вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" квітня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/404/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ільченко Максима Васильовича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
до: Вінницького обласного центру зайнятості, вул. Стрілецька, 3а, м. Вінниця, 21009, код - 05392714
про стягнення 799 919,00 грн
за участю представників:
позивача: Баженова Валентина Миколаївна
відповідача: Люлик Роман Іванович
19.04.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вх.канц. № 416/21 від 19.04.2021 року) Фізичної особи-підприємця Ільченко Максима Васильовича до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення 799 919,00 грн заборгованості за договором підряду № 689 від 19.11.2019 року. Зазначену позовну заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".
Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі № 902/404/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 19.05.2021 року.
14.05.2021 року на адресу суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 14.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4345/21).
Ухвалою суду від 10.06.2021 року зупинено провадження у справі № 902/404/21 в зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи. Проведення судової експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця).
24.01.2023 року до суду від В.о. Завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А. Лозової надійшов лист № 222/4140/4141/21-21/21 від 19.01.2023 року, в якості додатків до листа додано висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4140/4141/21-21 від 19.01.2023 року.
Ухвалою суду від 24.01.2023 року поновлено провадження у справі № 902/404/21 та призначено підготовче судове засідання на 01.02.2023 року.
Судом задоволено клопотання представника позивача (б/н від 09.02.2023 року) (вх.канц. № 01-34/1292/23) про виклик у судове засідання судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О. Кальніченка з метою надання пояснень.
13.02.2023 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій додатково заявлено вимоги про стягнення 49 507,00 грн - 3% річних та 292 288,49 грн - інфляційного збільшення боргу.
У судовому засіданні 16.02.2023 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/404/21 до судового розгляду по суті на 14.03.2023 року.
14.03.2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 14.03.2023 року) про поновлення строку для подання відзиву на заяву про збільшення розміру позовних вимог. Додатком до клопотання додано відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 14.03.2023 року).
05.04.2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення (б/н від 05.04.2023 року) (вх.канц. № 01-34/3236/23).
У судовому засіданні 10.04.2023 року прийняли участь представники сторін, які підтримали раніше висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Фізичною особою-підприємцем Ільченком Максимом Васильовичем та Вінницьким обласним центром зайнятості Договору підряду № 689 від 19.11.2019 року.
Ціна договору визначена самим договором (відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України) та складає 667 478,00 грн.
При цьому, зв'язку із виявленням ФОП Ільченком М. В., як підрядником, при виконанні земляних робіт по підсиленню фундаментів будівлі, необхідності заміни існуючої конструкції фундаменту на нову, що породжувало збільшення кількості та вартості робіт - сторонами було погоджено необхідність заміни фундаменту, у зв'язку із чим, розробником проекту - приватним підприємством "Елпріс" були внесені відповідні коригування до розробленої проектно-кошторисної документації.
Як зазначає позивач, 11.12.2019 року Вінницьким обласним центром зайнятості було отримано кориговану проектну документацію "Капітальний ремонт по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9, смт. Літин Вінницької області (коригування)" з позитивним висновком експертизи на загальну кошторисну вартість 1 499 353,00 грн. (з яких 1 159 253,00 грн - будівельні роботи та 340 100,00 грн - інші витрати).
21.02.2020 року наказом директора Вінницького обласного центру зайнятості № 2-АГД затверджено проектно-кошторисну документацію на загальну суму 1 499 353,00 грн.
Будівельні роботи ФОП Ільченком М. В. проводилися вже за новим проектом, розробленим ПП "Елпріс", в якому кошторисна вартість будівництва становила 1 499 353,00 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням Вінницьким обласним центром зайнятості зобов'язань в частині оплати виконаних робіт утворилась заборгованість в сумі 799 919,00 грн (т. 1 а.с. 1-10).
У відзиві відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9 в смт. Літин, Вінницької області було укладено в межах суми 667 478,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна може бути змінена за взаємного згодою Сторін, у випадку зміни обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу робіт. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод.
Листом Державного центру зайнятості від 30.12.2020 № 33/17/6681-20 представника позивача було повідомлено про те, що бюджетом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2020 рік було передбачено кошти на фінансування робіт з капітального ремонту будівлі Літинської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості, проте кошторисні призначення не було доведено у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-1Х. Вказаним Законом фінансування капітальних видатків на період дії карантину не передбачено.
Враховуючи відсутність у кошторисі видатків на 2020 рік Вінницького обласного центру зайнятості коштів за напрямком «Капітальний ремонт інших об'єктів», в тому числі і на ремонт приміщення Лі пінської районної філії, сума Договору не могла була змінена, відповідно додаткові угоди не укладались.
Таким чином, у відповідача не має правових підстав для сплати позивачу додаткових коштів в сумі 799 919,00 грн, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини на цю суму та не погоджена договірна ціна 1 499 353,00 грн відповідно до скорегованої проектної документації та не укладена відповідна додаткова угода (т. 1 а.с. 78-84).
27.05.2021 року позивачем надано додаткові пояснення у справі щодо внесення змін до договору підряду щодо збільшення ціни виконання робіт, у яких зазначено, що дійсно зміни до укладеного договору не внесено в силу ухилення з боку відповідача.
В силу норм законодавства кошторис набрав чинності, оскільки був затверджений наказом Вінницького обласного центру зайнятості, роботи частково оплачені.
З метою встановлення та підтвердження обсягу виконаних робіт доцільним є проведення будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 92-103).
13.02.2023 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій з 16.01.2021 року нараховано на прострочену суму оплати основного боргу 3% річних у розмірі 49 507,00 грн та 292 288,49 грн інфляційних втрат (т. 1 а.с. 227-231).
05.04.2023 року від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог та письмові пояснення, у яких заявлено про зменшення витрат на правничу допомогу, повідомлено про відсутність між сторонами договірних відносин на суму 1 499 353,00 грн, не здійснення видатків внаслідок обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (т. 1 а.с. 249-251; т. 2 а.с. 1, 2).
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 19.11.2019 року між Вінницьким обласним центром зайнятості (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ільченком Максимом Васильовичем (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9 в смт Літин Вінницької області № 689 (а.с. 11-21, т. 1).
Відповідно 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати підрядні роботи з капітального ремонту (роботи) по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9 в смт Літин Вінницької області (об'єкт), код ДК45450000-6 та здати роботи Замовнику, в установлені цим Договором строки, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (об'єкт) та оплатити їх вартість в строки та на умовах, визначених цим договором.
Найменування, склад та обсяги робіт визначені в проектно-кошторисній документації в додатках до цього договору, що є невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).
Місце виконання робіт: Вінницька область, смт Літин, вул. Соборна, 9 (п. 1.4 Договору).
За замістом 3.1 Договору ціна договору становить 667 478,00 грн, без ПДВ. Договірна ціна робіт, що будуть виконуватись в 2019 році згідно Річного плану фінансування об'єктів капітального будівництва, реконструкції та капітального ремонту Вінницької обласної служби зайнятості на 2019 рік складає 290 000,00 грн без ПДВ. Ціна договору є твердою та розрахована відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник не зобов'язаний оплачувати Підряднику виконані ним додаткові роботи та понесені витрати, які не передбачені кошторисом, без погодження з Замовником.
Ціна може уточнюватись сторонами у випадку: зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; внесення змін до проектно-кошторисної документації; необхідності виконання додаткових робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією; істотного зростання після укладення договору цін на ресурси, які забезпечує Підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.
Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, у випадку змінення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу робіт.
Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.
Якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, Підрядник зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт та подати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками.
Замовник протягом п'яти робочих днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє Підрядника (п. 3.2 Договору).
