Справа № 344/7023/23
Провадження № 1-кс/344/2798/23
26 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшло вказане клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 120 230 9140 10000 806 від 12.03.2023.
У клопотанні, що подане, сторона просить скасувати арешт, який було 15.03.2023 за ухвалою слідчого судді накладено на майно, а саме : транспортний засіб Мітсубісі Паджеро Спорт реєстраційний № НОМЕР_1 та повернути вказане майно володільцю.
Сторони в судове засідання не прибули, представник заявника подав заяву в якій просив про задоволення клопотання та розгляду у її відсутності, свою позицію заявник виклав у матеріалах клопотання, а слідчий подав заяву в якій не заперечував щодо задоволення клопотання в частині зняття заборони на користування та просив розглядати його без участі слідчого, а відтак враховуючи вимоги КПК щодо часових меж розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання по суті з постановленням ухвали, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вивчивши матеріали клопотання вважаю за необхідне зазначити наступне.
За загальним правилом накладений у кримінальному провадженні арешт може бути знято двома шляхами: оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку або ж звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту. В даному випадку стороною, яка заявила клопотання обрано другий шлях.
Ст. 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо тверджень заявника, викладених у клопотанні, то слід зазначити таке.
Слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження № 120 230 9140 10000 806 від 12.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України 15.03.2023 слідчим суддею було накладено арешт на визнані 12.03.2023 речовими доказами у кримінальному провадженні об'єкти майна - транспортний засіб Мітсубісі Паджеро Спорт, реєстраційний № НОМЕР_1 , що було вилучено 11.03.2023 в ході проведення огляду місця події шляхом заборони його відчуження, розпорядження і користування, і про скасування арешту з яких на даний час просить сторона, що звернулася із клопотанням.
При цьому у описовій частині свого клопотання сторона, яка із ним звернулася, вказує, що необхідність у такому арешті майна на даний час відпала.
Слідчий вважає клопотання заявника обґрунтованим, на теперішній час, орган досудового розслідування не заперечує щодо часткового скасування в частині накладеного арешту щодо заборони користування таким майном.
З огляду на все наведене вище, враховуючи усі досліджені матеріали, слідчий суддя поза розумним сумнівом погоджується із твердженнями сторони заявника про те, що на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна в частині заборони користування щодо транспортного засобу Мітсубісі Паджеро Спорт, реєстраційний № НОМЕР_1 відпала потреба.
Зважаючи на усі об'єктивно з'ясовані обставини та керуючись принципами співмірності слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин кримінального провадження арешт майна є необхідним, однак з огляду на наслідки обмеження права при накладенні арешту доцільним все ж буде застосування його найменш обтяжливого способу, а відтак часткове скасування раніше накладеного арешту на майно не перешкоджатиме в майбутньому проведенню досудового розслідування, отож поза розумним сумнівом приходжу до переконання, що є всі підстави для задоволення поданого клопотання про скасування арешту з майна в частині скасування заборони користування заарештованим майном, а заборона розпорядження і відчуження заарештованого майна забезпечить збереження речових доказів, отож потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання в права і інтереси, як позбавлення права користування, а даних про настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна шляхом лише заборони розпорядження і відчуження не представлено, і орган досудового розслідування щодо такого скасування в частині заборони користування майном не заперечує.
Окрім того особа власника та володільця майна в даному конкретному випадку відрізняється, і обмеження права розпорядження і відчуження жодним чином не впливає на обсяг прав володільця, а обмежує лише реалізацію повноважень власника щодо розпорядження належним йому майном.
Отож на думку слідчого судді такий спосіб арешту, як заборона розпорядження і відчуження заарештованого майна без заборони права користування буде найменш обтяжливим способом забезпечення кримінального провадження і не призведе до надмірного обмеження прав та при цьому не зашкодить кримінальному провадженню.
Наведене узгоджується із правовими позиціями, що були висловлені колегією суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду під час розгляду справи №344/16088/20, провадження: 11-сс/4808/2/21, а також №344/4513/21, провадження: 11-сс/4808/242/21 які постановлені з метою формування єдиної судової практики.
Щодо питання про повернення вказаного майна володільцю, то слід вказати таке.
Згідно до ч. 3 ст.26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Вимога ж яка заявлена у клопотанні про повернення майна на відповідальне зберігання не віднесена до компетенції слідчого судді.
Порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію, передбачені ст.100 КПК України, яке не містить норм щодо порядку розгляду клопотань особи щодо порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі майна на відповідальне зберігання, а також повноважень слідчого судді щодо розгляду таких клопотань.
Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166,170, 174 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 6, 7 статті 100 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляд таких клопотань у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України.
За рішенням слідчого судді речові докази можуть передаватись для реалізації, їх технологічної переробки або знищуються.
За змістом ж ст. ст. 40, 98-100 КПК України питання про передачу речових доказів на відповідальне зберігання віднесене до повноважень слідчого, тому саме такий після визнання речей та документів речовими доказами зобов'язаний вирішити питання про їх збереження, у тому числі і передачу на відповідальне зберігання у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Отож саме слідчий має можливість вирішити питання про передачу майна, що визнано речовим доказом на відповідальне зберігання власнику, якщо таке можливо без шкоди для кримінального провадження, з метою не порушення прав останнього.
Таким чином, до компетенції слідчого судді відноситься розгляд клопотання про скасування арешту на стадії досудового розслідування, а питання про передачу майна на відповідальне зберігання відноситься до повноважень слідчого та прокурора.
Отож клопотання підлягає до часткового задоволення.
Згідно до вимог п.9 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а ухвала слідчого судді про скасування арешту майна (чи відмову у його скасуванні), постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19), від 10 травня 2019 року у справі № 760/27555/18 (провадження № 51-2210ск19), та у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 180/1462/17 (провадження № 51-8790км18).
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати частково раніше накладений арешт виключно в частині заборони користування транспортним засобом Мітсубісі Паджеро Спорт, реєстраційний № НОМЕР_1 .
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1