Справа № 584/334/23
Провадження № 1-кп/584/134/23
Іменем України
28.04.2023 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023205470000043 від 01.03.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бояро-Лежачі Путивльського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, 28.02.2023 близько 14:40 год. обвинувачений ОСОБА_5 разом з потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , перебували на подвір'ї господарства, розташованого за адресою АДРЕСА_3 .
В ході спілкування між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого обвинувачений ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, не маючи мети позбавлення життя, вирішив вчинити погрози вбивством відносно останнього, з метою викликати в нього почуття тривоги та неспокою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством, обвинувачений ОСОБА_5 витягнув з внутрішньої кишені своєї куртки ніж. В подальшому, усвідомлюючи, що висловлена ним погроза може викликати у потерпілого ОСОБА_4 реальне побоювання за своє життя, у зв'язку з можливістю реалізації висловленого ним наміру, тримаючи у правій руці ніж, здійснив декілька випадів та махів, імітуючи нанесення удару, супроводжуючи ці дії висловлюваннями на адресу потерпілого ОСОБА_4 погрози вбивством, тобто виразив зовні намір позбавити його життя.
Побачивши це, потерпілий ОСОБА_4 сприйняв висловлювання, випади та махи ножем як залякування позбавленням його життя, зважаючи на перебування обвинуваченого ОСОБА_5 у збудженому стані, та те, що обвинувачений ОСОБА_5 був неодноразово судимий за вчинення різних кримінальних правопорушень, надав потерпілому реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози і об'єктивно сприймався потерпілим як небезпека для його життя.
Здійснюючи вказані дії, обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
16.03.2023 між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, було укладено угоду про примирення, за умовами якої ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, а також вибачитись перед потерпілим.
Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Заслухавши прокурора, який вважав можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, пояснення обвинуваченого, який приніс вибачення потерпілому та підтвердив, що свою вину визнає та розкаюється у скоєному, цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на узгоджене покарання, думку потерпілого, який підтвердив, що приймає вибачення обвинуваченого, добровільно уклалав таку угоду, наслідки її затвердження розуміє, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
В силу ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки укладення і затвердження угоди.
Такі наслідки затвердження угоди повністю розуміє і потерпілий.
Підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду немає, оскільки сторони засвідчили, що вони досягли домовленості, яка не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, кваліфіковані правильно, умови укладеної угоди не суперечать моральним засадам суспільства, не порушують прав, свобод і інтересів інших осіб.
Узгоджене сторонами покарання суд вважає таким, що відповідає санкції інкримінованої статті та ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення.
Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 , активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд визнає обставинами, що пом'якшують його покарання, а обставин, що обтяжують покарання, не вбачається.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, щиро розкаявся, вчинення кримінального правопорушення не потягнуло настання тяжких наслідків, узгоджене сторонами покарання може бути призначено йому та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що укладена угода про примирення може бути затверджена.
На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 06.03.2023 на ніж, вилучений під час огляду господарства по АДРЕСА_1 у обвинуваченого ОСОБА_5 .
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 474, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 16.03.2023 між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як підозрюваним у кримінальному провадженні № 12023205470000043 від 01.03.2023.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України і призначити йому узгоджене покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 06.03.2023 на ніж, вилучений під час огляду господарства по АДРЕСА_1 у обвинуваченого ОСОБА_5 .
Речові докази по справі: полімерний пакет, в котрому міститься ніж з саморобним руків'ям перемотаним ізоляційною стрічкою синього кольору, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про примирення вирок суду може бути скасованим за клопотанням потерпілого.
Роз'яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Учасники судового провадження вправі отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1