Справа № 761/8268/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/2079/2023 Доповідач: ОСОБА_2
17 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Нікольське, Олександрівського району, Томської області, рф, громадянина України, з вищою освітою, начальника відділу якості авіаційної безпеки ДП «Антонов», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №22022000000000132 від 03.04.2022
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначено в межах строку досудового розслідування, терміном до 07 травня 2023 року включно.
Взято підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду негайно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №22022000000000132 від 03.04.2022 року ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Також захисником ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подано доповнення до апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , в яких остання просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із обов'язковим носінням електронного засобу контролю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями захисник ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Аналізуючи зміст ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу та матеріалів кримінального провадження № 22022000000000132 від 03.04.2022 року, які містяться в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо дійти висновку про відсутність в даному випадку визначених чинним КПК України підстав для прийняття такого рішення.
Застосування тримання під вартою в даному випадку є дуже суворим запобіжним заходом, а тому апелянт вважає, що були підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого та обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зазначені в клопотанні слідчого ризики, носять формальний характер, базуються виключно на припущеннях, а тому не можуть бути підставами для обрання подібної міри запобіжного заходу.
Жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не був доведений. Підозрюваний ОСОБА_8 не має наміру переховуватись від органів слідства. Крім того, жодних доказів, які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 27 ч.2 ст. 114-1 КК України, не наведено.
Також апелянт зазначає, що необхідно врахувати відсутність вагомих доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_8 в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини, наявність у підозрюваного ОСОБА_8 постійного місця роботи, репутацію підозрюваного ОСОБА_8 який є ветераном праці, ветераном військової служби, неодноразово нагороджений грамотами та подяками, характеризується виключно позитивно, майновий стан підозрюваного ОСОБА_8 , який під час збройної агресії рф втратив все майно, відсутність судимостей, тощо.
Крім того апелянт звертає увагу на те, що обґрунтованість підозри стороною обвинувачення начебто доводиться показами свідків керівників та військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 та працівників АТП ДП «АНТОНОВ». Однак ознайомившись з показами таких свідків, які приєднані до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона захисту вважає, що підозра оголошена ОСОБА_8 не відповідає фактично отриманим даним від свідків.
Також апелянт звертає увагу на те, що жодним чином не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання ризикам, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні, а тому наявні всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , також зазначає про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також звертає увагу на те, що змоменту нібито вчинення злочину ОСОБА_8 перебував на території м.Києва, продовжив працювати на заводі. Його син- ОСОБА_12 є військовим офіцером, проходить службу в ЗСУ, брав участь у звільненні Гостомелю та на даний час продовжує службу, донька також працює на ДП «Антонов», а внуки навчаються в м. Києві. Його сталі соціальні зв'язки свідчать про те, що останній не мав та не має наміру покидати територію України. Тому, нібито доведений прокурором та встановлений слідчим суддею ризик, не знаходить свого підтвердження.
Не враховано слідчим суддею було вік та стан здоров'я підозрюваного. Навесні 2022 року останній переніс інфаркт, а до цього інфаркт та клінічну смерть.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку поданої апеляційної скарги, з доповненнями, яку останні просили задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, 09.03.2023 старший слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сфері Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000132 від 03.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 та ч. 1 ст. 366 КК України.
За обставин, викладених у клопотанні 09 березня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 114-1 КК України у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий вказав, що підозра підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які долучені до матеріалів клопотання та навів в клопотанні аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового слідства і суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні;
- вчинити інше правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, сторона обвинувачення вважала, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
09.03.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено зазначене клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном до 07 травня 2023 року включно.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_8 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні та зазначив, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_8 був причетний до дій, пов'язаних із перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб. На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочину, але з урахуванням доказів, зазначених у клопотанні, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 міг вчинити зазначений злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Зокрема, такими доказами, як встановлено колегією суддів та вбачається з клопотання є:
- протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є військовими службовими особами в/ч НОМЕР_1 НГУ, щодо створення умисних штучних перешкод адміністрацією ДП «Антонов», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , в заходах з організації та забезпечення охорони та оборони об'єкту «Київ-Антонов-2».
- протокол допиту свідка ОСОБА_19 , командира в/ч НОМЕР_1 НГУ, згідно якого адміністрація ДП «Антонов», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перешкоджали виконанню розпоряджень ГШ України створюючи умисні штучні перешкоди в заходах з організації та забезпечення охорони та оборони об'єкту «Київ-Антонов-2» з 18.01.2022 по 22.02.2022.
- протокол допиту свідка ОСОБА_20 , командувача НГУ, який повідомляє, що йому ОСОБА_19 доповідав, про перешкоджання у запровадженні заходів з організації та забезпечення охорони та оборони об'єкту «Київ-Антонов-2» з 18.01.2022 по 22.02.2022 адміністрацією ДП «Антонов», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18
- протокол допиту свідка ОСОБА_21 , сапера в/ч НОМЕР_1 НГУ, який зазначає, що в хвостовій частині фюзеляжу повітряного судна АН-225 (Мрія) виявлено НУРС (некерованого ракетного снаряду, який використовується ударними гелікоптерами вкс рф К-52).
- протоколи допиту свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , відповідно до яких з документом «Спільне рішення командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та адміністрації АЕ «Антонов» (ГОСТОМЕЛЬ) щодо організації здійснення охорони та оборони аеропорту « АНТОНОВ » за №18/3/1-32ДСК від 03.02.2022» не ознайомлювались та до заходів з охорони та оборони не залучались. Окрім того, військових службових осіб НГУ бачили на території АТП ДП «Антонов» за декілька днів до війни.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 , колишнього директора з безпекиДП «Антонов», який повідомляє, що ОСОБА_18 на нього документ «Спільне рішення» не розписував;
- наявним оригіналом документу «Спільне рішення командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та адміністрації АЕ « Антонов » (ГОСТОМЕЛЬ) щодо організації здійснення охорони та оборони аеропорту « АНТОНОВ » за №18/3/1-32ДСК від 03.02.2022»
- розпорядженням командувача Національної гвардії України (шифротелеграма №27/2/1/2-38дск-Е від 18.01.2022), щодо здійснення заходів з організації охорони та оборони об'єкту АТП ДП «Антонов» аеропорту «Київ-Антонов-2» в смт Гостомель Київської області, зміст якого має інформацію, що становить державну таємницю з грифом секретності «Таємно» та керуючись вимогами Закону України «Про державну таємницю», Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, на виконання вимог режиму секретності вказаний документ зберігається в режимно-секретному відділі органу досудового розслідування.
- розпорядження (бойові розпорядження) командувача Національної гвардії України та Головного управління НГ України (шифротелеграми №27/2/1/2-45дск від 20.01.2022, №27/2/1/2-68т-Е від 26.01.2022, №27/2/4- 129т-Е від 07.02.2022, №27/2/4-141дск-Е від 09.02.2022, №27/2/1/2-207дск-Е від 19.02.2022), щодо здійснення заходів з охорони та оборони об'єкту АТП ДП «Антонов» аеропорту «Київ-Антонов-2» в смт Гостомель Київської області, зміст яких має інформацію, що становить державну таємницю з грифом секретності «Таємно» та керуючись вимогами Закону України «Про державну таємницю». Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, на виконання вимог режиму секретності вказані документи зберігаються в режимно-секретному відділі органу досудового розслідування.
- протокол огляду від 28.04.2023, де оглянуто позиції протиповітряної оборони в/ч НОМЕР_1 НГУ, які розташовані на території аеродрому « Київ-Антонов-2 », які були позначенні в схемі, яка є частиною вищевказаного «Спільноно рішення».
- протокол огляду від 06.04.2023, Об'єктом огляду є повітряне судно Ан-225 «Мрія», бортовий номер UR 82060 , який розташований на території АТП ДП «АНТОНОВ», за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Автодорожна, 1, на аеродромі «Київ-Антонов-2». Встановлено, що повітряне судно Ан-225 «Мрія», бортовий номер UR 82060 перебуває за вищевказаною адресою в елінгу - споруді, яка призначена для довготривалого зберігання чи стоянки літака Ан-225 «Мрія», бортовий номер UR 82060 .
- протокол допиту свідка ОСОБА_26 , співробітника ДСНС, який повідомив, що ОСОБА_27 загинув від влучання НУРСа випущеного з гелікоптера вкс рф.
- рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2022, яким встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Шпола, Шполянського району, Черкаської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті - смт Гостомель, Бучанського району Київської області.
- лист від ДП «Антонов» №419/6808-22 від 25.08.2022 щодо пошкодження та знищення літаків ДП «Антонов», а саме Ан-225 (Мрія), Ан-124-100М-150 (Руслан), Ан-22А, Ан-28, Ан-74Т та Ан-26-100, Ан-132D, а також комплектуючі до них. Здійсненими військовими атаками рф спричинено шкоду майну ДП «Антонов» на території аеропорту «Київ-Антонов-2» у смт Гостомель, зокрема 2 літаки повністю знищено, 4 літаки зазнали суттєвих пошкоджень, серед яких Ан-124-100 (Руслан), а також знищено приблизно 70% Ан-225 (Мрія). Окрім того значних пошкоджень зазнало майно ДП «Антонов», в тому числі транспортні засоби, обладнання та техніка, яке перебувало на території аеропорту «Київ-Антонов-2» ДП «Антонов», яке було пошкоджено та знищено з 24.02.2022 шляхом застосування військовослужбовцями збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів російської федерації та військової техніки (144 транспортні засоби).
- висновок експерта за результатами проведення судової військовоїекспертизи, зміст якої має інформацію, що становить службову та має гриф обмеження доступу «Для службового користування» та відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, на виконання вимог режиму секретності вказані документи зберігаються в режимно - секретному відділі органу досудового розслідування.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційних скарг щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянтів на те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та недопустимими, та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого кримінальних правопорушень, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказами з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбаченіьст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для застосування такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилаються в апеляційній скарзі захисники, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Щодо альтернативної міри запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК Українита ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4