про відмову в забезпеченні позову
24 квітня 2023 року Справа № 915/599/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” (вх. № 4920/23 від 20.04.2023) про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” (19702, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, буд. 22, ідентифікаційний код 42823826, адр. ел. пошти: k0982874098@gmail.com)
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Козирське” (57526, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Козирка, вул. Очаківська, буд. 35 А, ідентифікаційний код 36119547)
про: стягнення 666102,89 грн
20.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява (вх. № 4916/23 від 20.04.2023) про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства “Козирське” заборгованості на загальну суму 666102,89 грн, яка складається з 354601,28 грн - основного боргу за договором на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 № б/н, 67542,27 грн - інфляційних втрат, 14456,76 грн - 3% річних, 229502,58 грн - пені, а також судових витрат.
20.04.2023 разом з позовною заявою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 4920/23 від 20.04.2023), в якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 666102,89 грн, які обліковуються на банківських рахунках Приватного сільськогосподарського підприємства “Козирське” (ідентифікаційний код 36119547), та які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за виконану позивачем роботу за договором на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 № б/н, продовжує здійснювати господарську діяльність та укладати договори, за якими набуває нові грошові зобов'язання, не реагує на претензії позивача. Позивач зазначає, що вказані обставини вчиняються систематично, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно судових справ про стягнення заборгованості, у яких Приватне сільськогосподарське підприємство “Козирське” є відповідачем, зокрема справи №915/253/22, № 916/2779/22, № 915/419/22, тому заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011р. № 16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19.
Разом із цим, частинами 1, 2 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
У постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18 зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Водночас, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми грошової вимоги в розмірі 666102,89 грн, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, а також відсутня інформація про наявність грошових коштів у відповідача та/або знаходження в інших осіб коштів, які належать відповідачу.
Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.
При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи наведене, за відсутності доказів у підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” (вх. № 4920/23 від 20.04.2023) про забезпечення позову у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 76, 77, 140, 233-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуслуги” (вх. № 4920/23 від 20.04.2023) про забезпечення позову у справі № 915/599/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська