Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/7259/23
Провадження №1-кп/523/1207/23
27.04.2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12023160000000034 від 12.01.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арцизу Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , згідно зі ст.89 КК України не маючого судимості,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених органами дізнання наступних обставин.
30.05.2022р., в невстановлений органами дізнання час, ОСОБА_4 знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненням, який забороняє на території України діяльність пов'язану з наркотичними засобами, які внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», не маючи спеціального дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, який знаходився в полімерному пакеті. Далі, ОСОБА_5 усвідомлюючи що в полімерному пакеті, знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, достовірно знаючи його властивості, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переніс його до місця свого проживання - АДРЕСА_2 , де став незаконно зберігати з метою подальшого власного вживання, без мети збуту.
31.05.2022р., в період часу з 09год. 28хв. по 10год. 18хв., співробітниками поліції проведено обшук за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого, в присутності понятих, було виявлено та вилучено коробку, всередині якої знаходився полімерний пакет із речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, масою 174,75 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом; чотири полімерних згортки з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, масами 0,50г., 0,48г., 0,94г., 0,97г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом; маси канабісу у висушеному стані становлять 143,15г., 0,44г., 039г., 0,86г., 0,88г. відповідно. Речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, масою 0,019г. на вагах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 0,013г.
Суд вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12023160000000034, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.
За вимогами частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання (досудового розслідування) обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 24.04.2023р., останній в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а також згідний із встановленими дізнанням (досудовим розслідуванням) обставинами та розглядом обвинувального акту за його відсутності.
ОСОБА_4 роз'яснено зміст встановлених у результаті дізнання (досудового розслідування) обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені дізнання (досудовим розслідуванням) обставини.
ОСОБА_4 згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , його згоду із встановленими в результаті дізнання (досудового розслідування) обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_6 .
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, доведена в повному обсязі.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 згідно зі ст.89 КК України є особою не маючої судимості, скоїв кримінальне правопорушення яке відноситься до категорії кримінальних проступків, не працюючий, маючий постійне місце реєстрації та проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який є особою не маючої судимості, скоїв кримінальне правопорушення яке відноситься до категорії кримінальних проступків, не працюючого, маючого постійне місце реєстрації та проживання, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - повне визнання вини і щире каяття та приймаючи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання останньому, враховую думку ОСОБА_4 , який просить призначити йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, окрім того, приймаючи до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та враховуючи загальну вагу наркотичних засобів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства із призначенням покарання у виді арешту.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді арешту, передбаченого санкцією ч.1 ст.309 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Для проведення експертизи залучались експерти, у зв'язку із чим процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 373-374, 382 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 місяця.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_3 обрати у вигляді особистого зобов'язання, після чого, змінити на тримання під вартою. Після набрання вироком законної сили, конвоювати ОСОБА_3 для подальшого направлення в місця відбування покарання. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати із моменту взяття його під варту.
Виконання вироку в цій частині покласти на СД відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 2642,92грн. за проведення експертного дослідження - стягнути з ОСОБА_4 в повному обсязі, на користь держави.
Речові докази: наркотичні засоби - знищити.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1