Згідно п. 4.1 після підписання сторонами договору Замовник протягом 10 робочих днів, за явності фінансування відповідної статті видатків, перераховує Підряднику аванс в розмірі 87 000,00 грн, що складає 30% від річного плану фінансування підрядних робіт по об'єкту на 2019 рік, на придбання і постачання необхідних матеріалів та виконання робіт.
Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником вартості виконаних робіт протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акта (-ів) виконаних робіт (п. 4.2 Договору).
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та розцінок, які вплинули на вартість виконаних робіт, Замовник повертає акт КБ-2в та довідку КБ-3 Підряднику для проведення коригування (п. 4.4 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору строки (терміни) виконання всіх робіт визначені календарним планом робіт. На підставі п. 5.7 цього договору. Строки виконання робіт можуть бути переглянуті за угодою сторін, про до складається додаткова угода до цього Договору.
Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт не пізніше 10 робочих днів, з моменту отримання авансу на свій розрахунковий рахунок (п. 5.2 Договору).
Замовник зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, відповідно до п. 4.2 Договору ; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт у порядку та на умовах, що зазначені розділами 11.1 "Порядок здавання - приймання робіт" та 11.2 "Приймання окремих робіт" (п. 6.1.1 та 6.1.2 Договору).
Підрядник зобов'язаний, зокрема забезпечити виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації у порядку та в строки встановлені цим договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 1 Договору (п. п. 6.3.1, 6.3.2 Договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1 Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.06.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).
За змістом п. 11.2.1 Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в. Дані документи складає Підрядник та надає їх Замовнику. Акт за формою КБ-2в до його надання замовнику має бути завізований особою відповідальною за технічний нагляд.
Замовник забезпечує Підрядника проектно-кошторисною документацією, яка пройшла експертизу (п. 11.3.1 Договору).
Протягом 5 календарних днів з моменту укладення договору, Замовник зобов'язаний передати Підряднику один примірник затвердженої проектно-кошторисної документації за актами прийому-передачі (п. 11.3.2 Договору).
До укладеного договору підряду № 689 від 12.11.20219 року сторонами підписано Додаток № 2 Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт з капітального ремонту по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9, смт Літин, Вінницька область та "Договірну ціну", за змістом якої сторонами погоджено величину договірної ціни на капітальний ремонт в сумі 667 478,00 грн (а.с.22-23, а.с. 26 т. 1).
10.12.2019 року до договору між сторонами підписано Додаткову угоду №1, за змістом якої внесено зміни до умов договору, зокрема:
- викладено п. 3.1 Договору в наступній редакції: "п. 3.1 Ціна цього Договору становить 667 478,00 грн, без ПДВ Договірна ціна робіт, що будуть виконуватись в 2019 року згідно із Річним планом фінансування об'єктів капітального будівництва, реконструкції та капітального ремонту Вінницької обласної служби зайнятості на 2019 рік складає 667 478,00 грн, без ПДВ. Ціна договору є твердою та розрахована відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна може уточнюватись сторонами у випадку:
- зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;
- внесення змін до проектно-кошторисної документації;
- необхідності виконання додаткових робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією;
- істотного зростання після укладення договору цін на ресурси, які забезпечує Підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами";
- викладено п. 11.6.1 Договору в наступній редакції: "п. 11.6.1 Підрядник гарантує якість використаних у роботах матеріалів, закінчених робіт і змонтованих конструкцій, обладнання, устаткування, досягнення показників, визначених в проектно-кошторисній документації та можливість її експлуатації протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта, який становить (три) роки".
- п. 11.6.10 виключено з договору (а.с. 24-25, т. 1).
На виконання укладеного договору між сторонами підписано та скріплено печатками сторін Акт № 1 приймання виконаних робіт (а.с.30-35, т. 1).
У грудні 2019 року відповідачем здійснено розрахунок за виконані роботи в сумі 347 264,00 що підтверджується платіжними дорученнями № 10155 від 20.11.2019 року на суму 87 000,00 грн та № 11186 від 23.12.2019 року на суму 260 264,00 грн (а.с. 38-39, т. 1).
У зв'язку із виявленням при виконанні земляних робіт по підсиленню фундаментів будівлі, необхідності заміни існуючої конструкції фундаменту на нову, що породжувало збільшення кількості та вартості робіт - сторонами було погоджено необхідність заміни фундаменту, у зв'язку із чим, розробником проекту - приватним підприємством "Елпріс" були внесені відповідні коригування до розробленої проектно-кошторисної документації.
Вінницьким обласним центром зайнятості отримано лист Про погодження кошторисної частини проектної документації (№12-26/4615-19 від 16.12.2019 року) в сумі 1 499 353,00 грн. (з яких 1159253,00 грн - будівельні роботи та 340100,00 грн - інші витрати) (а.с. 36, т.1).
20.02.2020 року Державним центром зайнятості листом № 33/17/737-20 надано погодження щодо вартості проектно-кошторисної документації на загальну суму 1 499 353,00 грн (а.с. 37, т. 1).
21.02.2020 року Наказом директора Вінницького обласного центру зайнятості № 2-АГД затверджено робочий проект з кошторисною вартістю будівництва в сумі 1 499 353,00 грн (а.с. 111, т. 1).
За результатами виконаних робіт Підрядником складено Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року в сумі 799 919,00 грн (а.с. 47-56, т. 1)
Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат станом на липень 2020 року за Замовником рахується заборгованість з оплати наданих послуг в суму 779 919,00 грн (а.с.45-46, т. 1).
28.12.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу щодо сплати наявної заборгованості та підписання Акту №2 приймання виконання будівельних робіт (т. 1 а.с. 57, 58).
14.01.2021 року відповідачем було надано відповідь (№ 12-28/224-21) згідно якої, бюджетом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2020 рік, було передбачено кошти на фінансування робіт капітального ремонту будівлі Літинської районної філії Вінницького обласної центру зайнятості, проте у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" №5 553-ІХ від 13.04.2020 року, відповідно до його прикінцева положень, фінансування капітальних видатків Фонду - не передбачено. Наказом Державного центру зайнятості №107 від 11.09.2019 року розпорядникам коштів заборонено брати зобов'язання та здійснювати платежі без затверджених кошторисами відповідних напрямків видатків.
Питання внесення змін до Договору, у частині збільшення, його ціни відповідь до внесення змін до проектно-кошторисної документації, може бути вирішено після поновлення фінансування капітальних видатків Фонду шляхом підписань додаткової угоди до діючого Договору (а.с. 59-60, т. 1).
Визначаючись щодо правового регулювання спірних відносин, суд виходив з наступного.
Згідно із статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).
Стаття 846 ЦК України встановлює, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до статті 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно із статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч. 1 ст. 884 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Крім того, суд враховує правові позиції Верховного Суду стосовно вірогідності доказів та стандарту доказування.
Зокрема, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова ВС КГС від 11 вересня 2020 року справа № 910/16505/19).
Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 882 ЦК України Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до Розділу 11.2 Договору підряду сторони погодили порядок приймання-передачі окремих видів робіт
За змістом п. 11.2.1 Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в. Дані документи складає Підрядник та надає їх Замовнику.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до Акту № 2 приймання виконання будівельних робіт станом на липень 2020 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також згідно з підсумковою відомістю ресурсів, станом на липень ФОП Ільченко М. В. виконано відповідачу будівельні роботи по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул Соборна, 9, смт. Літин Вінницької області на загальну вартістю 1 147 183,00 грн.
28.12.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу щодо сплати наявної заборгованості та підписання Акту № 2 приймання виконання будівельних робіт станом на липень 2020 року (т. 1 а.с. 57, 58).
14.01.2021 року відповідачем було надано відповідь (№ 12-28/224-21) згідно якої підставами для відмови оплати є відсутність відповідних бюджетних видатків та не підписання сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору підряду (а.с.59-60, т. 1).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем вимоги про сплату грошових коштів від 23.12.2020 року, Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року, підсумкової відомості ресурсів, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року (т. 1 а.с. 45-56).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Отже, відсутність необхідних коштів або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє учасника господарського правовідношення від обов'язку виконати господарські зобов'язання (подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 908/1076/17).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Європейським судом з прав людини у Рішенні від 30.11.2004 року у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення останньої від своїх грошових зобов'язань та від відповідальності за їх порушення.
Щодо вартості робіт за новою проектно-кошторисною документацією на загальну суму 1 499 353,00 грн суд зазначає наступне.
З досліджених судом доказів слідує, що сторонами визначено твердий кошторис виконання робіт, а також чіткий порядок узгодження змін до первісного кошторису.
На підставі ч. 1 ст. 844 ЦК України, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Однак, зазначене нормативне положення, на застосуванні якого наполягав позивач, містить лише загальне правило щодо моменту набрання кошторисом чинності.
Водночас, законодавець розрізняє приблизний та твердий кошторис (ч. 2 ст. 844 ЦК України), а також регламентує спеціальні приписи внесення змін до твердого кошторису.
Так, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. 3 ст. 844 ЦК України), що є спеціальною нормою по відношенню до положень ч. 1 ст. 844 ЦК України.
Тому, судом відхилено доводи позивача відносно достатності опосередкованих дій Вінницького обласного центру зайнятості на підтвердження обставин узгодження змін до кошторису.
Згідно ч. 4 ст. 844 ЦК України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду.
Вiдповiдно до п. 3.2. Договору, ціна може бути змiнена за взаємною згодою сторін у випадку змiнення обсягiв закупiвлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу робiт.
Перегляд договiрної цiни обґрунтовується розрахунками i оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод.
Якщо пiд час виконання робіт виникла потреба у виконаннi додаткових робiт, не врахованих проектною документацiєю, Пiдрядник зобов'язаний протягом трьох робочих днiв повiдомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робiт, та подати Замовнику, пропозиції з вiдповiдними розрахунками.
Замовник протягом п'яти робочих днiв розглядає зазначенi пропозицiї, приймає рiшення по cyтi та повiдомляє Пiдрядника.
Bci змiни до цього Договору оформляються пiдписанням додаткової угоди (п. 10.8 Договору).
Отже, як нормами чинного законодавства, так і умовами підписаного Сторонами Договору передбачено, що саме на Підрядника покладено обов'язок з термінового повідомлення Замовника про необхідність виконання додаткових робіт та перевищення кошторису.
Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідних повідомлень.
На основі досліджених доказів судом встановлено, що саме Вінницьким обласним центром зайнятості ініційовано виготовлення та отримання скоригованої кошторисної документації на суму 1 499 353,00 грн, отримано погодження щодо збільшення бюджетних видатків від Державного центру зайнятості.
21.02.2020 року Наказом директора Вінницького обласного центру зайнятості № 2-АГД затверджено робочий проект з кошторисною вартістю будівництва в сумі 1 499 353,00 грн (а.с. 111, т. 1).
Тобто, саме Замовником вчинено достатні дії для зміни кошторису, що підтверджує погодження обсягів виконаних позивачем робіт.
Водночас, позивачем не надано доказів дотримання вимог ч. 4 ст. 844 ЦК України та п. 3.2. Договору щодо повідомлення відповідача про збільшення обсягів підрядних робіт.
Всупереч вимогам положенням п. п. 3.2., 10.8. Договору сторонами не підписано Додаткову угоду до Договору підряду № 689 від 19.11.2019 року, з визначенням ціни договору у розмірі 1 499 353,00 грн.
Судом відхиляються доводи позивача відносно погодження змін до кошторису Державним центром зайнятості, оскільки останній не є стороною договору підряду, тому вчинення дій третіми особами не може бути достатньою підставою для узгодження ціни договору підряду.
Також, розроблений ПП "Елпріс" зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва (т. 2 а.с. 15, 16) узгоджено лише Вінницьким обласним центром зайнятості, а не обома сторонами.
Відповідач неодноразово звертався до Державного центру зайнятості з листами про збільшення видатків, оплату яких не було погоджено (т. 2 а.с. 3-14).
Таким чином, сторонами лише вчинено попередні (підготовчі) дії з приводу внесення змін до ціни договору підряду.
Позивачем не надано доказів узгодження змін до кошторису або направлення відповідачу проекту додаткової угоди до Договору підряду із збільшеною вартістю підрядних робіт.
Тому, суд доходить висновку, що узгодженою обома сторонами є ціна договору підряду в сумі 667 478,00 грн (п. 3.1. Договору, з урахуванням змісту Додаткової угоди №1 від 10.12.2019 року (т. 1 а.с. 24, 25), з яких сплачено 347 264,00 грн на підставі Акту виконаних робіт за грудень 2019 року та платіжних доручень (т. 1 а.с. 30-35, 38, 39).
З Листа Вінницького обласного центру зайнятості №12-28/441 від 28.01.2021 року (т. 1 а.с. 44) судом встановлено, що відповідачем підтверджено отримання 30.12.2020 року вимоги на оплату, яка направлялася разом з Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року, підсумковою відомістю ресурсів, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року (т. 1 а.с. 57, 58).
Тобто, отримавши 30.12.2020 року Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року на суму 799 919,00 грн, позивач протиправно відмовився від сплати 320 214,00 грн за договором підряду, ціна робіт за яким узгоджена у тексті Додаткової угоди №1 від 10.12.2019 року (667 478,00 грн - 347 264,00 грн (сплачено на підставі Акту виконаних робіт за грудень 2019 року).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Враховуючи отримання 30.12.2020 року Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 станом на липень 2020 року на суму 1 147 183,00 грн, позивач повинен був керуватися положеннями п. 11.2.3 Договору щодо проведення перевірки якості виконаних робіт протягом 7 календарних днів.
Однак, зауважень щодо обсягу та якості підрядних робіт не направлено, також сторонами не складався дефектний акт на підставі п. 11.2.5. Договору.
Тому, зі спливом семи днів з моменту отримання Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 - 06.01.2021 року, розрахунок мав бути проведений протягом 5 банківських днів в силу положень п. 4.2. Договору підряду.
Отже, граничним терміном оплати було 15.01.2021 року, з урахуванням робочих днів у 2021 році (з 07.01.2021 по 10.01.2021 рр. вихідні дні, з перенесенням робочого дня на 16.01.2021 року).
Таким чином, прострочення оплати мало місце, починаючи з 16.01.2021 року.
На підставі викладеного вище, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму 320 214,00 грн, починаючи з 16.01.2021 року.
Перевіривши нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму 320 214,00 грн за період з 16.01.2021 по 08.02.2023 рр., судом отримано 123 588,21 грн інфляційних втрат та 19 844,50 грн - 3% річних.
Тому, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 320 214,00 грн суми основного боргу за договором підряду № 689 від 19.11.2019 року, а також 123 588,21 грн інфляційних втрат та 19 844,50 грн - 3% річних.
З приводу задоволення решти позовних вимог суд зазначає наступне.
На основі вищенаведених висновків та досліджених доказів суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів підписання додаткових угод на суму 479 705,00 грн (1 147 183,00 - 667 478,00).
В силу ч. 2 ст. 843 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Оскільки, у даному випадку у договорі підряду сторонами не встановлено ціни фактично виконаних робіт у повному обсязі, передбаченому Актом прийняття виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року, то її визначення здійснено судом на основі наявних по справі доказів.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.
З метою визначення обсягу та вартості виконаних робіт ухвалою суд від 10.06.2021 року у справі № 902/404/21 призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно Висновку Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертних № 4140/4141/21-21 від 19.01.203 року, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 902/404/21, вартість виконаних будівельних робіт, які частково не відповідають об'єму та вартості, яка передбачена проектно-кошторисною документацією може складати 2 286,00 грн; ступінь готовності об'єкту становить 94%.
Судовим експертом встановлено, що вартість виконаних робіт ФОФ Ільченко М.В. з капітального ремонту по підсиленню фундаментів адміністративної будівлі по вул. Соборна, 9, смт Літин, Вінницька область (коригування) могла складати 1 147 183,00 грн (а.с. 198-209, т. 1).
Висновок також містить порівняльну таблицю розбіжностей між кошторисною документацією та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт станом на липень 2020 року (аркуш №12 висновку).
Тобто, експертом частково підтверджено обсяг та вартість виконаних позивачем підрядних робіт на суму 1 144 897,00 грн (1 147183,00 - 2 286,00 грн), з яких сплачено 347 264,00 грн на підставі Акту виконаних робіт за грудень 2019 року.
Таким чином, загальна сума основної заборгованості відповідача складає 797 633,00 грн (1 144 897,00 - 347 264,00 грн).
При цьому, з наведених вище мотивів судом визнано обґрунтованими вимоги у межах погодженої ціни договору підряду у розмірі 320 214,00 грн, з нарахованими інфляційними втратами та 3% річними.
Отже, задоволенню також підлягають вимоги позивача про стягнення 477 419,00 грн (797 633,00 - 320 214,00), вартості фактично виконаних підрядних робіт, ціну яких визначено судом на підставі ч. 2 ст. 843 ЦК України та на основі досліджених письмових доказів.
Суд також констатує, що відповідач не обмежив доступ підрядника до виконання відповідних робіт, не заперечував щодо їх фактичного виконання та прийняття виконаних робіт шляхом використання об'єкта нерухомого майна.
Тому, у сукупності підлягає стягненню 797 633,00 грн - заборгованості за Договором підряду № 689 від 19.11.2019 року.
Водночас, у задоволенні вимог про стягнення 2 286,00 грн слід відмовити, як заявлених безпідставно.
З приводу задоволення позовних вимог про нарахування на зазначену суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд зазначає, що застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України можливо виключно у випадку встановлення прострочення грошового зобов'язання.
Однак, існування такого грошового зобов'язання та його розмір в сумі 77 419,00 грн встановлено судом саме у процесі судового розгляду згідно вимог ч. 2 ст. 843 ЦК України, враховуючи не підписання сторонами додаткових угод до договору підряду в частині внесення змін до твердого кошторису та не встановлення ціни частини робіт.
Тобто, нарахування суму інфляційних втрат та трьох відсотків згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму вартості підрядних робіт у розмірі 477 419,00 грн, обґрунтованість якої підтверджено судом, можливо лише за фактом прострочення виконання судового рішення, а також після набрання рішенням суду у цій частині законної сили.
Підсумовуючи суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Вінницького обласного центру зайнятості 2 286,00 грн основного боргу за за Договором підряду № 689 від 19.11.2019 року, 168 700,28 грн - інфляційних втрат, 29 662,50 грн - 3% річних слід відмовити.
З приводу розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.
На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Оскільки, позовні вимоги задоволено на 82,43%, то на відповідача суд покладає судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14 116,73 грн; 20 163,20 грн - судових витрат на експертизу та її проведення (із загального розрахунку: 24 461,00 грн, з яких 17 161,00 грн вартості складення експертного висновку та 7 300,00 грн вартості послуг екскаватора, які підтверджено документально, надано на вимогу експерта з дозволу відповідача про допуск до об'єкта дослідження, та за замовленням і оплатою позивача).
Одночасно, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 008,99 грн та 4 297,80 грн - витрат за проведення експертизи - суд залишає за позивачем.
