Справа № 210/2712/22
Провадження № 2/210/175/23
іменем України
20 квітня 2023 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, посилаючись на те, що він, працюючи газорізальником ремонтного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Відповідач) з 06.11.2000 по теперішній час. виконував електрогазозварювальні та газорізальні роботи при виготовленні, ремонті металоконструкцій для будівельних та монтажних робіт, виконував кисневополум?яну різку деталей з різних сталей з розмітною вручну з обробленням кромок під зварювання. В наслідок чого з вини Відповідача отримав хронічне професійне захворювання.
Зазначене вище підтверджується трудовою книжкою Позивача, та Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.07.2022р. форми П-4, далі Акт форми П-4.
Відповідно до п. 13 Акту форми П-4 встановлено роботу Позивача у шкідливих умовах праці, а саме: на підставі інформаційної довідки про умови праці від 21.08.2020 № 691/4.6-9. складених Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров?я України від 08.04.2014 №248, - умови праці газорізальника ремонтного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться:
- за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 3 ступеня (шкідливі):
за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); . за показниками мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
??за показниками важкості прані - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі):
?за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Відповідно до п. 14 Акту форми П-4 14 Позивачу встановлено наступний діагноз хронічного професійного захворювання - радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Код М54.1.
За п. 18 Акту форми П-4 причиною виникнення хронічного професійного захворювання стало: при роботі газозварювальником - важкість праці:
- маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила від 5 до 20 кг ПРи нормативному значенні до 30 кг: перебування у незручній та фіксованій позі складала 39 % часу зміни, при допустимій - до 25% часу зміни: нахили тулуба (вимушені, більше 30°) становить до 142 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну: стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) при локальному навантаженні (за участю м?язів кистей та пальців рук) - 2064 рази, при нормативному значенні до 40000 разів за змІну: зовнішнє фізичне навантаження, виражене в-одиницях механічної роботи за зміну при регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечевого суглоба) - 31.6 кг/м (вт). при 2 допустимому до 45 кг/м (вт); величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль-однією рукою за зміну - 14857 кг/с. при допустимій до 36000 кг/с: двома руками - 38925 кг/с. при допустимій до 70000 кг/с; за участю м?язів тулуба та ніг - 32793 кг/с. при допустимій до 100000 кг/с_. переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) по горизонталі - 2 км протягом зміни, при ДОПУСТИМОМУ - до 8 км протягом зміни, згідно з державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 № 248.
У зв'язку заподіяннями шкоди Позивач 25.08.2022р. вперше пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 30% БЕЗСТРОКОВ та ТРЕТЮ ГРУПУ ІНВАЛІДНОСТІ БЕЗСТРОКОВО, що підтверджується виписками з акту огляду МСЕК серії 12 AAA № 122241 від 25.08.2022р. та серії 12 ААВ №130512 від 25.08.2022р.
У зв'язку з отриманням ушкодження здоров'я з вини Відповідача - Позивачу постійно доводиться перебувати на стаціонарному лікуванні, що підтверджується зокрема виписними епікризами.
Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 130 000,00 грн., які просив стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 01.09.2022 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 01.09.2022 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що Позивач при пред'явленні позову про стягнення моральної шкоди має довести в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача її заподіяно, з яких міркувань виходив Позивач визначаючи розмір шкоди, та якими доказами він це підтверджує.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що, відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, на ім'я ОСОБА_1 , вказано, що останній працює у відповідача з 06.11.2000 року по теперішній час - газорізальником ремонтного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 4-10).
Відповідно до Акту розслідування причин хронічного професійного захворювання (отруєння) від 04.07.2022 року причиною професійного захворювання ОСОБА_1 вказано те, що при роботі газозварювальником - важкість праці:
- маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила від 5 до 20 кг ПРи нормативному значенні до 30 кг: перебування у незручній та фіксованій позі складала 39 % часу зміни, при допустимій - до 25% часу зміни: нахили тулуба (вимушені, більше 30°) становить до 142 разів за зміну, при допустимих 51-100 разів на зміну: стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) при локальному навантаженні (за участю м?язів кистей та пальців рук) - 2064 рази, при нормативному значенні до 40000 разів за змІну: зовнішнє фізичне навантаження, виражене в-одиницях механічної роботи за зміну при регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечевого суглоба) - 31.6 кг/м (вт). при 2 допустимому до 45 кг/м (вт); величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль-однією рукою за зміну - 14857 кг/с. при допустимій до 36000 кг/с: двома руками - 38925 кг/с. при допустимій до 70000 кг/с; за участю м?язів тулуба та ніг - 32793 кг/с. при допустимій до 100000 кг/с_. переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) по горизонталі - 2 км протягом зміни, при ДОПУСТИМОМУ - до 8 км протягом зміни, згідно з державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 № 248 (а.с. 11-15).
Відповідно до п. 13 Акту форми П-4 встановлено роботу Позивача у шкідливих умовах праці, а саме: на підставі інформаційної довідки про умови праці від 21.08.2020 № 691/4.6-9. складених Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров?я України від 08.04.2014 №248, - умови праці газорізальника ремонтного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться:
- за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 3 ступеня (шкідливі):
за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); . за показниками мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
за показниками важкості прані - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі):
за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Відповідно до п. 14 Акту форми П-4 14 Позивачу встановлено наступний діагноз хронічного професійного захворювання - радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Код М54.1.
У зв'язку заподіяннями шкоди Позивач 25.08.2022р. вперше пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 30% БЕЗСТРОКОВ та ТРЕТЮ ГРУПУ ІНВАЛІДНОСТІ БЕЗСТРОКОВО, що підтверджується виписками з акту огляду МСЕК серії 12 AAA № 122241 від 25.08.2022р. та серії 12 ААВ №130512 від 25.08.2022р. (а.с. 16, 17).
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці.
В наслідок отримання професійних захворювань позивачу доводиться перебувати на стаціонарному лікуванні, що підтверджується зокрема виписними епікризами і.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України - моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Згідно п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає частковій компенсації.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».
Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведення позивачем наявності моральних страждань. Отже, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю - це є аксіоматична парадигма людського життя і навряд чи потребує якогось казуістичного опосередкованого доведення, на якому наполягав представник відповідача. Хоча, на спростування доводів представника відповідача, матеріали справи переконливо доводять, що стан залежності позивача від його хвороби на сьогоднішній день є даність, яка формує його сприйняття оточуючого світу, породжує відчуття неповноцінності, яке тільки посилюється у позивача, перетворюючись на справжню муку.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Крім того, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог. Більше того, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
З трудової книжки позивача та Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, встановлено, що позивач переважний час своєї трудової діяльності працював у відповідача, та хронічні захворювання отримав, зокрема і через роботу в шкідливих умовах при виконанні ним трудових обов'язків та на території підприємства відповідача ПАТ «АМКР».
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз'яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов'язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов'язаних з фізичним станом здоров'я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною професійного захворювання позивача є пил, шум.
Крім того, внаслідок професійного захворювання позивач неодноразово звертався за медичною допомогою, що підтверджується медичними висновками та виписками (а.с. 19, 20-21).
Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин, характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, також враховуючи факт, що позивач пропрацював у цеху в умовах впливу шкідливих факторів понад 20 років, суд вважає можливим стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 110 000,00 (сто десять тисяч) грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отже, з відповідача, з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1100 грн. 00 коп. - відповідно до обсягу задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров'я 110 000,00 грн. (сто десять тисяч) гривень без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко