Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог
27 квітня 2023 року Справа №200/1791/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з пенсії з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
встановила:
26 квітня 2023 року року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 25 квітня 2023 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті заборгованості з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 209 641,98 грн;
- стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 березня 2022 року в розмірі 209 641,98 грн з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років.
19 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 248, яким відмовило позивачу в перерахунку пенсії на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях та довідки № 15/170.
Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його в судовому порядку.
24 червня 2022 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення в адміністративній справі № 200/19059/21, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19 серпня 2021 року № 248 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 15/170 від 02 серпня 2021 року, складеної Головним управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях станом на 01 квітня 2019 року;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 05 березня 2019 року до 03 вересня 2019 року включно, з урахуванням 100% суми визначеного станом на 01 березня 2018 року підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
На виконання рішення суду у справі № 200/19059/21 ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру 100% сум грошового забезпечення.
Доплата до пенсії за період з 01 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року становить 9 939,31 грн.
Також на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2022 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях № 15/170 від 02 червня 2021 року «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії».
Доплата до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2022 року становить 199 702,67 грн.
В січні 2023 року відповідач нарахував та виплатив позивачу пенсію за січень 2023 року згідно з рішенням суду у справі № 200/19059/21.
Однак пенсійний орган не виплачує заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року в загальній сумі 9 939,31 грн та за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2022 року в загальній сумі 199 702,67 грн.
Загальна сума заборгованості за рішенням суду за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2022 року становить 209 641,98 грн (199 702,67 грн + 9 939,31 грн).
Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з приводу виплати заборгованості з пенсії, однак ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило у виплаті такої заборгованості, про що свідчать листи від 20 грудня 2022 року № 18178-16204/Ш-02/8-0500/22, від 22 грудня 2022 року № 18314-16398/Ш-02/8-0500/22, від 28 грудня 2022 року № 33162-34842/Ш-03/8-2800/22, від 10 січня 2023 року № 442-17105/Ш-02/8-0500/23, від 10 січня 2023 року № 442-17105/Ш-02/8-0500/23.
З огляду на те, що, незважаючи на наявність такого, що набрало законної сили, рішення суду, ГУ ПФУ в Донецькій області не виплачує заборгованість з пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Крім того, позивач доводить, що у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії має право на отримання компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи немає встановлених цим Кодексом підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
П. 2 ч. 1 ст. 170 КАС встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19.
Аналіз предмету позову ОСОБА_1 , свідчить, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з пенсії стало невиконання ГУ ПФУ в Донецькій області рішення суду у справі № 200/19059/21 в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії.
Суд зауважує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку ст. 383 КАС подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або про порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем спосіб захисту, а саме стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 05 березня 2019 року по 31 березня 2022 року в розмірі 209 641,98 грн, є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року у справі № 200/19059/21.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виник новий публічно-правовий спір. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС (ст. ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку існують передбачені п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС підстави для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті заборгованості з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 209 641,98 грн та про стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 березня 2022 року в розмірі 209 641,98 грн, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду в іншому провадженні, проте на стадії виконання судового рішення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19.
При цьому суд зауважує, що питання виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не було предметом спору у справі № 200/19059/21, а тому в цій частині позовних вимог підстави для відмови у відкритті провадження, визначені п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС, відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 1, ч. ч. 2-5 ст. 170, ч. ч. 1-2 ст. 171, ст. ст. 241, 248, 259 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 200/1791/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті заборгованості з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 209 641,98 грн та про стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 05 березня 2019 року по 31 березня 2022 року в розмірі 209 641,98 грн.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка її подала.
3. Роз'яснити особі, яка подала позовну заяву, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
5. Ухвала постановлена і підписана суддею 27 квітня 2023 року.
Суддя Т.О. Кравченко