27 квітня 2023 року справа № 580/1994/23 м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі за позовом Ватутінського комунально виробничого підприємства “Водоканал” Ватутінської міської ради Черкаської області до Головного Управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
20 березня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал” Ватутінської міської ради Черкаської області з позовною заявою до Головного Управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:
1) визнати дії Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, які виявились у порушенні вимог ст.ст.46, 49, 203, 187, 95, 96 ПК України, Наказу МФУ від 12.01.2021 № 5 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , зокрема у неправомірному зарахуванні не за призначенням платежів (фактична зміна призначення платежу) визначеним платником, без згоди та дозволу платника податків сплачених платіжними дорученнями №15 від 31.01.2023 на суму 100 000,0 грн; №1080 від 31.01.2023 на суму 100 000,0 грн (якими сплачено Податок на додану вартість за січень 2023 року код платежу -14010100, платежі внесено згідно податкової декларації з Податку на додану вартість звітний період (місяць) 01; (рік) 2023) без погодження з підприємством платником податків на: зменшення податкової декларації №9190051195 від 18.09.2017р. у сумі 82 057,00 грн.; часткового зменшення податкової декларації №9216106609 від 18.10.2017р. на суму 66 133,58 грн; часткове зменшення пені на суму 51 809,42 грн - неправомірними;
2) зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Черкаській області виконати вимоги ст.ст.46, 49, 203, 187 ПК України, Наказу МФУ від 12.01.2021 № 5 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зарахування за призначенням платежів (без фактичної зміни призначення платежу) визначеним платником сплачених платіжними дорученнями №15 від 31.01.2023 на суму 100 000,0 грн; №1080 від 31.01.2023 на суму 100 000,0 грн (якими сплачено Податок на додану вартість за січень 2023р. код платежу -14010100, платежі внесено згідно податкової декларації з Податку на додану вартість звітний період (місяць) 01; (рік) 2023).
24.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що представником позивача не наведено посилань на обставини, які можливо з'ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в судовому засіданні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 257-262 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника позивача відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО