Номер провадження: 11-кп/813/1279/23
Справа № 766/11183/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
27.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 15.03.2023 якою в межах к/п №12020235040001081 від 20.12.2020 відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь, УССР, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.05.2023
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 15.03.203було задоволено клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_6 та був продовжений строк тримання під вартою до 13.05.2023 із утриманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України в межах к/п №12020235040001081 від 20.12.2020.
Обґрунтовуючи ухвалу, суд 1-ої інстанції врахував тяжкість інкримінованого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв'язків та констатував наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч1 ст. 177 КПК України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою з таких підстав:
- судом помилково зазначено в оскаржуваній ухвалі, що він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
- ризики є формально зазначеними та недоведеними, оскільки у прокурора відсутні матеріали кримінального провадження, так як вони перебувають у Херсонському міському суді.
- обвинувачений утримується під вартою тривалий час, з 27.01.2022, після звільнення м. Херсон був звільнений з місць позбавлення волі та добровільно повернувся до місць позбавлення волі з метою відбування покарання і недопущення порушення порядку арешту під час судового розгляду;
За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 15.03.2023 та постановити нову ухвалу, якою звільнити його з-під варти.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, натомість прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Так, відповідно до рішення ВРП від 31.01.2023 №10/0/15-23 вирішено продовжити зокрема Малиновському райсуду м. Одеси розгляд справ, які надійшли в порядку визначеному ч. 7 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та відповідно до розпорядження Голови ВСУ віл 06.03.2022 №1/0/9-22 зі змінами на строк до 01 квітня 2023.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Положення ч. 2 ст. 422-1 КПК України встановлюють, що суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду 1-ої інстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.
Таким чином, колегія суддів наголошує, що апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою (у разі його наявності), ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу, а також, в деяких випадках, копію обвинувального акту та журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів, що можуть бути підставою для продовження або застосування запобіжного заходу у судовому засіданні.
Водночас вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про необхідні продовження строку тримання під вартою з тих підстав, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та не має міцних соціальних зв'язків.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Водночас, ЄСПЛ у рішенні «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання не є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів.
В той же час, апеляційний суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 тривалий час утримується під вартою, та у даному контексті враховує, що відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Водночас, прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційного суду підтвердила доводи обвинуваченого відносно того, що після звільнення м. Херсон був звільнений з місць позбавлення волі та добровільно повернувся до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» з метою недопущення порушення порядку арешту під час судового розгляду кримінального провадження щодо нього.
У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Що стосується впливу на свідків, жодної розумної інформації, яка б свідчила про наміри обвинуваченого здійснювати такий вплив, суду не надано. У будь-якому разі для думки про вплив на усні докази, необхідні розумні підозри, які б переконали стороннього спостерігача про їх існування. Таких підозр суду надано не було.
Апеляційний суд враховує ту обставину, що ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до відповідальності та констатує, що ризик вчинення іншого правопорушення повністю не виключаються, однак на думку апеляційного суду запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладанням процесуальних обов'язків, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, оцінюючи співмірність засобу забезпечення кримінального провадження наслідкам інкримінованого злочину колегія суддів приходить до переконання, що таке обтяження як тримання під вартою є занадто суворим по відношенню до обвинуваченого, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з постановленням нової ухвали з мотивів викладених вище.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 422-1, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 15.03.2023 якою стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 13.05.2023, без визначення застави - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської обл. ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
Застосувати відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. по 06 год. наступної доби за винятками залишення житла у зв'язку із оголошенням сигналу повітряної тривоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки: прибувати суду за кожною вимогою та повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.
Строк дії ухвали становить до 26.06.2023 включно.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно.
Копію ухвали апеляційного суду направити до Херсонського РУП ГУНП в Херсонській обл. - для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської обл. ОСОБА_6 .
Копію ухвали апеляційного суду направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3