Номер провадження: 22-ц/813/2975/23
Справа № 505/421/13-ц
Головуючий у першій інстанції Івінський О.О.
Доповідач Дришлюк А. І.
20.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Саранчука В'ячеслава Сергійовича на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року у справі за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про зупинення виконання виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови приватного виконавця,
06 серпня 2020 року адвокат Ксенофонтов Євгеній Сергійович звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича. В обґрунтування заяви зазначив, що 18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області по цивільній справі було видано виконавчі листи №505/421/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 216637,79 грн. У зв'язку з цим, приватним виконавцем Притуляком Валерієм Миколайовичем було відкрито виконавче провадження №60901169 з примусового виконання виконавчого листа №505/421/13-ц від 17 грудня 2019 року виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області. 29 липня 2020 року заявник та її представник випадково дізнались про порушення прав заявника у виконавчому провадженні відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». В цей же день її представник адвокат Ксенофонтов Євгеній Сергійович ознайомився у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича з матеріалами виконавчого провадження №60901169. з примусового виконання виконавчого листа №505/421/13-ц, виданого 18 червня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області та отримав копію виконавчого листа. Вважає, що зазначений виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки пред'явлений до виконання вже після закінчення строку в один рік (т. 2, а.с. 4-11).
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року скаргу адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах задоволено частково. Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 17 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60901169 щодо примусового виконання рішення за виконавчим листом від 18.06.2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 216637,79 грн та судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1086,16 грн скасовано із відповідним скасуванням наслідків дій приватного виконавця в рамках такого виконавчого провадження. В інших вимогах відмовлено (т. 2, а.с. 54-56).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвокат Саранчук В'ячеслав Сергійович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60901169 від 17 грудня 2019 року та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні скарги, в іншій частині - залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60901169 від 17 грудня 2019 року, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Представник апелянта повідомив, що не був присутній при проголошенні оскаржуваної ухвали, а копію ухвали банком отримано 06 квітня 2022 року, на підтвердження чого до апеляційної скарги додано копію супровідного листа зі штампом банку та копію конверту з трек-номер поштового відправлення. В апеляційній скарзі представник апелянта виклав обставини справи та зазначив, що 23.12.2016 року постановою державного виконавця Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернуто виконавчий лист №505/421/13-ц від 18.06.2013 року, а тому, на думку представника апелянта, строк для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання був перерваний та виконавчий лист мав бути пред'явлений до 23.12.2019 року. Представник апелянта вважає, що строк повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущений не був, а тому дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є правомірними, а підстави для скасування вказаної постанови приватного виконавця відсутні (т. 2, а.с. 59-69).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.05.2022 року було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 21.06.2022 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 73-76, 91).
14.11.2022 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, згідно якого останній зазначає, що за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягам одного року. При цьому, зазначає, що за п. 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VI, який набрав чинності з 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановленні на момент їх видачі. Враховуючи, що у вказаній справі виконавчий лист судом було видано 18.06.2013 року, тобто після набрання чинності закону № 2677-VI, тому строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік (т. 2, а.с. 97-104).
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Учасники провадження про час, місце та порядок проведення судового розгляду повідомлені належним чином.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.12.2022 року було задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Шидерововї Наталії Сергіївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2, а.с.112-113).
Заяву адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.
В судовому засіданні був присутнім представник скаржника ОСОБА_1 - Ксенофонтов Євгеній Сергійович, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник апелянта - адвокат Шидерова Наталія Сергіївна в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволених вимог.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення щодо часткового задоволення скарги адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ, який набрав чинності з 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа. У справі, яка переглядається, виконавчий лист судом видано 02 жовтня 2013 року, тобто після набрання чинності Законом № 2677-VІ, тому строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом та становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (07 березня 2011 року).
Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення скарги та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області було видано виконавчий лист по справі № 505/421/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області набрало законної сили 17.06.2013 року.
Відповідно, в подальшому, 22.05.2014 року до відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції було подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 505/421/13 (т. 2, а.с. 30) та постановою від 12.06.2014 року відкрито виконавче провадження (т. 2, а.с. 31).
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», в чинній редакції на момент ухвалення відповідного рішення та видачі виконавчого документа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, з наведеного вбачається, що виконавчий документ було пред'явлено позивачем по вищезазначеній справі № 505/421/13 у встановлений однорічний строк, передбачений чинною редакцією ЗУ «Про виконавче провадження» на момент звернення із даним виконавчим документом, для пред'явлення такого документу на виконання.
В подальшому, постановою державного виконавця від 23.06.2015 року вказаний виконавчий документ було повернено стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що у відповідності до положень ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (у діючій редакції) свідчить про встановлення строку пред'явлення виконавчого документу, після переривання, з дати повернення виконавчого документу стягувачові, а саме 23.06.2015 року. Тобто, враховуючи дані обставини, у зв'язку із поверненням державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчого документу стягувачові, строк пред'явлення такого документу встановлено до 23.06.2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в діючі редакції на той момент), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (ч. 1 ст. 23).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23).
З матеріалів справи також вбачається, що 24.05.2016 року (тобто в межах встановленого однорічного строку для пред'явлення) стягувач повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області із виконавчим листом № 505/421/13 від 18.06.2013 року та відповідною заявою (т. 2, а.с. 32). Постановою від 09.06.2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження (т. 2, а.с. 33), проте 23.12.2016 року винесено постанову про повернення вказаного виконавчого листа стягувачові на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із відсутністю у боржника майна на яке можна звернути стягнення.
Разом з тим, слід зазначити, що на момент повернення виконавчого документу стягувачові, вже набрав законної сили ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII (05.10.2016 року), оскільки відповідно до п. 1 розділу ХІІІ прикінцеві та перехідних положень, цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
За положенням ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у відповідні редакції, на момент повернення виконавчого листа № 505/421/13, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди(ч. 5 ст. 37).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тобто, враховуючи наведене, оскільки державним виконавцем 23.12.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого листа № 505/421/13, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», кінцева дата пред'явлення стягувачем вказаного виконавчого документа до виконання становить 23.12.2019 року, а тому відповідно звернувшись 18.11.2019 року із виконавчим листом № 505/421/13 та заявою про відкриття виконавчого провадження, начальником філії Одеського обласного управління Акціонерного товариство «Ощадбанк», котрі є стягувачем згідно виконавчого листа, встановлений ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено не було. Відповідно приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем було 17.12.2019 року виконавче провадження у відповідності до норм та положень діючого Закону. Тому, судом першої інстанції передчасно було задоволено заявлену скаргу адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).
За положенням ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або зміни рішення. Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу та скасовує оскаржувану ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» - адвоката Саранчука В'ячеслава Сергійовича - задовольнити частково.
Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року в частині задоволення скарги - скасувати, в скасованій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні скарги адвоката Ксенофонтова Євгенія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича відмовити.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
Повний текст постанови складений 27 квітня 2023 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк