25 квітня 2023 року справа №380/15962/22
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сов'як Д.О.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Микуша Д.М.,
представника третьої особи Задорожного Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання протиправними та скасування постанов
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивачка просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69326069, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69326032, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69325954, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69325874, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним: рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 01.11.2021 у справі № 466/3563/19 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановлений порядок спілкування та участі у вихованні їх онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом перебування онука з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем їх проживання АДРЕСА_1 в першу і третю суботи щомісяця з 14:00 год по 18:00 год (без присутності матері - ОСОБА_1 ) та другу і четверту неділю щомісяця з 10:00 год до 14:00 год (без присутності матері ОСОБА_1 ); зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні та зустрічах з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого судом графіку.
Позивачка повідомляє, що при примусовому виконанні рішення суду у справі №466/3563/19 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Львові Кіт Вікторією Юріївною 24.10.2022 винесені постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивачка стверджує, що у державного виконання були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних постанов, оскільки 23.10.2022 вона разом з дитиною прибула за місцем виконання рішення, однак дитина відмовилась від зустрічі з стягувачами, що є поважною причиною невиконання рішення суду у визначений у ньому спосіб.
Позивачка вказує, що застосування державним виконавцем Кіт В.Ю. статті 9 розділу ІХ Інструкції 512/5 в частині багаторазового накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суперечить ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачка просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивачка без поважних причин тривалий час не виконує рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 01.11.2021 у справі № 466/3563/19. Державним виконавцем неодноразово виносились постанови про відкладення виконавчих дій, у тому числі за ініціативою боржника - ОСОБА_1 . Станом на 13.12.2022 у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_1 виконання рішення суду жодного разу не відбулось. 23.10.2022 боржниця здійснила неправдивий виклик поліції, відмовилась пройти на територію проведення виконавчих дій.
Відповідач стверджує, що 23.10.2022 державним виконавцем при виході на територію за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Отця Іздрика, 23 встановлено, що рішення суду боржником - ОСОБА_1 не виконано, а саме остання не забезпечила перебування дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проведення виконавчих дій.
Відповідач вважає оскаржувані постанови правомірними, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - Косенко В.О. надіслав письмові пояснення щодо позову та відзиву, у яких вказує, що доводи позивача про те, що дитина не бажає бачитися зі стягувачами не відповідають дійсності, оскільки 23.10.2022 у дитини було бажання спілкуватися з дідом та бабою, однак мати вчиняла на дитину психологічний тиск. Крім того, 23.10.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 здійснили неправдивий виклик поліції з метою перешкодити спілкуванню дитини з стягувачами та виконанню рішення суду.
Представник третьої особи стверджує, що постанови від 24.10.2022 винесені у зв'язку з протиправними діями боржниці, спрямованими на невиконання рішення суду, є обґрунтованими та мотивованими.
Представник третьої особи вважає, що накладення штрафу на боржника після кожного наступного невиконання обов'язку боржника щодо виконання рішення суду відповідає вимогам ч.4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою від 14.11.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за її позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 про відмову у відкритті провадження у справі № 380/15962/22 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 31.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.02.2023.
07.02.2023 розгляд справи відкладено на 21.02.2023. 21.02.2023 розгляд справи відкладено на 14.03.2023. 14.03.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.03.2023. 30.03.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 25.04.2023.
В судовому засіданні ухвалою від 25.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про призначення комплексної судової експертизи, досліджено докази, ухвалено завершити розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи суд встановив.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2021 у справі №466/3563/19 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради задоволено частково; встановлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порядок спілкування та участі у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом перебування онука з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем їх проживання АДРЕСА_1 в першу і третю суботи щомісяця з 14:00 год по 18:00 год (без присутності матері ОСОБА_1 ) та другу і четверту неділю щомісяця з 10:00 год до 14:00 год (без присутності матері ОСОБА_1 ); зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні та зустрічах з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого судом графіку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 28.04.2022 у справі № 466/3563/19 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2021 залишено без змін.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист
05.07.2022 головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт В.Ю. винесла постанови про відкриття виконавчих проваджень № 69325874, №69325954, № 69326069, № 69326032 щодо примусового виконання виконавчого листа №466/3563/19, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 08.06.2022.
09.08.2022 головний державний виконавець Кіт В.Ю. винесла постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 69325874, № 69325954, № 69326069, № 69326032 у зведене виконавче провадження № 69602489.
У зв'язку із невиконанням судового рішення без поважних причин, головний державний виконавець Кіт В.Ю. у межах ВП № 69325874, № 69325954, № 69326069, № 69326032 винесла постанови від 22.08.2022 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн.
У зв'язку із невиконанням судового рішення без поважних причин, головний державний виконавець Кіт В.Ю. у межах ВП № 69325874, № 69325954, № 69326069, № 69326032 винесла постанови від 29.08.2022 про накладення штрафу на боржника у сумі 3400,00 грн.
У зв'язку із невиконанням судового рішення без поважних причин, головний державний виконавець Кіт В.Ю. у межах ВП № 69325874, № 69325954, № 69326069, № 69326032 винесла постанови від 24.10.2022 про накладення штрафу у сумі 3400,00 грн.
Не погодившись з оскаржуваними постановами про накладення штрафу позивачка звернулась до суду.
При прийнятті рішення суд керується наступним.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ).
Статтею 63 Закону №1404-VІІІ визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 64-1 Закону № 1404-VІІІ виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 9 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04. 2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу ним має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Суд зазначає, що поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Повторним невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.
Як встановлено судом, головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Кіт Вікторія Юріївна у зв'язку із невиконанням судового рішення без поважних причину межах ВП № 69325874, № 69325954, № 69326069, № 69326032 винесла постанови від 24.10.2022 про накладення штрафу на боржника у сумі 3400,00 грн згідно кожної постанови.
Постанови мотивовані тим, що при виході на територію за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що рішення суду боржником - ОСОБА_1 не виконано, а саме остання не забезпечила перебування дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проведення виконавчих дій та чинила перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у спілкуванні та зустрічах з онуком відповідно до встановленого судом графіку. При цьому державний виконавець покликалась на акт державного виконавця від 23.10.2022, складений о 10:00 гол - 10:57 год.
Згідно акту державного виконавця від 23.10.2022, складеного головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною у зведеному ВП № 69602489, за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батька дитини ОСОБА_7 , старшого державного виконавця Марчук Катерини Сергіївни та боржника ОСОБА_1 у період з 10:00 год. (початок проведення виконавчих дій) до 10:57 год. (завершення примусового виконання), боржник - ОСОБА_1 відмовилась виконувати рішення суду за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
Акт державного виконавця не містить інформації про те, чи з боку боржника вчинені дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спілкуванні та зустрічі з онуком ОСОБА_4 , та в чому такі дії проявилися.
Згідно пояснень представників сторін, долучених до справи доказів суд встановив, що з метою виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2021 у справі №466/3563/19 боржниця - ОСОБА_1 з'явилась за адресою виконання ( АДРЕСА_1 ) разом з дитиною - ОСОБА_4 . Протягом майже години позивачка перебувала біля будинку стягувачів разом з дитиною, не вчиняла перешкод дитині зайти на приватну територію стягувачів. Дитина мала змогу спілкуватися з стягувачами - ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , проте такого бажання не виявили ні дитина, ні стягувачі. ОСОБА_4 було запропоновано зайти у помешкання стягувачів, проте дитина від такої пропозиції відмовилась.
З приводу доводів представника третьої особи про вчинення психологічного впливу на дитину зі сторони матері для недопущення спілкування сина зі своїми родичами, суд зауважує, що рідні дід та баба також мали можливість переконати дитину та схилити її до спілкування. Державними виконавцями не встановлено, що ОСОБА_1 забороняла дитині зайти у будинок стягувачів чи вчиняла будь який інший вплив на дитину. Дитина протягом майже години вільно перебувала на території біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у той час як ОСОБА_1 та стягувачі спілкувалась з державними виконавцями, працівниками поліції та ін.
Суд враховує, що особиста відмова дитини від зустрічі із родичами є обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду і є поважною в розумінні статей 63 і 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд погоджується з доводами відповідача, що виклик патрульної поліції позивачкою не сприяв виконанню рішення суду, проте працівники патрульної поліції у спірній ситуації не втручались у проведення виконавчих дій, тому їх присутність не вплинула у хід виконавчого провадження.
Отже, під час розгляду справи спростованим є обґрунтування, наведені в оскаржуваних постановах про вчинення 23.10.2022 ОСОБА_1 стягувачам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні та зустрічах з онуком відповідно до встановленого графіку та не забезпечення позивачкою перебування дитини за місцем проведення виконавчих дій.
Приймаючи оскаржувані постанови відповідач керувався Законом України "Про виконавче провадження" та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Нормами статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду. Проте, приписи статті 9 розділу ІХ Інструкції №512/5 фактично змінюють положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", дозволяючи, при цьому, державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення на боржника штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення.
За змістом ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд зазначає, що у вказаних правовідносинах слід застосовувати положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Закон має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512/5.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 520/6943/19.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність прийнятих постанов про накладення штрафу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування оскаржуваних постанов.
Згідно ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69326069, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69326032, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69325954, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2022 року у виконавчому провадженні №69325874, що винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кіт Вікторією Юріївною.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Котлярська, 6, м. Львів, 79007) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3969,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.04.2023.
Суддя Крутько О.В.