не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративного правопорушення.
Стверджує, що суд послався на пояснення свідка, який не був допитаний у судовому засіданні.
Зазначає, що працівниками поліції невстановлений факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Наголошує на тому, що в даному випадку підстав для зупинки транспортного засобу не було.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Подковського А.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №097997 від 04.01.2023 року, відповідно до якого інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Чабаном В.В. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 04.01.2023 року о 15 год 17 хв, в м. Тернополі по вул. 15 Квітня транспортним засобом ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Як вбачається з рапорту поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Рибалка О., 04.01.2023 року, патрулюючи в складі екіпажу “Юпітер - 108” разом із лейтенантом поліції Чабан В.В., близько 15 год 17 хв було виявлено т/з ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ..
Поліцейський вказав, що побачивши екіпаж поліції на перехресті вул. 15 Квітня - Київська, водій ОСОБА_1 пересів на пасажирське сидіння т/з, а за кермо сів інший водій та було прийнято рішення про зупинку даного т/з, оскільки останній здійснював перешкоду для руху іншим учасникам дорожнього руху.
Поліцейський зазначив, що під час зупинки даного т/з було встановлено усі обставини даної події та під час перевірки документів у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: сповільненість ходи, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, після чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а саме КНП “ ТОМЦСНЗ” ТОР та водій відмовився у категоричній формі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 04.01.2023 року, 04.01.2023 року близько 15 год 17 хв вона рухалась по своєму маршруту на тролейбусі по вул. 15 Квітня, перед нею рухався автомобіль ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався підозріло, зокрема, перед початком руху водій не міг рушити з місця. На перехресті вул. 15 Квітня - Київська водій, побачивши наряд поліції, різко зупинив автомобіль та пересів на пасажирське місце, а за кермо сів інший водій, що створило перешкоду для руху.
Відповідно до відеозапису камер поліцейських, з пояснень матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вбачається, що її син тільки вчиться водінню автомобіля, тільки почав їздити, не міг рушити автомобілем, а тому вона вимушена була пересісти.
Також ОСОБА_3 зазначила, що попросила сина, щоб він поїхав з нею у справах, хотіла щоб він повчився і таке сталося один раз.
Із діалогу, який відбувався між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з однієї сторони та працівниками поліції з іншої сторони, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 , жодного разу не заперечували факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Як стверджує відеозапис, ОСОБА_1 , в зв'язку з наявними ознаками наркотичного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде.
Окрім цього, у матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_3 від 04.01.2023 року з якої вбачається, що вона зобов'язується доставити автомобіль ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 до місця стоянки.
Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, він не керував автомобілем, оскільки це спростовується матеріалами справи.
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що суд послався на пояснення свідка, який не був допитаний у судовому засіданні, оскільки письмові пояснення свідка здобуті у передбачений законом спосіб та підтверджуються матеріалами справи.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Подковського А.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя