справа № 380/4782/23
25 квітня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування заборгованості зі сплати ЄСВ;
- вчинити дії щодо виключення з інтегрованої картки платника інформації про нарахування єдиного соціального внеску (яка впливає на стан на сальдо розрахунків з бюджетом по ЄСВ) на загальну суму 31371,56 грн відповідно до висновків рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено протиправність, на думку позивачки, не приведення інтегрованої картки платника у відповідність. Стверджує, що у зв'язку із набранням законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2928/20, яким визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області № Ф-4262-50 від 12.11.2019, відповідач повинен був вилучити суму заборгованості з ІКП позивачки. Відтак звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 15.03.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 20.03.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. № 23508 від 05.04.2023), в якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2020, яке набрало законної сили 26.10.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року. Зазначив, що скасування судом податкової вимоги не скасовує суми існуючої заборгованості та рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 380/2928/20 не містять жодних зобов'язань щодо вчинення відповідачем будь-яких дій щодо зазначеної заборгованості. Повідомив, що позивачка з 23.10.2002 перебуває на обліку у відповідача як фізична особа-підприємець, а 30.11.2016 взятий на облік як платник єдиного внеску. Вказав, що 18.11.2002 до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Згідно з інформаційними даними контролюючого органу позивачка перебуває в стані 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Також зазначив, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ст. 2 КАС України не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 25232 від 11.04.2023) у якій заперечила проти доводів відповідача з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Суд, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.
Позивачка, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 23.10.2002 року та з 18.11.2002 року взята на облік як платник податків. Станом на 05.05.2020 стан платника податків припинено (22.04.2020), але не знято з обліку.
Позивачка працювала:
-з 01.09.2002 по 30.06.2006 на посаді головного бухгалтера ТзОВ «Юридична Компанія Бі- Ай-еМ Захід»;
-з 01.07.2006 по 25.12.2009 головним бухгалтером ТзОВ «Захід Медіа Ініціатива»;
-з 01.06.2010 по 08.02.2013 головним бухгалтером ТзОВ «Ратус;
-з 27.04.2015 по 15.06.2020 (дата ухвалення рішення у справі № 380/2928/20) час бухгалтером ТзОВ «Протек Пауер».
Відповідачем винесено вимогу від 12 листопада 2019 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-4262-50 на загальну суму 26539,26 грн. Цю вимогу про сплату боргу (недоїмки) направлено позивачці та до контролюючого органу повернувся конверт з повідомлення про вручення з відміткою поштового відділення «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2020, яке набрало законної сили 26.10.2020.
Зазначеним рішенням визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року.
Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 16.02.2023 № 1 у якій просила вчинити дії щодо виключення з інтегрованої картки платника інформації про нарахування єдиного соціального внеску (яка впливає на стан на сальдо розрахунків з бюджетом по ЄСВ) на загальну суму 31371,56 грн.
Листом від 23.02.2023 № 5224/6/13-01-24-11 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило позивачку про те, що в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) по єдиному внеску (кбк 71040000 - єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) ОСОБА_1 проведені автоматичні нарахування єдиного внеску: за 2017 рік нараховано - 8448,00 грн; за 2018 рік - 9828,72 грн; за 2019 рік - 11018,72 грн; за 2020 рік - 2078,12 грн. Станом на 23.02.2023 згідно з ІКП по єдиному внеску рахується недоїмка в сумі 31371 грн 56 коп.
Сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI із змінами та доповненнями «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вважається заборгованістю та стягується з нарахуванням штрафних санкцій та пені. Додатково повідомлено, що скасування судом податкової вимоги не скасовує суми існуючої заборгованості та рішення суду не містить жодних зобов'язань щодо вчинення Головним управлінням ДПС у Львівській області будь-яких дій щодо зазначеної заборгованості.
Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернулася до суду за захистом своїх прав із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до підпунктів 19-1.1.40 та 19-1.1.41 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.
Відповідно до підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі Порядок № 5).
Пунктом 1 вказаного порядку, зокрема, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку № 5.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 3 цього розділу VII Порядку № 5, у разі судового провадження керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов'язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі юрист).
Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.
Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв'язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.
Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.
В даному випадку, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2020, яке набрало законної сили 26.10.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного рішення сума боргу визначена у вищевказаних податкових вимогах виникла у зв'язку із виникненням заборгованості у відповідача зі сплати єдиного соціального внеску, а саме: у вимозі № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року загальна сума боргу зі сплати єдиного соціального внеску складала 26539,26 грн.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, як встановлено судом з листа відповідача від 23.02.2023 № 5224/6/13-01-24-11 в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) по єдиному внеску (кбк 71040000 - єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) ОСОБА_1 проведені автоматичні нарахування єдиного внеску: за 2017 рік нараховано - 8448,00 грн; за 2018 рік - 9828,72 грн; за 2019 рік - 11018,72 грн; за 2020 рік - 2078,12 грн. Станом на 23.02.2023 згідно з ІКП по єдиному внеску рахується недоїмка в сумі 31371,56 грн.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що Головне управління ДПС у Львівській області, не здійснило коригування інтегрованої картки особового рахунку позивача шляхом виключення з особового рахунку платника податків нарахувань зі сплати єдиного внеску за 2017-2019 роки, сума яких визначена у податковій вимозі № Ф-4262-50 від 12.11.2019.
Дана обставина не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (листом відповідача від 23.02.2023 № 5224/6/13-01-24-11).
Відтак, відмовляючи у здійсненні коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 відповідач діяв протиправно, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо суми заборгованості, яка підлягає виключенню з інтегрованої картки платника податків, суд зазначає таке.
За наявними в матеріалах справи доказів судом встановлено, що інтегрована картка платника податків ОСОБА_1 містить інформацію про наявну суму заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 31371 грн 56 коп.
Разом з тим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі № 380/2928/20, яке набрало законної сили 26.10.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року на загальну суму 26539,26 грн.
При цьому, у зазначеному рішенні Львівський окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає ГУ ДПС, щодо необхідності сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19) та в подальшому підтримана у постановах від 4 грудня 2019 року (справа № 440/2149/19), від 23 січня 2020 року (справа № 480/4656/18), від 02.04.2020 (справа № 620/2449/19).
За встановленими судом обставинами, позивачка з 2015 року працює у ТОВ «Протек Пауер», тобто протягом 2017 - 2019 років була найманим працівником. У цей період роботодавець сплачував за позивачку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що підтверджується довідкою форми ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу).
Доказів отримання позивачкою у цей період доходів від провадження господарської діяльності не встановлено.
Факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Разом з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що після винесення податкової вимоги № Ф-4262-50 від 12.11.2019 відповідачем донараховано податкові зобов'язання позивачці на загальну суму 4834,30 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.
Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов'язань.
Отже, у випадку скасування вимоги відповідач зобов'язаній відобразити інформацію в обліковій картці платника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправних дій відповідача щодо донарахування позивачці податкових зобов'язань зі сплати єдиного внеску після винесення вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року, на загальну суму 4834,30 грн, визнання протиправних дій відповідача щодо відмови у здійсненні коригування даних в інтегрованій картці платника податку позивачці за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми заборгованості в загальному розмірі 31371,56 грн та зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника позивачки за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми заборгованості в загальному розмірі 31371,56 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак в силу приписів ст. 139 КАС України на користь позивачки слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо донарахування позивачці податкових зобов'язань зі сплати єдиного внеску після винесення вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4262-50 від 12.11.2019 року, на загальну суму 4834,30 грн.
3. Визнати протиправними дій Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови у здійсненні коригування даних в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми заборгованості в загальному розмірі 31371 грн 56 коп.
4. Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми заборгованості в загальному розмірі 31371 (тридцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн 56 коп.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп сплаченого судового збору
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур