27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 520/18079/21
адміністративне провадження № К/990/6132/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (судді: Катунов В.В., Ральченко І.М., Чалий І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної прокуратури, в якому просив:
- стягнути з Держави України в особі Харківської обласної прокуратури на його користь, матеріальну шкоду у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01 липня 2015 року по 15 березня 2021 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати з 26 березня 2020 року по 15 березня 2021 року, в порядку та в розмірах передбачених частинами 2, 3-5, 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язано Харківську обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату позивачу з 26 березня 2020 року по 15 березня 2021 року, у порядку та спосіб визначений частинами 2, 3-5, 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Зобов'язано Харківську обласну прокуратуру виплатити позивачу грошові кошти, які складають різницю між фактично отриманою з 26 березня 2020 року по 15 березня 2021 року заробітною платою та належною до виплати заробітною платою, розрахованою у порядку та спосіб, що визначений частинами 2, 3-5, 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. В решті позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення суду 29 грудня 2021 року, через засоби поштового зв'язку Харківською обласною прокуратурою вперше подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/18079/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року апеляційну залишено без руху, через несплату апелянтом судового збору.
05 липня 2022 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року повернуто скаржнику, оскільки апелянтом не виконані вимоги ухвали про без руху та не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з довідкою про доставку електронного листа Харківською обласною прокуратурою отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 28 лютого 2022 року о 06:50 год., що підтверджується матеріалами справи.
17 жовтня 2022 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла вдруге апеляційна скарга від Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у цій справі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/18079/21.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року залишено без руху. Надано Харківській обласній прокуратурі строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз'яснено Харківській обласній прокуратурі, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
04 січня 2023 року від Харківської обласної прокуратури надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги посилався на введення воєнного стану в Україні. Також, просив врахувати, що згідно з відомостями офіційного веб-сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 520/18079/21 оприлюднено 25 лютого 2022 року, а отже, Харківська обласна прокуратура не мала технічної можливості ознайомитись із змістом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, розміщеної на зазначеному офіційному веб-сайті, оскільки в умовах воєнного стану він не працював, а доступ до реєстру відновлено тільки 20 червня 2022 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року заяву Харківської обласної прокуратури про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у цій справі.
Вирішуючи питання поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції оцінював дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної апеляційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Колегія суддів відхилила доводи апелянта про неотримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2002 року про залишення апеляційної скарги без руху, та ознайомлення з її змістом лише 20 червня 2022 року у ЄДРСР, з посиланням на те, що згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та довідкою наявною в матеріалах справи (а.с.114) електронний документ ("Без руху 2018" від 23 лютого 2022 у справі № 520/18079/21) доставлено в Електронний кабінет Харківської обласної прокуратури 28 лютого 2022 року о 06:50 год. В свою чергу, Харківською обласною прокуратурою будь яких доказів спростування факту надходження копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху в електронний кабінет скаржника не надано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник вказує, що обласною прокуратурою не заперечувався факт надходження ухвали про без руху від 23 лютого 2022 року на електронну адресу скаржника 28 лютого 2022 року, а зазначались обставини за яких обласною прокуратурою неможливо було виконати вимоги вказаної ухвали саме з 28 лютого 2022 року та сплати судового збору через введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на ухвалу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року призначено справу до розгляду.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Надаючи оцінку посилання скаржника на запровадження воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб. Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ воєнний стан продовжено до 19 лютого 2023 року. Законом затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що 03 березня 2022 року на веб-сайті Другого апеляційного адміністративного суду опубліковано повідомлення, що робота суду та організація процесу відправлення правосуддя значно ускладнюється, реєстрація вхідної та відправка вихідної кореспонденції судом тимчасово не здійснюється, розгляд судових справ та матеріалів, виготовлення повних текстів судових рішень Другим апеляційним адміністративним судом буде відкладено на інші дати.
Також вказує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду 04 березня 2022 року розміщено повідомлення під назвою «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан», у якому зазначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Відповідач засвідчує, що Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами).
Після 24 лютого 2022 року у зв'язку з постійними обстрілами міста, небезпекою для життя, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою та іншими обставинами, викликаними воєнним станом, деякі працівники Харківської обласної прокуратури були змушені виїхати з міста Харкова. При цьому, всі матеріали наглядових проваджень по справах за позовами до органів прокуратури, у зв'язку з ускладненою ситуацією, працівники обласної прокуратури залишили за місцем роботи. Крім того, скаржник стверджує, що у ситуації, коли не працював Єдиний державний реєстр судових рішень, було неможливо відслідкувати стан розгляду справ.
Починаючи з 24 лютого 2022 року по теперішній час Російська Федерація постійно проводить обстріли міста Харкова, що в свою чергу також впливає на стан виконання працівниками обласної прокуратури своїх повноважень, зокрема через постійні оповіщення сигналу «повітряна тривога» про небезпеку авіаційних та артилерійських ударів, перебої у системі електропостачання та інтернету суттєво ускладнюється робота органів обласної прокуратури.
Після відновлення роботи Єдиного реєстру судових рішень з 20 червня 2022 року, з метою налагодження повноцінної роботи, виникла необхідність проведення інвентаризації процесуальних документів, які були постановлені у справах за позовами до Харківської обласної прокуратури, було з'ясовано кількість постановлених ухвал та вжито заходи щодо виконання судових ухвал та усунення недоліків.
Згідно офіційних повідомлень лише 11 вересня 2022 року Збройні сили України звільнили більшість Харківської області.
Скаржник зазначає, що під час війни, зазнали пошкодження інфраструктури, об'єкти десятків міст та понад сотню селищ Харківської області. Зруйновано повністю або частково пошкоджено понад 17 тисяч цивільних та інфраструктурних об'єктів, загинуло 1751 та поранено 2641 мирних громадян. Кожного дня статистика руйнувань та загибелі цивільного населення неухильно збільшується. Наразі у провадженні правоохоронних органів за фактами порушень законів та звичаїв війни на території Харківської області перебуває 11 468 кримінальних проваджень.
Саме викладені вище обставини, як стверджує скаржник, вплинули на роботу працівників обласної прокуратури, зокрема, внаслідок небезпечної ситуації у місті, у працівників був обмежений доступ до матеріалів наглядових проваджень, в тому числі текстів рішень та ухвал судів, до Єдиного реєстру судових рішень та поштової кореспонденції, що була надіслана на адресу прокуратури, що завадило своєчасному направленню до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного доручення на виконання ухвали суду.
Проте, в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наведеним аргументам, не перевірив обставини, на які посилається скаржник, не з'ясував, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Харківської обласної прокуратури, та чи мав можливість скаржник своєчасно вчинити відповідні процесуальні дії шляхом сплати судового збору.
Отже, суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 349, 353, 355 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року скасувати.
Справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов