25 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2230/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західукрпостач» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західукрпостач» (далі - ТзОВ «Західукрпостач», відповідач) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «Західукрпостач» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 23.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2022 працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області, відповідно до ст. 80 ПК України на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області «Про проведення фактичної перевірки» від 21.12.22 №2299-п та направлень на перевірку працівниками управління здійснено виїзд на фактичну перевірку місця фактичного провадження діяльності ТОВ «Західукрпостач» (код ЄДРПОУ 31674204) за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Княгині Ольги, буд. 68.
Після вручення під розписку копії наказу від 21.12.2022 №2299-п та пред'явлення під розписку направлень на проведення перевірки від 21.12.2022 №3670/03-20-09-02 та №3671/03-20-09-02 ОСОБА_1 - бухгалтером ТзОВ «Західукрпостач» було відмовлено в допуску до проведення перевірки із зазначенням наступних причин відмови, а саме: «цей наказ вважаю протиправним з огляду на невідповідність його змісту положенням глави 8 Податкового кодексу України. До перевірки не допускаю».
Враховуючи вищевикладене, посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області в присутності бухгалтера ТзОВ «Західукрпостач» - ОСОБА_1 було складено акт про відмову в допуску до фактичної перевірки від 22.12.2022 у двох примірниках. Другий примірник акта про відмову в допуску до фактичної перевірки від 22.12.2022 ОСОБА_1 відмовилася отримувати, про що було складено акт відмови від підпису та отримання другого примірника акту відмови від допуску до проведення перевірки, який ОСОБА_1 також відмовилася отримувати.
На підставі вищевикладеного о 09:00 23.12.2022 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні, оскільки згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Вказав, що зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів.
Вважає, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними.
У відповіді на відзив позивачем підтверджено доводи, зазначені у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2022 на підставі пункту 77.1 статті 77, підпункту 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпункту 69.2 пункту 69 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Волинській області видано наказ № 2299-п «Про приведення фактичної перевірки ТзОВ «Західукрпостач» з 21.12.2022 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 10.07.2019 по 30.06.2021 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із врахуванням вимог пункту 102.1, пункту 102.3 статті 102 ПК України.
22.12.2022 працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області, відповідно до ст. 80 ПК України на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області «Про проведення фактичної перевірки» від 21.12.22 №2299-п та направлень на перевірку працівниками управління здійснено виїзд на фактичну перевірку місця фактичного провадження діяльності ТОВ «Західукрпостач» (код ЄДРПОУ 31674204) за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Княгині Ольги, буд. 68.
По прибутті на підприємство бухгалтеру ТзОВ «Західукрпостач» ОСОБА_1 під розписку було вручено копію наказу від 21.12.2022 №2299-п та пред'явлено під розписку направлення на проведення перевірки від 21.12.2022 №3670/03-20-09-02 та №3671/03-20-09-02, разом із тим, бухгалтером ТзОВ «Західукрпостач» ОСОБА_1 відмовлено в допуску до проведення перевірки із зазначенням наступних причин відмови, а саме: «цей наказ вважаю протиправним з огляду на невідповідність його змісту положенням глави 8 Податкового кодексу України. До перевірки не допускаю».
23.12.2022 о 09:00 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.
Податковий орган звернувся до суду в загальному порядку з вимогами про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області не змогли провести перевірку ТзОВ «Західукрпостач» у зв'язку з відмовою в допуску до проведення перевірки за місцезнаходженням платника податків ТзОВ «Західукрпостач» за податковою адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Княгині Ольги, буд. 68, про що складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 22.12.2022.
22.12.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області в присутності бухгалтера ТзОВ «Західукрпостач» - ОСОБА_1 було складено акт про відмову в допуску до фактичної перевірки від 22.12.2022 у двох примірниках.
23.12.2022 о 09:00 начальником ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким, у зв'язку із з'ясуванням обставин, передбачених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «Західукрпостач», відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу), вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «Західукрпостач».
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
За приписами пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно із абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Пунктами 1 - 3 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816, передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом ІІІ цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Західукрпостач» від 23.12.2022 прийняте на підставі підпункту 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «Західукрпостач» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу). При цьому, на підтвердження передбаченої підпунктом 94.2.3 статті 94 ПК України обставини, позивач надав суду копію акта про відмову в допуску до фактичної перевірки від 22.12.2022.
Згідно із абзацами першим - третім пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків..
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до пункту 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Разом із тим, суд зауважує, що ГУ ДПС у Волинській області зверталось 23.12.2022 до Волинського окружного адміністративного суду із заявою у порядку статті 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Західукрпостач» від 23.12.2022, однак ухвалою суду від 23.12.2022 у справі № 140/8474/22 заяву ГУ ДПС у Волинській області до ТзОВ «Західукрпостач» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків повернуто заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків такої заяви, а саме внаслідок несплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн. Натомість 16.02.2023 ГУ ДПС у Волинській області звернулось до суду у порядку позовного провадження з даним позовом.
Як уже зазначалось вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
З огляду на це, суд вважає, що податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду. У разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.12.2020 у справі № 820/5045/18, від 22.01.2021 року у справі № 803/205/16, від 14.01.2021 у справі № 815/3986/16, від 21.04.2021 у справі № 820/1895/17, а також з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 140/6637/22.
Оскільки, на час звернення ГУ ДПС у Волинській області з такою позовною заявою адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «Західукрпостач», застосований рішенням від 23.12.2022, є припиненим, то суд дійшов висновку, що заявлені ГУ ДПС у Волинській області позовні вимоги задоволенню не підлягають
Керуючись статтями 243- 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західукрпостач» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Західукрпостач» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 23.12.2022 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич