вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви
про відстрочення виконання рішення суду
26.04.2023м. Дніпро№ 904/306/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Приватного акціонерного товариства "Южкокс" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)
про відстрочення виконання судового рішення
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (м.Запоріжжя)
до Приватного акціонерного товариства "Южкокс" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором на виконання послуг № 02-32/22 від 21.02.2022 у загальному розмірі 1 465 757 грн. 15 коп.
У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" (далі - відповідач) заборгованість за договором на виконання послуг № 02-32/22 від 21.02.2022 у загальному розмірі 1 465 757 грн. 15 коп.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" - 1 147 468 грн. 48 коп. основного боргу, 231 065 грн. 57 коп. - пені, 72 698 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 14 524 грн. 12 коп. - 3% річних та 21 986 грн. 36 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Від Приватного акціонерного товариства "Южкокс" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 19065/23 від 18.04.2023), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 у справі № 904/306/23 на 12 місяців, посилаючись на таке:
- на даний час існують певні об'єктивні обставини, які позбавляють відповідача виконати рішення та сплатити позивачу присуджену суму боргу, а виконання рішення призведе до вкрай негативних і непередбачуваних наслідків;
- у 2020-2021 роках через пандемію світового масштабу, на підприємстві ПрАТ "Южкокс" почав відбуватися важкий етап економічної кризи, на яку, в тому числі, вплинули ринкові коливання та зниження темпів економічного розвитку. Наслідки фінансової кризи призвели до нестабільності на ринку коксохімічної продукції та суттєвого погіршення ліквідності у металургійному секторі, ускладнення умов кредитування в Україні, що впливає на економічний та інвестиційний клімат товариства. Отже, подальший економічний розвиток товариства значною мірою залежить від ефективності економічних, фінансових та виробничих заходів, які вживаються товариством, а також, від змін у податковій, юридичній, регулятивній та політичній сферах;
- у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, через військову агресію Російської Федерації проти України товариство не мало можливості належним чином виконувати зобов'язання за спірним договором. Бойові дії, що тривають в Україні, а також наслідки військової агресії Російської Федерації проти України, привели ПрАТ "Южкокс" до негативних наслідків та зменшення об'ємів виробництва продукції через порушення логістичного ланцюга та своєчасної закупівлі сировини для виробництва продукції. Воєнний стан суттєво впливає на виробничу потужність товариства. Виробнича потужність один з найбільш важливих показників, що впливає на основні параметри планування та виробництва продукції на підприємстві. Вказані обставини, привели до тяжкого та нестабільного матеріального становища ПрАТ "Южкокс", що підтверджується Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, за формою № 2 та формою № 1 (баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2022, яка додається до суду, як доказ доводів відповідача;
- Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". У зв'язку з цим, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 і до офіційного їх закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов'язанням (обов'язком), виконання якого (яких) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких (якого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- для ПрАТ "Южкокс", в умовах воєнного стану, настали обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які об'єктивно унеможливлюють належне та своєчасне виконання зобов'язань;
- основним видом діяльності ПрАТ "Южкокс" є - виробництво коксу та коксопродуктів (КВЕД -19.10). Основна продукція товариства це - кокс доменний, горішок коксовий, дрібняк коксовий, смола кам'яновугільна, амонію сульфат коксохімічного виробництва, бензол сирий кам'яновугільний, компонент моторних палив ароматичний (КМПА), бензол кам'яновугільний технічний, сольвент кам'яновугільний, залишки кубові ректифікації сирого бензолу, фракція інден-кумаронова, сольвент-нафта чорна, кислота сірчана, полімери бензольних відділень. В умовах воєнного стану України коксохімічні підприємства, залишаються, як підгалузь гірничо-металургійної промисловості та є стратегічно важливими для забезпечення функціонування економіки та безпеки нашої держави. Виведення з ладу коксохімічних підприємств через нестачу коштів для закупівлі сировини для вироблення коксохімічної продукції призведе до розриву виробничого ланцюга виробництва металургійної продукції, яка в період воєнного стану є надзвичайно необхідною для забезпечення військово-промислового комплексу України, а також для створення оборонних фортифікаційних споруд, тощо;
- відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" № 1882-ІХ від 16.11.2021, Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" №2163-VШ від 05.10.2017, Порядку віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 № 1109, ПрАТ "Южкокс" відноситься до об'єкту критичної інфраструктури. Отже, сьогодні не можливо передбачити всі ризики, які можуть впливати на фінансовий стан товариства, а також те, який вплив вони можуть мати на майбутній фінансовий стан товариства в цілому. Більш того, ПрАТ "Южкокс" вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності та розвитку товариства, а також своєчасної виплати заробітної плати працівникам товариства;
- арешт коштів на банківських рахунках, рухомого та нерухомого майна підприємства, що буде наслідком відкриття виконавчого провадження через неможливість сплати у добровільному порядку одразу всієї суми боргу, призведе до вкрай негативних наслідків, а саме: затримка виплати заробітної плати працівниками підприємства, невиконання договірних зобов'язань перед контрагентами, виникнення заборгованості по податках та зборах, які підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, в деяких випадках до повної зупинки господарської діяльності підприємства в зв'язку з неможливістю здійснити планові закупки сировини для виробництва, а також до інших негативних і непередбачуваних соціальних, економічних та екологічних наслідків;
- саме поточна діяльність відповідача забезпечує і забезпечить погашення як існуючих боргів перед позивачем, так і виконання поточних розрахунків з контрагентами, з урахуванням, загальногосподарського інтересу;
- ПрАТ "Южкокс" добросовісно вишукує всі можливі фінансові заходи для погашення заборгованості, яка виникла у нього перед позивачем. Лише завдяки власній і поточній господарській діяльності підприємство буде мати можливість погасити, заборгованість перед позивачем без невиправданих перепон юридичного характеру, що настануть внаслідок примусового стягнення суми боргу;
- відповідач вважає, що тимчасова відстрочка погашення заборгованості є єдиним реальним виходом у часи негативних економічних процесів, що спостерігаються на сьогодення у національній економіці. Така практика завжди надає можливість не тільки задовольнити інтереси стягувачів в отриманні належних їм грошових коштів, але і убезпечить від краху та банкрутства боржників, і буде забезпечувати загальногосподарський інтерес обох сторін та досягнення фінансової мети позивача - отримання заборгованості.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.04.2023 заяву ПрАТ "Южкокс" про відстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.04.2023.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 19.04.2023 суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- позивачу на електронну пошту buh@msk.zp.ua, яку він зазначив у позовній заяві та шляхом передачі телефонограми на номер телефону його представника 067-973-27-31, який зазначений у позовній заяві;
- відповідачу на електронну пошту sekretar@bkoks.dp.ua, яку зазначено у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та шляхом передачі телефонограми на номер телефону його представника 067-619-83-60, який зазначений у відзиві на позовну заяву.
Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідки про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 19.04.2023 була доставлена позивачу та відповідачу на їх електронні пошти - 19.04.2023 (а.с.144-145).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Так, позивача та відповідача було повідомлено про зміст ухвали суду від 19.04.2023, шляхом передачі телефонограми, яку було отримано представниками позивача та відповідача - 20.04.2023 (а.с.146).
Враховуючи вказане, позивач та відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.
Від позивача надійшли заперечення на клопотання про відстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 19836/23 від 24.04.2023), в яких він просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача, посилаючись на таке:
- обставини, на які посилається відповідач, існували в момент прийняття результату виконаних позивачем робіт, але відповідач не попередив про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором щодо їх оплати;
- 2/3 Запорізької області станом на даний час перебуває під окупацією, а м. Запоріжжя, де знаходиться підприємство-позивача, систематично піддається ракетним обстрілам, але навіть в таких тяжких умовах підприємство позивача продовжує працювати і виконувати роботи під час воєнного стану;
- відповідачем не доведено належними доказами факт перебування його підприємства у тяжкому фінансовому стані; жодного доказу на підтвердження фінансового стану його підприємства станом на час подання заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідачем не надано, а фінансова звітність станом на вересень 2022 року не є належним доказом неможливості (ускладнення) виконання рішення суду у квітні 2023 року;
- відповідачем не надано доказів неплатоспроможності, зокрема, довідки обслуговуючих його банків про відсутність грошових коштів на рахунках підприємства. У Запереченнях позивач також просив суд розглянути клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду без участі його представника.
У судове засідання 26.04.2023 представники заявника (відповідача) та позивача не з'явилися, представник заявника причин нез'явлення суду не повідомив, про день, час та місце розгляду його заяви був повідомлений належним чином, про що зазначено вище. Також судом враховано наявність клопотання позивача про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду без участі його представник, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні 26.04.2023 досліджені докази в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Южкокс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія" - 1 147 468 грн. 48 коп. основного боргу, 231 065 грн. 57 коп. - пені, 72 698 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 14 524 грн. 12 коп. - 3% річних та 21 986 грн. 36 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
На примусове виконання рішення суду було видано наказ від 26.04.2023.
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією судового процесу, то і відстрочення (розстрочення) виконання рішення на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом); встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Так, у відповідності до вказаних норм закону, Приватне акціонерне товариство "Южкокс" звернулося до господарського суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 на 12 місяців, посилаючись на таке:
- на даний час існують певні об'єктивні обставини, які позбавляють відповідача виконати рішення та сплатити позивачу присуджену суму боргу, а виконання рішення призведе до вкрай негативних і непередбачуваних наслідків;
- у 2020-2021 роках через пандемію світового масштабу, на підприємстві ПрАТ "Южкокс" почав відбуватися важкий етап економічної кризи, на яку, в тому числі, вплинули ринкові коливання та зниження темпів економічного розвитку. Наслідки фінансової кризи призвели до нестабільності на ринку коксохімічної продукції та суттєвого погіршення ліквідності у металургійному секторі, ускладнення умов кредитування в Україні, що впливає на економічний та інвестиційний клімат товариства. Отже, подальший економічний розвиток товариства значною мірою залежить від ефективності економічних, фінансових та виробничих заходів, які вживаються товариством, а також, від змін у податковій, юридичній, регулятивній та політичній сферах;
- у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, через військову агресію Російської Федерації проти України товариство не мало можливості належним чином виконувати зобов'язання за спірним договором. Бойові дії, що тривають в Україні, а також наслідки військової агресії Російської Федерації проти України, привели ПрАТ "Южкокс" до негативних наслідків та зменшення об'ємів виробництва продукції через порушення логістичного ланцюга та своєчасної закупівлі сировини для виробництва продукції. Воєнний стан суттєво впливає на виробничу потужність товариства. Виробнича потужність один з найбільш важливих показників, що впливає на основні параметри планування та виробництва продукції на підприємстві. Вказані обставини, привели до тяжкого та нестабільного матеріального становища ПрАТ "Южкокс", що підтверджується Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, за формою № 2 та формою № 1 (баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2022, яка додається до суду, як доказ доводів відповідача;
- Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". У зв'язку з цим, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 і до офіційного їх закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов'язанням (обов'язком), виконання якого (яких) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких (якого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- для ПрАТ "Южкокс", в умовах воєнного стану, настали обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які об'єктивно унеможливлюють належне та своєчасне виконання зобов'язань;
- основним видом діяльності ПрАТ "Южкокс" є - виробництво коксу та коксопродуктів (КВЕД -19.10). Основна продукція товариства це - кокс доменний, горішок коксовий, дрібняк коксовий, смола кам'яновугільна, амонію сульфат коксохімічного виробництва, бензол сирий кам'яновугільний, компонент моторних палив ароматичний (КМПА), бензол кам'яновугільний технічний, сольвент кам'яновугільний, залишки кубові ректифікації сирого бензолу, фракція інден-кумаронова, сольвент-нафта чорна, кислота сірчана, полімери бензольних відділень. В умовах воєнного стану України коксохімічні підприємства, залишаються, як підгалузь гірничо-металургійної промисловості та є стратегічно важливими для забезпечення функціонування економіки та безпеки нашої держави. Виведення з ладу коксохімічних підприємств через нестачу коштів для закупівлі сировини для вироблення коксохімічної продукції призведе до розриву виробничого ланцюга виробництва металургійної продукції, яка в період воєнного стану є надзвичайно необхідною для забезпечення військово-промислового комплексу України, а також для створення оборонних фортифікаційних споруд, тощо;
- відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" № 1882-ІХ від 16.11.2021, Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" №2163-VШ від 05.10.2017, Порядку віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 № 1109, ПрАТ "Южкокс" відноситься до об'єкту критичної інфраструктури. Отже, сьогодні не можливо передбачити всі ризики, які можуть впливати на фінансовий стан товариства, а також те, який вплив вони можуть мати на майбутній фінансовий стан товариства в цілому. Більш того, ПрАТ "Южкокс" вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності та розвитку товариства, а також своєчасної виплати заробітної плати працівникам товариства;
- арешт коштів на банківських рахунках, рухомого та нерухомого майна підприємства, що буде наслідком відкриття виконавчого провадження через неможливість сплати у добровільному порядку одразу всієї суми боргу, призведе до вкрай негативних наслідків, а саме: затримка виплати заробітної плати працівниками підприємства, невиконання договірних зобов'язань перед контрагентами, виникнення заборгованості по податках та зборах, які підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, в деяких випадках до повної зупинки господарської діяльності підприємства в зв'язку з неможливістю здійснити планові закупки сировини для виробництва, а також до інших негативних і непередбачуваних соціальних, економічних та екологічних наслідків;
- саме поточна діяльність відповідача забезпечує і забезпечить погашення як існуючих боргів перед позивачем, так і виконання поточних розрахунків з контрагентами, з урахуванням, загальногосподарського інтересу;
- ПрАТ "Южкокс" добросовісно вишукує всі можливі фінансові заходи для погашення заборгованості, яка виникла у нього перед позивачем. Лише завдяки власній і поточній господарській діяльності підприємство буде мати можливість погасити, заборгованість перед позивачем без невиправданих перепон юридичного характеру, що настануть внаслідок примусового стягнення суми боргу;
- відповідач вважає, що тимчасова відстрочка погашення заборгованості є єдиним реальним виходом у часи негативних економічних процесів, що спостерігаються на сьогодення у національній економіці. Така практика завжди надає можливість не тільки задовольнити інтереси стягувачів в отриманні належних їм грошових коштів, але і убезпечить від краху та банкрутства боржників, і буде забезпечувати загальногосподарський інтерес обох сторін та досягнення фінансової мети позивача - отримання заборгованості.
Все вищевказане і стало причиною звернення до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду.
Дослідивши подану заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Обґрунтування поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду, фактично, зводиться до обставин, наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності, а також обставин існування карантину і воєнного стану, які існували в момент замовлення та виконання спірних робіт (роботи виконувались вже під час існування воєнного стану - у червні 2022 року), отже про їх існування відповідачу було відомо ще до моменту замовлення та початку виконання спірних робіт позивачем.
Крім того, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Господарський суд зазначає, що в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач послався на обставини, в яких перебувають всі юридичні особи в Україні.
Більше того, місцезнаходженням відповідача є м. Кам'янське Дніпропетровської області, яке істотно віддалене від лінії фронту; не перебуває в зоні артилерійського ураження, на відміну від місцезнаходження позивача (м. Запоріжжя), що, на думку суду, свідчить про те, що військові дії на території України мають нерівнозначний вплив на діяльність позивача та відповідача; позивач знаходить у гірших умовах, ніж відповідач.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява №41510/98).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).
Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, стягувач (позивач) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на відсутність виняткових обставин, які можуть слугувати підставою для надання відстрочення виконання рішення.
Аналізуючи поведінку відповідача, а також той факт, що відповідач просить не розстрочити виконання рішення суду (поділивши суму боргу на можливі і доступні для відповідача платежі), а відстрочити його на максимально допустимий законодавством строк - на один рік, вбачається спроба відповідача затягнути строки оплати наявного боргу.
Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що відстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.
При цьому судом враховано, що заявником з моменту настання строку оплати виконаних позивачем робіт на суму 1 147 468 грн. 48 коп. - 25.07.2022, не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату, навіть частково, заборгованості перед позивачем або домовленості із останнім щодо спірної заборгованості. Отже, така недобросовісна поведінка відповідача, щодо виконання взятих на себе договірних зобов'язань перед позивачем, свідчить не на користь заявника в частині зазначених у заяві намірів оплати боргу у подальшому.
Більше того, суд розцінює критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий станом з огляду також на те, що надана відповідачем фінансова звітність станом на 30.09.2022 не є належним доказом збитковості чи перебування підприємства у фінансовій кризі станом на 14.04.2023 (дата складання заяви про відстрочення виконання рішення суду).
Більше того, як було вказано вище, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан та дані фінансової звітності також з огляду на те, що майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.
Судом також відхиляються доводи відповідача щодо того, що підприємство відповідача відноситься до критичних, оскільки, законом не передбачено будь-яких особливих умов у питанні надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду з огляду на відношення боржника до "критичних", "стратегічних" чи будь яких інших підприємств.
Слід також відзначити, що сукупність усіх обставин справи не дозволяє дійти висновку щодо добросовісної поведінки відповідача, а отже, не доведеними є обставини дійсних намірів відповідача (боржника).
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу можливості виконання рішення суду на умовах відстрочення.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів перебування Приватного акціонерного товариства "Южкокс" у більш скрутному фінансовому становищі ніж позивач; судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, які могли б слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду.
При цьому, надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до слідуючих висновків:
- заявником не надано доказів, які б підтверджували наявність виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення. Надані вибіркові документи не дають можливості зробити однозначний висновок щодо фінансового стану боржника, а також проаналізувати вплив негайного виконання судового рішення на такий стан;
- заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду на умовах відстрочення;
- посилання заявника на скрутне фінансово-економічне становище не є винятковою обставиною в розумінні частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочення виконання рішення;
- скрутне фінансово-економічне становище заявника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу певних об'єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим;
- заявник до цього часу не здійснив жодного платежу в погашення заборгованості;
- відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав;
- із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (відстрочення) буде порушенням права власності позивача у розумінні частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, беручи до уваги заперечення позивача проти відстрочення виконання рішення, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Таким чином, заява Приватного акціонерного товариства "Южкокс" про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Южкокс" про відстрочення виконання судового рішенняу справі № 904/306/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.04.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 26.04.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко