про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
27 квітня 2023 року Справа № 480/5934/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження приміщенні суду в м. Суми заяву відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі № 480/5934/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Рішення набрало законної сили та 24.01.2023 Сумським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" № 33/39-3409 від 20.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
17.04.2023 від представника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій просить про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" Міністерства внутрішніх справ України № 33/39-3409 від 20.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом, "стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 одразу всю суму пенсії".
Вказана заява обґрунтована тим, що позивачу здійснено перерахунок пенсії. Сума нарахованих коштів за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 становить 151996,70 грн, сума буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до Головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Тобто, боржник у повному обсязі не виконує рішення суду немайнового характеру, що набрало законної сили, а вжиті державним виконавцем заходи не забезпечили таке виконання. Відтак у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника.
Подана заяву була призначено до розгляду в судовому засіданні 27.04.2023.
Представник заявника та відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
У відповідності до норм статті 378 КАС України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Томі суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності представника заявника та відповідача.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви ВПВР УЗДВС у Сумській області з наданими доказами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 по справі № 480/5934/22 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення, 24.01.2023 судом видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження № 71047459 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 480/5934/22.
На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним.
Згідно листа ГУ ПФУ в Сумській області (боржника) від 07.03.2023 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), управління повідомило про здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.12.2019. Сума нарахованих коштів за період з 01.12.2019 по 3011.2022 становить 151 996,70 грн, вказана сума буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже статтею 378 КАС України врегульовані саме процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може встановити або змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Як вбачається із заяви, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області боргу на користь стягувача.
Суд зазначає, що вказана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду від 11.10.2022. На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу та порядку виконання, відмінного від визначеного у рішенні. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 є чітким, зрозумілим і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання не потребує.
Крім того, змінюючи рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію на стягнення перерахованих коштів, суд фактично вирішить не процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішення суду, а надасть оцінку можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення вказаної норми процесуального права є неприпустимим. Питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень. А правильність дій суб'єкта владних повноважень, під час виконання судових рішень, може бути оцінена судом в порядку ст. 383 КАС України.
Отже, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, адже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а (К/9901/1034/17), у якій Суд зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Шаповал