справа № 380/2379/23
25 квітня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260624-2414-1325 на суму 14649,60 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260625-2414-1325 на суму 11220,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260626-2414-1325 на суму 531,60 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260627-2414-1325 на суму 14071,20 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260628-2414-1325 на суму 11203,20 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260623-2414-1325 на суму 10875,60 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 2260629-2414-1325 на суму 11659,20 грн.
В обґрунтування позову зазначено те, що позивачу на праві власності належать нежитлові будівлі, зокрема вагова-офіс і свинарники. Вважає, що відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, визначено, що вищевказані будівлі не є об'єктом оподаткування. Відтак вважає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області протиправно складено та направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано податкові зобов'язання з експлуатації будівель сільськогосподарського призначення. Відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.02.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 25437 від 12.04.2023), в якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що відповідно АІС «Податковий блок» - «Об'єкти нерухомого майна» - «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», у власності фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 перебувають такі об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля загальною площею 935 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 906,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 1220,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля загальною площею 44,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 933,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля загальною площею 1172,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 971,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 вищезгадані будівлі відносяться до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства». У період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року на дані об'єкти нерухомого майна нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф».: №2260623-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 10875,60 грн. №2260624-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 14649,60 грн. №2260625-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 11220,00 грн. №2260626-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 531,60 грн. №2260627-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 14071,20 грн. №2260628-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 11203,20 грн. №2260629-2414-1325 від 06.09.2022 року на суму 11659,20 грн. Ставка податку по об'єктах житлової та нежитлової нерухомості встановлені Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Радехівської міської ради Львівської області від 19.06.2020 року № 2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків і зборів на 2021 рік» становить 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати.
Повідомив, що ОСОБА_1 експертний висновок, щодо приналежності об'єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався, а також не звертався щодо проведення звірки по об'єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Вказав також, що нежитлові будівлі зареєстровані на фізичну особу-громадянина, а не на юридичну особу ТзОВ «Корсем», а відтак не звільняються від оподаткування. Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що Позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, який займається вирощуванням зернових та інших культур, а також тваринництвом і будівлі використовує виключно для сільськогосподарських потреб. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить виробничо-господарська будівля вагова-офіс та свинарники, які знаходяться за адресою: Львівська область, Радехівський район, село Забава:
- нежитлова будівля, вагова-офіс, загальною площею 44,3 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 906,3 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 1172,6 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 971,6 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 933,6 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 935,0 кв.м;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 1220,8 кв.м.
ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсем», одним із видів діяльності якого є розведення свиней.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корсем» у своїй діяльності використовує належні ОСОБА_1 на праві приватної власності виробничо-господарську будівлю вагову-офіс та свинарники, які знаходяться за адресою: Львівська область, Радехівський район, село Забава.
Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 06.09.2022, якими визначено зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, (податковий період 2021 рік): № 2260624-2414-1325 на суму 14649,60 грн; № 2260625-2414-1325 на суму 11220,00 грн; № 2260626-2414-1325 на суму 531,60 грн; № 2260627-2414-1325 на суму 14071,20 грн; № 2260628-2414-1325 на суму 11203,20 грн; № 2260623-2414-1325 на суму 10875,60 грн; № 2260629-2414-1325 на суму 11659,20 грн.
Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що слід скасувати, тому звернувся до суду за захистом своїх прав із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У Податковому кодексі України (далі - ПК України) поняття «сільськогосподарський товаровиробник» визначено у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ «Податок на майно».
Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГК України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Згідно із ч. 1 ст. 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Для здійснення економічної діяльності у галузі сільського господарства, позивач міг або зареєструватися фізичною особою-підприємцем, або здійснювати таку діяльність через створення відповідної юридичної особи.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснював підприємницьку діяльність через створену ним, як єдиним засновником, юридичну особу, а саме: ТОВ «Корсем». Відповідно до інформації із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «Корсем» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що відносяться до діяльності сільськогосподарських товаровиробників.
Зі статуту Товариства також видно, що предметом діяльності заснованого позивачем ТОВ «Корсем» є розведення свиней.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що використання, належних позивачу, як засновнику ТОВ «Корсем», на праві власності свинарників та офісу-вагової відповідає необхідній ознаці сільськогосподарського товаровиробника, що передбачає застосування до його будівель та споруд, що призначені для використання в сільськогосподарській діяльності, податкової пільги у вигляді неоподаткування таких об'єктів.
Відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, віднесені до підрозділу «Будівлі нежитлові» «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (клас 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
При ухваленні цього рішення суд також звертає увагу на таке.
З аналізу положень ПК України, якими врегульовані питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, видно, що поняття «платник податку» не є тотожним поняттю «об'єкт оподаткування». При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт нерухомості, а не суб'єкт, як власник такої нерухомості. Тобто при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Буквальний зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме об'єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто, звільняється від оподаткування об'єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності. Додатковою обов'язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об'єкта сільськогосподарському товаровиробнику.
Законодавець не встановив обов'язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об'єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 0340/1905/18.
Так, належне позивачу нерухоме майно відноситься до будівель, споруд сільськогосподарського товаровиробника, бо є свинарниками та офісом-ваговою (призначене для зважування продукції), відтак призначене та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності господарюючого суб'єкта, засновником якого є позивач.
Крім того, ГУ ДПС у Львівській області не надано доказів, що ОСОБА_1 , використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що свинарники та офіс-вагова, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними відтак підлягають скасуванню.
Поряд з цим, суд також враховує, що оподаткування спірних об'єктів нерухомого майна позивача неодноразово було предметом судового розгляду, та у справах № 380/770/20, № 380/23824/21, № 380/25862/21 винесено рішення на користь позивача, у яких встановлено відсутність підстав для оподаткування таких об'єктів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак в силу приписів ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260624-2414-1325 на суму 14649,60 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260625-2414-1325 на суму 11220,00 грн.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260626-2414-1325 на суму 531,60 грн.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260627-2414-1325 на суму 14071,20 грн.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260628-2414-1325 на суму 11203,20 грн.
7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260623-2414-1325 на суму 10875,60 грн.
8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 06.09.2022 № 2260629-2414-1325 на суму 11659,20 грн.
9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Качур Р.П.