17 квітня 2023 року Справа №160/1936/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження у справі №1601936/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (доповнення позовних вимог), просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 11382 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" від 19.08.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2021 року № 22091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" платником податку на додану вартість з 01.05.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 441894208292;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 19.08.2022 року № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» днем фактично подання, а саме:
- Податкова накладна № 1 від 10.12.2021 р. на суму 10 665 422,20 грн (з яких ПДВ 1 309 788, 69 грн.);
- Податкова накладна № 2 від 13.12.2021 р. на суму 10 586 782,46 грн (з яких ПДВ 1 300 131,18 грн);
- Податкова накладна № 3 від 14.01.2021 р. на суму 10 446 531,14 грн (з яких ПДВ 1 282 907,33 грн);
Податкова накладна № 4 від 15.12.2021 р. на суму 10 743 897,93 грн (з яких ПДВ 1 319 426,06 грн);
- Податкова накладна № 5 від 16.12.2021 р. на суму 10 810 355,52 грн ( з яких ПДВ 1 327 587, 52 грн).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
14.04.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач просить здійснювати розгляд справи №160/1936/23 в порядку загального позовного провадження.
В обгрунтування клопотання зазначено, що при відкритті провадження у справі №160/1936/23 та прийняття рішення про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику осіб судом не було враховано, що характер спірних правовідносин по справі, предмет доказування та склад учасників вимагають проведення підготовчого провадження та проведення розгляду справи з викликом сторін у судове засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідач не обмежений у своєму праві подавати відзив на позов та заперечення, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що безпосередньо від позивача заява із запереченнями проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходила.
Таке клопотання надавалося лише представником відповідача -3.
Водночас, норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/1936/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд , -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/1936/23- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник