Номер провадження: 33/813/323/23
Номер справи місцевого суду: 522/14423/22
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Калініна О. В.
25.04.2023 року Одеський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Подуст Т.П., за участю адвоката Голотової М.М., Главенко Т.Д. та прокурора Щербіни Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Голотової М.М., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 ,-
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, і накладено на неї стягнення :
-за ч.1 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн. ,
-за ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накладено стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції статті якою передбачено більш серйозне порушення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. на користь держави України.
Закрито відносно ОСОБА_1 провадження по адміністративній справі за протоколом про адміністративне правопорушення за №752/2022 від 24.10.2022 року, та за протоколом про адміністративне правопорушення за №755/2022 від 24.10.2022 року, у зв'язку із закінченням строку для її притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП, на підставі п.3 ч.1 ст.284 КУпАП.
Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат Голотова М. М. інтересах ОСОБА_1 просить змінити постанову від 20.12.2022 року шляхом її скасування в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити в цій частині провадження у справі за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову від 20.12.2022 року в частині закриття провадження за протоколами про адміністративне правопорушення за № 752/2022 та № 755/2022 у зв'язку закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності залишити без змін.
Вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
На обгрунтування апеляційної скарги наводить наступні доводи:
Трудові відносини у ДНЗ “ Ясла-садок № 154 врегульовані колективним договором, ним же встановлено положення про преміювання працівників ДНЗ. Розміри преміювання визначаються керівником навчального закладу за погодженням профспілковим комітетом.
За наказом № 96-к від 01.12.2020 року грошову винагороду було виплачено працівникам у кількості 14 осіб, зокрема і вихователю ОСОБА_2 в розмірі 3000 грн.
Зазначені виплати були погоджені із профспілковим комітетом.
За цими фактами було складено протоколи №752/2022 від 24.10.2022 та №755/2022 від 24.10.2022, провадження по яким було судом першої інстанції закрито із закінченням строку для її притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.3ч.1ст.284 КУпАП .
Через сплив строків притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не мав права взагалі розглядати ці протоколи.
Судом в описовій частині рішення вказано, що винні дії ОСОБА_1 полягають у тому, що вона зазначила в наказі від 01.12.2020 р. своїй доньці ОСОБА_2 розмір грошової винагороди більший ніж іншим працівникам. Суд зазначає, що в своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснила, що «був період, коли вона своїй донці ОСОБА_2 підписала наказ про премію в більшому розмірі ніж іншим, так як вона більше працювала в цей період». Саме це на думку суду є підтвердженням наявності реального конфлікту в діях ОСОБА_1 , що є ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Судом хибно було трактовано пояснення ОСОБА_1 щодо нарахування ОСОБА_3 премії та безпідставно покладено таке нарахування як доказ винуватості ОСОБА_1 при розгляді інших протоколів по винесенню наказів від 16.08.2021 року та 15.12.2021 року.
Наказом № 96-к від 01.12.2020 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу» за підписом директора ДНЗ було сплачено грошову винагороду працівникам закладу у кількості 14 осіб, зокрема двом вихователям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі 3000 грн. Проте така премія ще була призначена і іншому вихователю. ОСОБА_1 в судовому засідання пояснила, що такий збільшений розмір премії цим двом співробітникам був обумовлений об'єктивними підставами, які були розглянуті та оцінені членами профспілкового комітету.
Саме профспілковий комітет встановив збільшений розмір винагороди вихователям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як заслужені. ОСОБА_1 в свою чергу шляхом винесення відповідного наказу про нарахування грошової винагороди лише здійснила виконання рішення профспілкового комітету.
Вказує, що це виключає в діях ОСОБА_1 наявність існування реального конфлікту інтересів, а відповідно виключає наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Таке нарахування збільшеного розміру премії ОСОБА_2 мало місце в 2020 році, тобто поза межами притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому такі обставини суд неправомірно використав як доказ винуватості ОСОБА_1 ..
При винесенні ж наступних наказів від 16.08.2021 та 15.12.2021 (за результатом винесення яких складено протоколи за № 753, 754, 756, 757 від 24.10.2022) грошова винагорода ОСОБА_2 призначалась в такому ж самому розмірі, як всім іншим працівникам дитячого закладу.
Згідно із наказом № 65-к від 16.08.2021 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам», було встановлено надбавку всім працівникам закладу у кількості 17 осіб, зокрема і вихователю ОСОБА_2 в розмірі 20%.
Розмір такої виплати було погоджено з профспілковим комітетом. Факт погодження профспілковим комітетом виплати грошової винагороди підтверджується протоколом профспілкового комітету ДНЗ №16 від 13.08.2021.
Згідно із наказом № 106-к від 15.12.2021року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», за підписом директора ДНЗ, було виплачено грошову винагороду працівникам закладу у кількості 15 осіб, зокрема і вихователю ОСОБА_2 в розмірі 1400 гривень.
Зазначені виплати було погоджено профспілковим комітетом. Факт погодження профспілковим комітетом виплати грошової винагороди підтверджується протоколом профспілкового комітету ДНЗ №8 від 15.12.2021 року .
Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
Положенням «Про преміювання працівників ДНЗ» (додаток до Колективного договору ДНЗ) передбачено порядок матеріального заохочення працівників за сумлінне і якісне виконання поставлених перед ними завдань, забезпечення належного рівня виконавчої та трудової дисципліни. Цим Положення про преміювання працівників ДНЗ передбачено, що розміри преміювання працівників визначаються керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом.
Накази «Про преміювання працівників ДНЗ» (в тому числі і ОСОБА_2 ) були прийняті за результатами засідання профспілкового комітету ДНЗ у яких розмір премії, ОСОБА_2 , не перевищував розміру працівників аналогічних посад у закладі. Саме профспілковий комітет, а не ОСОБА_1 , встановлює розмір винагород працівникам дитячого закладу, зокрема і ОСОБА_2 . Вона ж в свою чергу шляхом винесення відповідного наказу про нарахування грошової винагороди лише здійснює виконання рішення профспілкового комітету.
Зазначає, що в діях ОСОБА_1 при видачі та підписанні наказів про преміювання працівників ДНЗ, в тому числі і відносно її доньки, відсутня суперечність між інтересами її близької особи та її службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, виходячи з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, приписи п. 1.1.1. розділу І «Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839,
ОСОБА_1 при прийнятті її доньки на посаду повідомляла відділ освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (який було ліквідовано в 2016 році) про можливість конфлікту інтересів, чим дотримала вимоги ст.38 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до трудового договору з ОСОБА_1 як керівником ДНЗ, передбачено право керівника в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки обов'язкові для всіх підрозділів та працівників навчального закладу.
Статутом ДНЗ передбачено, що керівництво ДНЗ здійснює його Директор. Зокрема, Директор установлює надбавки, доплати, премії та надає матеріальну допомогу працівникам закладу відповідно до законодавства; видає у межах своєї компетенції накази та доручення і контролює їх виконання.
Вимогами Колективного договору ДНЗ, закріплено надавати педагогічним працівникам щорічну грошову винагороду в розмірі відповідного посадового окладу (ставки заробітної плати). Адміністрація погоджує з профкомом усі питання пов'язані з організацією оплати праці, порядку виплати премій, винагород, заохочень та доплат.
Педагогічні працівники ДНЗ, зокрема вихователь, має право отримувати всі передбачені законодавством соціальні гарантії.
Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 23.03.2011 року №373 постановлено установити надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Педагогічні працівники мають право на щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків. (ст.61 п.1 ЗУ «Про освіту»).
Вказує, що керівник ДНЗ діяла у межах та у спосіб визначений законом та законодавчими актами, підписуючи накази на встановлення надбавки працівникам у розмірі 20% та накази на надання грошової винагороди, що прямо передбачено Колективним договором, та відповідно приписано в посадових інструкціях.
Зазначає, що у ОСОБА_1 , як директора ДНЗ наявний приватний інтерес при вирішенні питань, пов'язаних з преміюванням її доньки, а також наявні повноваження на прийняття рішень щодо преміювання працівників ДНЗ.
Однак зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, адже зі змісту наказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 було прийнято рішення про реалізацію рішення профспілкового комітету щодо виплати премії всім працівникам, а не лише її доньці.
Крім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір винагороди ОСОБА_2 є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає колдоговору, критеріям винагороди та рішенню профкомітету про виплату премії працівникам ДНЗ, або відсутні підстави для виплати такої премії.
Премія працівникам призначалася саме рішення профкому, колегіального органу, який встановив розмір виплачуваної премії працівникам і фактично наказ в частині виплати грошової винагороди повністю дублює відповідне рішення профкому. З цих обставин випливає, що функція видачі наказу керівником щодо розміру та призначення винагороди є номінальною, тобто такою, що лише підтверджує рішення профкому, виконаною в силу посадових обов'язків, за якими керівник з усіх питань установи повинен видати наказ
В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, адже накази про преміювання працівників ДНЗ були видані директором ОСОБА_1 в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості коли і в який законний спосіб (проведення перевірки та складання акту перевірки, повідомлення безпосереднього керівника, викривача тощо) Національною поліцією України Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Одеській області було виявлено правопорушення, адже датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією не можна вважати дату завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Матеріали справи містять лист Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Одеській області 08.07.2022 року.
В часі, що передував 08.07.2022 р. Департамент вже володів певним обсягом інформації щодо родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте із матеріалів справи не вбачається коли і якого змісту була ця інформація, щоб можливо було зробити висновок - в який період часу Департаментом було виявлено обставини, які на його думку підпадають під ознаки адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 278 КУпАП у випадку, якщо в протоколі чи інших матеріалах виявлені недоліки, особа, яка проводить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали органу, який порушив адміністративну справу. Суд першої інстанції не мав права розглядати справу без встановлення вищенаведеної інформації, чим порушив норми процесуального права.
Позиція учасників справи під час апеляційного розгляду.
ОСОБА_1 та адвокат Голотова М.М. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. Адвокат Голотова М.М. під час апеляційного розгляду уточнила, що просить скасувати постанову суду першої інстанції в цілому , оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1, 2 ст. 172- 7 КУпАП.
Прокурор Щербіна Н.М. заперечила проти задоволення апеляційних вимог захисника. Вказала на те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП , оскільки остаточне рішення щодо виплати грошової винагороди та надбавок ОСОБА_2 приймала саме ОСОБА_1 , і підставою для нарахування і виплати були саме накази, видані та підписані ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо докази у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Мотиви суду.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Як видно із постанови від 20.12.2022 року, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за наступних обставин.
Згідно розділу 1 Статуту Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області, затвердженого рішенням сесії Одеської міської ради підприємство є юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, може мати самостійний баланс, відкривати рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Статутом Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області та трудовим договором визначено, що безпосереднє керівництво закладом здійснює його директор.
Директор закладу здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу; видає у межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання, тощо.
Відповідно до наказу Департаменту освіти та науки Одеської міської ради №69-к від 14.05.2019 року із ОСОБА_1 було укладено новий строковий трудовий договір на посаді директора Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №153 Одеської міської ради Одеської області з 02.07.2019 року по 01.07.2024 року.
Враховуючи вище указане, виходячи із обсягів функцій ОСОБА_1 , як директора Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла- садок» №154 Одеської міської ради Одеської області, відповідно до Статуту та трудового договору, остання наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями (обов'язками).
Наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №138 від 06.09.2010 року ОСОБА_5 (на даний час- ОСОБА_2 ), яка є донькою ОСОБА_1 було тимчасово прийнято на роботу вихователем Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154, після чого наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №147 від 24.09.2010 року переведено на постійну роботу.
Директор Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 , виконуючи передбачені трудовим договором і статутом службові повноваження підписала наказ №96-к від 01.12.2020 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», згідно до якого нараховано та виплачено грошову винагороду у розмірі 3000 грн. вихователю ОСОБА_2 , яка є її донькою та близькою особою відповідно до ст.1 України «Про запобігання корупції", не повідомила Департамент освіти і науки Одеської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання вище вказаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї конфлікту інтересів, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання вище указаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, а саме вчинення особою дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Також ОСОБА_1 підписала наказ №65-к від 16.08.2021 року «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам», згідно якого встановлено надбавку у розмірі 20% вихователю ОСОБА_2 , яка є її донькою та близькою особою відповідно до ст.1 України «Про запобігання корупції", не повідомила Департамент освіти і науки Одеської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання вище вказаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї конфлікту інтересів, а також вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання вище указаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, а саме вчинення особою дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім того , ОСОБА_1 підписала наказ №106-к від 15.12.2021 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», згідно до якого нараховано та виплачено грошову винагороду у розмірі 1400 грн. вихователю ОСОБА_2 , яка є її донькою та близькою особою відповідно до ст.1 України «Про запобігання корупції", вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання вище указаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, а саме вчинення особою дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів та не повідомила Департамент освіти і науки Одеської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання вище вказаного наказу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї конфлікту інтересів .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час виконання службових повноважень у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками із вихователем ОСОБА_2 , яка є її донькою і наявним майновим інтересом у вигляді надання додаткових грошових коштів близькій особі, та її службовими повноваженнями, вираженими у одноосібній службовій можливості ОСОБА_1 розпоряджатися коштами, застосовувати заходи заохочення до працівників підприємства, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення.
Згідно відповіді з Департаменту освіти і науки повідомлення від директора Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 щодо виникнення конфлікту інтересів за період з 01.09.2020 року по теперішній час не надходило.
Такі висновки , як видно , суд обґрунтував дослідженими у справі доказами :
- наказом Департаменту освіти та науки Одеської міської ради №69-к від 14.05.2019 року, відповідно до якого із ОСОБА_1 було укладено новий строковий трудовий договір на посаді директора Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №153 Одеської міської ради Одеської області з 02.07.2019 року по 01.07.2024 року,
- наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №138 від 06.09.2010 року, згідно до якого ОСОБА_5 (на даний час- ОСОБА_2 ) було тимчасово прийнято на роботу вихователем Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154, після чого наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №147 від 24.09.2010 року переведено на постійну роботу.
- витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00036908671 від 20.09.2022 року, відповідно до якого Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 17.05.1988 року було створено актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно витягу встановлено, що її батьками є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3
- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00036908676 від 20.09.2022 року, відповідно до якого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 21.06.2014 року було зареєстровано шлюб та створено актовий запис про шлюб №984 між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- протоколом про адміністративне правопорушення №753/2022 від 24.10.2022 року,
- протоколом про адміністративне правопорушення №754/2022 від 24.10.2022 року,
- протоколом про адміністративне правопорушення №756/2022 від 24.10.2022 року,
- протоколом про адміністративне правопорушення №757/2022 від 24.10.2022 року,
- протоколом про адміністративне правопорушення №755/2022 від 24.10.2022 року,
- протоколом про адміністративне правопорушення №752/2022 від 24.10.2022 року,
- наказом директора Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 за №65-к від 16.08.2021 року «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам», згідно якого встановлено надбавку у розмірі 20% вихователю ОСОБА_2 ,
- наказом директора Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_1 за №106-к від 15.12.2021 року про преміювання, в тому числі вихователю ОСОБА_2
- наказом №96-к від 01.12.2020 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», згідно до якого нараховано та виплачено грошову винагороду у розмірі 3000 грн. вихователю ОСОБА_2 .
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
Приймаючи оскаржувану постанову , суд всупереч вимогам ст. 245, 252, 280 КУпАП залишив поза увагою приписи закону, що визначають коло обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст.ст.245,251,252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Із постанови, що оскаржується видно, що судом невповно встановлені фактичні обставини справи, не надана належна оцінка наявним у справі доказам з точки зору їх достатності для доведеності винуватості чи невинуватості особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд формально у постанові перелічив у постанові докази , при цьому не надав належної оцінки дослідженим доказам в їх сукупності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Правопорушення, пов'язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
Суд, як видно, дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №96-к від 01.12.2020 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», №65-к від 16.08.2021 року «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам», згідно якого встановлено надбавку у розмірі 20% вихователю ОСОБА_2 , та наказу №106-к від 15.12.2021 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», згідно до якого нараховано та виплачено грошову винагороду у розмірі 1400 грн. вихователю ОСОБА_2 і не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів у визначений законом строк, тим самим порушила вимоги п.2,3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно вимог, передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаними нормами настає лише у разі вчинення або не вчинення відповідних дій в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів.
Відповідно до вимог, передбачених п.2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2,3 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані, зокрема:
вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі -Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
По своїй суті реальний конфлікт інтересів є юридичним синонімом поняття «зловживання службовими повноваження та пов'язаними з цим можливостями».
Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, у даному випадку це особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та суд , який прийняв оскаржувану постанову, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, мали встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути обов'язково відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, яке пов'язане з корупцією та, відповідно, в постанові суду.
Конфлікт інтересів під час призначення стимулюючих виплат або при внесенні пропозиції (подання) щодо такого призначення виникає тоді, коли в посадовця є дискреційні повноваження. Наприклад, він може обрати більше чи менше призначити виплат близькій особі, або ж взагалі призначити чи ні.
Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи бездіяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.
Дискреційні повноваження посадової особи юридичної особи публічного права при визначенні умов оплати праці працівників та застосування заходів матеріального заохочення, накладення стягнень на працівників, має місце тоді, коли керівник на власний розсуд вирішує питання щодо доцільності матеріального заохочення (преміювання) працівників та своїм наказом визначає конкретний розмір премії ( грошової винагороди) для працівника залежно від його особистого внеску в діяльність підприємства, тобто діє на власний розсуд та приймати рішення встановити чи не встановити надбавку , визначити той чи інший розмір.
Між тим, суд апеляційної інстанції вбачає, що ні в протоколах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією № 757/2022 від 24.10.2022 ,756/2022 від 24.10.2022 року, №753/2022 від 24.10.2022 року, №754/2022 від 24.10.2022 року, №755/2022 від 24.10.2022 року, №752/2022 від 24.10.2022 року, які були складені щодо ОСОБА_1 , ні в постанові суду від 20.12.2022 року щодо неї, чітко не визначено та не сформульовано:
в чому саме полягали дискреційні повноваження ОСОБА_1 як керівника ДНЗ при виданні та підписанні наказів про встановлення надбавки та грошової винагороди , які були попередньо погоджені з головою профспілкового комітету, а розмір цих виплат визначався профспілковим комітетом ;
наявність у ОСОБА_1 суперечності між її приватним інтересом та її службовими повноваженнями, що реально вплинула (впливає) , а не може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема при виданні наказів №96-к від 01.12.2020 року , №65-к від 16.08.2021 року та №106-к від 15.12.2021 року з посиланням на те, в чому конкретно проявлявся реальний конфлікт інтересів.
На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, визначені в ст. 27 Закону. Але на вказаних осіб поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у ст. 28 Закону.
Відносини прямого підпорядкування між близькими особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується його близька особа.
Разом із тим, відповідальність за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП настає у випадку вчинення дій особою в умовах реального конфлікту інтересів.
Як видно із наказу № 65-к від 16.08.2021 року з 01.09.2021 року встановлено надбавку з метою підвищення престижності праці в однаковому розмірі 20 % 15 працівникам Ясла-садок № 154 , в т.ч. і вихователю ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_1 .
Наказом № 106-к від 15.12.2021 року надано грошову винагороду за сумлінну працю за підсумками роботи в 2021 році 16 працівникам закладу, з підстав передбачених ст. 57 Закону України про освіту.
Наказом № 96-к від 01.12.2020 року надано грошову винагороду 14 педагогічним працвіникам ДНЗ на підставі ст. 57 Закону УКраїни " Про освіту".
Ст. 57 Закону " Про освіту " передбачено виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до колективного договору ОДНЗ “ Ясла- Садок № 154 на 2019-2024 роки п. 5.6-5.12 адміністрація зобов'язалася узгоджувати з профспілковим комітетом усі питання пов'язані з організацією праці, порядку виплати премій, винагород, заохочень та інших доплат.
Положенням про преміювання працівників закладу визначено, що премія призначається адміністрацією спільно із профспілковим комітетом.
Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку до заохочень, застосування яких віднесено до повноважень керівника закладу віднесено оголошено подяки , видача премії, нагородження цінним подарунком , грамотами та відзнаками.
Виплата надбавки та щорічної грошової винагороди Статутом, трудовим договором, колективним договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку не віднесено, як видно до питань, які вирішуються одноособово керівником закладу.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією витягу з протоколу № 8 засідання профспілкового комітету видно, що 15.12.2021 року на засіданні профспілкового комітету закладу, до складу якого ОСОБА_1 не входить, запропоновано надати грошову винагороду, та рішенням профспілкового комітету вирішено надати грошову винагороду 16 працівникам закладу з визначенням конкретного розміру винагороди щодо кожного з працівника, зокрема і ОСОБА_2 .
Наказ № 106-к від 15.12.2021 року про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу фактично відтворює список осіб, яким профспілковий комітет вирішив надати винагороди та визначеним ним розмір цієї винагороди. Крім того , як видно і сам наказ попередньо погоджений головою профспілкового комітету.
Відповідно наказ № 96-к від 01.12.2020 року відтворює список осіб та розміри грошової винагороди, рішення про виплату яким прийнято профспілковим комітетом, що підтверджено протоколом від 01.12.2020 року № 10, а сам наказ погоджений головою профспілкового комітету.
Наказ № 65-к від 16.08.2021 року про встановлення надбавки педагогічним працівникам на підставі постанови КМУ від 23.03.2011 року, погоджений з головою профспілкового комітету, та відтворює список осіб та розміри надбавки, встановлені рішенням профспілкового комітету № 16 від 13.08.2021 року.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не інкримінуються будь- які дії щодо впливу на прийняття профспілковим комітетом рішення щодо виплати грошової винагороди та надбавки , що передбачені наведеними вище нормативно правовими актами, чи будь які дії щодо попереднього подання до профспілкового комітету своїх пропозицій щодо розміру виплат, зокрема своїй доньці ОСОБА_2 , які визначені вказаними протоколами засідання профспілкового комітету.
Отже протоколи про адміністративне правопорушення та додані до протоколів про адміністративне правопорушення докази не доводять, що ОСОБА_1 , підписуючи перелічені у протоколах накази мала дискреційні повноваження із визначення роміру грошової винагороди та надбавки педагогічним працівникам закладу, зокрема своїй доньці.
Окрім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що призначений відповідно до зазначених наказів розмір грошової винагороди ОСОБА_2 є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає колдоговору, критеріям , визначеним нормативно правовими актами , які вказані в наказах як підстава для виплати та рішенню профспілкового комітету про виплату грошової винагороди працівникам або відсутні підстави такого винагородження, про що вірно наголошує апелянт.
З встановлених в судовому засіданні обставин, слід дійти висновку, що функція видачі та підпису наказу керівником навчального закладу щодо розміру та призначення винагороди є такою, що реалізує рішення профспілкового комітету , виконаною в силу посадових обов'язків керівника ДНЗ, а не є дискреційними рішення її як кервіника щодо виплати певного розміру грошової винагороди чи надбавки працівникам закладу .
Але саме по собі виконання функції з видачі наказу, на підставі якого здійснюється нарахування та виплата грошової винагороди та надбавки, розмір яких визначених профспілковим комітетом , не вказує на те, що ОСОБА_1 діяла в умовах реального конфлікту інтересів , як на тому наголошує прокурор під час апеляційного розгляду.
Таким чином, встановлені під час апеляційного розгляду обставини даної справи, дозволяють стверджувати про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні належні,допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях останньої, які вказані у протоколах про адміністративне правопорушення, реального конфлікту інтересів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а висновки про це, наведені в оскаржуваній постанов,і не ґрунтуються на нормах процесуального та матеріального права.
У протоколах про адміністративне правопорушення, які були покладені в основу постанови, не зазначено будь- яких відомостей про те, що при виданні та підписанні наказів ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 перевагу перед іншими особами, чи вчинила будь- які інші дії , які б виходили за межі її повноважень при вирішенні питання з оплати прац , в межах своєї компетенції , чи іншим чином допустила суперечності між приватним інтересом та своїми повноваженнями, які вплинули ( впливали) на об'єктивність чи неупередженість прийнятого неї рішення , на чому слушно наголошує апелянт.
Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Зважаючи на те, що у протоколах про адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією від 24.10.2022 року відносно ОСОБА_1 не відображено встановлення наявності сукупності юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, вказані протоколи не можуть бути визнані достатніми та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП .
Інші додані до протоколів докази поза розумним сумнівом також не доводять вчинення дій чи прийняття ОСОБА_1 рішень, зазначених у протоколах від 24.10.2022 року в умовах реального конфлікту інтересів.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Як видно в апеляційній скарзі апелянт наводила доводи щодо неправильності висновків суду та оцінки доказів в частині доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, в т.ч. і за протоколами №752/2022 від 24.10.2022 та №755/2022 від 24.10.2022 року щодо видання наказу №96-к від 01.12.2020 року «Про надання грошової винагороди педагогічним працівникам закладу», і такі доводи заслуговують на увагу з наведених вище підстав.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ч.2 ст. 38 КУпАП передбачає строки протягом яких на особу може бути накладено стягнення, втім ці строки, не звільняють суд від обов'язку з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП).
Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення особою, відносно якої складено протокол встановлено не буде, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1ч.1 ст. 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
Початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує із вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
В силу вимог ст.ст.245,251,252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
З огляду на наведене слід дійти висновку, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), та чи було воно вчинене особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що з наведених вище підстав висновок суду першої інстацнії про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП є необгрунтованими та невмотиваваним, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апелянта та скасування постанови суду від 20.12.2022 року в цілому, зважаючи на встановлені обставини та повноваження апеляційного суду, визначені ч. 7 ст. 294 КУпАП, як такої, що прийнята із порушенням вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП України та з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права із закриттям провадження у справі на підставі п. 1ч.1 ст. 247 КУпАП.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП , в т.ч. і за протоколами про адміністративне правопорушення №752/2022 від 24.10.2022 та №755/2022 від 24.10.2022 року є помилковими з наведених вище підстав, тому рішення суду про закриття провадження у справі за цими протоколами за сплином строків притягнення до адміністративної відповідальності прийнято за неправильного застосування норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню, виходячи із обґрунтованості доводів апеляційної скарги в цій частині та повноважень апеляційного суду вийти за межі вимог апеляційної скарги у випадках, передбачених ч.7 ст. 294 КУпАП, а провадження у справі за цими протоколами підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу адвоката Голотової М.М. задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2022 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови направити учасникам справи у порядку визначеному ст. 295 КУпАП.
Суддя О.В. Калініна