справа № 361/2853/23
провадження № 3/361/1746/23
26.04.2023 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
06.04.2023, о 16 годині, ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання, передбачених ст. 150 СКУ, батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не займається оформленням інвалідності сина, при цьому маючи відповідні документи, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 повідомлялася належним чином про дату, час та місце судового розгляду однак в судове засідання не прибула про прични неявки суд не повідомила.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя, повинен це зробити в розумні строки.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України, а згідно ч. 1 ст. 12 вказаного Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно положень ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 744756 від 06.04.2023, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена під підпис та в якому зазначила, що з протоколом згодна; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона пояснює, що через постійний брак часу, з 2019 року, у неї не було змоги оформити інвалідність сину ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , та іншими матеріалами справи.
Вказані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.
Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин не вбачається.
За обставинами справи, з урахуванням особи ОСОБА_1 , яка до адміністративної відповідальності не притягувалася, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді попередження, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 184, 252, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Н. С. Сіренко