Справа № 375/208/23
Провадження № 1-кп/375/50/23
24 квітня 2023 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116250000139 від 29.10.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.10.2015 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 26.04.2019 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_3 , будучи раніше судимий 07.10.2017 року Солом'янським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки 2 (два) місяці, звільнений з місць позбавлення волі 16.07.2019 по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та непогашену судимість в законному порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив та знов вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів за наступних обставин.
Так, на початку вересня 2022 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу кладовища по вулиці Лісна в с. Бушеве Білоцерківського району Київської області, серед іншої рослинності помітив дикорослі рослини коноплі та усвідомлюючи, що вказана рослина відносяться до нарковмісних рослин, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту та реалізуючи його, з метою власного вживання, вирвав з ґрунту 6 (шість) стебел з листям коноплі, чим здійснив незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - канабісу.
Після цього ОСОБА_3 переніс 6 (шість) стебел з листям коноплі до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де раніше придбаний наркотичний засіб, обіг якого заборонений канабіс, залишив зберігатися на даху житлового будинку за вищевказаною адресою, з метою сушіння та подальшого подрібнення рослини коноплі для подальшого її вживання без мети збуту, здійснивши таким чином незаконне виготовлення вказаного наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, отриману при цьому готову до вживання наркотичну речовину залишив зберігатися на даху житлового будинку, чим продовжив вчинення незаконного зберігання вказаного наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту.
28.10.2022 року під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 , останній добровільно видав працівникам поліції ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області шість сухих рослин з листям роду конопель (Cannabis), які являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабіс, загальною масою канабісу у перерахунку на висушену речовину, вилученого у ОСОБА_3 , складає 52,96 г..
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/47350-НЗПРАП від 23.12.2022 року речовина рослинного походження зеленого кольору, у вигляді зігнутих фрагментів гілок з листками та верхівками є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 52,96 гр.
Канабіс, згідно зі Списком №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1890; від 04.06.2008 № 518; від 02.12.2009 №1298; від 31.05.2010 №373; від 05.01.2011 № 4 та від 02.03.2011 № 327; від 27.07.2011 №796; від 05.10.2011 №1050), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Згідно з Таблицею № 1 наказу Міністерства Охорони Здоров'я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 за № 512/4733 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса канабісу для притягнення до кримінальної відповідальності становить від 5,00 грам.
Таким чином, вказані дії ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази та проаналізувавши їх у їхній сукупності, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії ОСОБА_3 , оскільки він вчинив незаконне придбання, виготовлення та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, на момент вчинення кримінального проступку раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість в законному порядку, не має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не одружений, офіційно не працевлаштований, інвалідом не являється, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
Разом з тим, з урахуванням обставин вчинення проступку та даних про особу обвинуваченого у сукупності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе зі звільненням від покарання у виді обмеження волі з випробуванням з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає мінімальне покарання у виді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн., який відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 є працездатним, але не працює та не навчається. Отже, за таких обставин, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу, навіть в мінімальній межі кримінального закону, є для ОСОБА_3 надмірним тягарем, яке він не зможе виконати з об'єктивних причин. Таким чином, суд вважає, що застосування покарання у виді штрафу не буде ефективним заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Інше покарання у виді виправних робот суд не застосовує, оскільки обвинувачений місця постійної роботи не має, таке покарання отже не може бути застосовано у розумінні ст. 57 КК України.
Також, покарання у виді арешту, на думку суду, не буде ефективним заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, суд вважає призначення покарання у виді обмеження волі є необхідним та дієвим заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без реального відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування цього покарання з випробуванням, оскільки відсутні відомості щодо нього, які давали б підстави стверджувати про його підвищену суспільну небезпеку, як особистості.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Слід зауважити, що у разі порушення іспитового строку та продовження злочинної діяльності в подальшому ОСОБА_3 понесе відповідне покарання.
У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу матеріалів, речовин і виробів фахівцями Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/111-22/47350-НЗПРАП від 23.12.2022, що складають 1132,68 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити за правилами положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити
від призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши, у відповідності до ст. 76 КК України, наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із проведенням по справі судово-технічної експертизи у сумі 1132,68 гривень.
Речові докази: пакет з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичний засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 52,96 г. в перерахунку на висушену речовину, поміщену до спецпакету № 5868458, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області згідно квитанції № 30 від 27.12.2022 року - знищити.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1