Судом також розглянуто вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги № 23-12/20 від 23.12.2020 року, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 13.02.2023 року на суму 30 000,00 грн, акт наданих послуг від 13.02.2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 13-02/23 від 13.02.2023 року на суму 30 000,00 грн (а.с. 232-235, т. 1).
Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
Судом встановлено, що до Розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 13.02.2023 року (т. 1 а.с. 234) представником позивача, зокрема, включено вартість послуг із зустрічі з клієнтом та надання усних консультацій в сумі 2 000,00 грн.
Однак, надання даних послуг охоплюється процесом написання, підготовки та подачі до суду позовної заяви про стягнення коштів, вартість послуг у цій частині окремо оцінено в сумі 10 000,00 грн.
Крім того, матеріали справи не містять претензії до Вінницького обласного центру зайнятості, вартість послуг зі складання та направлення якої оцінену в сумі 5 000,00 грн.
Факт отримання відповідної претензії заперечено відповідачем.
Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо вартості правничої допомоги на стадії звернення до суду у розмірі 10 000,00 грн, які включають гонорар за складання позовної заяви, процес оформлення якої охоплює увесь комплекс правових послуг, котрі передують зверненню до суду, в тому числі і зустріч з клієнтом та здійснення претензійної роботи.
Також, суд вважає обґрунтованими вимоги про включення до вартості правової допомоги сум за складання клопотання про призначення експертизи (3 000,00 грн) та заяви про збільшення позовних вимог (3 000,00 грн), за участь у судових засіданнях у розмірі 2 000,00 грн.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо тривалості ознайомлення представника з висновком експертизи та подачі пояснення після надходження до суду відповідного висновку.
Процесуальними заявами по суті спору зі сторони позивача є позовна заява та відповідь на відзив, подача окремих пояснень не віднесена до процесуальних заяв по суті спору.
Позивач мав можливість висловити процесуальну позицію по суті спору у відповіді на відзив, однак не вчинив таких дій.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №918/350/16, від 27.06.2018 у справі №910/18802/17, від 28.03.2019 у справі №910/23066/17 та від 10.09.2019 у справі №910/13267/18).
Тому, суд відхиляє доводи позивача про віднесення до витрат на правничу допомогу вартості складення пояснень, які подані поза межами процесуальної форми звернення до суду із заявами по суті спору.
Підсумовуючи суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу - 18 000,00 грн (складення позову, клопотання про призначення експертизи, заяви про збільшення позовних вимог та за участь у судових засіданнях).
На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам (82,43%) з відповідача підлягає стягненню 14 837,40 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу; 15 162,60 грн судових витрат на професійну правничу допомогу слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Стрілецька, 3а, м. Вінниця, 21009, код - 05392714) на користь Фізичної особи-підприємця Ільченко Максима Васильовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 797 633,00 грн - заборгованості за договором підряду № 689 від 19.11.2019 року, 123 588,21 грн інфляційних втрат, 19 844,50 грн - 3% річних, нарахованих за період з 16.01.2021 по 08.02.2023 рр., на суму основного боргу у розмірі 320 214,00 грн; 14 116,73 грн - судових витрат зі сплати судового збору; 20 163,20 грн - судових витрат на проведення експертизи; 14 837,40 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Вінницького обласного центру зайнятості на користь Фізичної особи-підприємця Ільченко Максима Васильовича 2 286,00 грн основного боргу, 168 700,28 грн - інфляційних втрат, 29 662,50 грн - 3% річних.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 008,99 грн, 4 297,80 грн - судових витрат за проведення експертизи, 15 162,60 грн - витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.
5. Примірник рішення направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку: представнику позивача адвокату Люлику Р.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачу - vinocz@in.vn.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення, враховуючи період тимчасової непрацездатності судді, складено 24 квітня 2023 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - позивачу (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
4 - відповідачу (вул. Стрілецька, 3а, м. Вінниця, 21009)