вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2023 р. Cправа № 902/1383/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Вінницького обласного центру зайнятості (21009, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05392714)
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
про стягнення 28 599,41 гривень
за участю представників:
від позивача - Гайдей Р.М., за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю
До Господарського суду Вінницької області 27.12.2022 надійшла позовна заява № 15-08/4062-22 від 21.12.2022 (вх. № 1386/22 від 27.12.2022) Вінницького обласного центру зайнятості до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення 28599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 30.12.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/1383/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.01.2023 о 10:30 год.
24.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву № 215 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/740/23 від 24.01.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
26.01.2023 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № 952/6/580 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/815/23 від 26.01.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
27.01.2023 на поштову адресу суду від відповідача 2 надійшла заява № 216 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/890/23 від 27.01.2023) про поновлення строку на подання відзиву, відзив на позовну заяву № 215 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/889/23 від 27.01.2023) та клопотання № 217 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/891/23 від 27.01.2023) про закриття провадження у справі.
31.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2 № 8/15-08/421-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/945/23 від 31.01.2023) та заява № 8/15-08/419-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/957/23 від 31.01.2023) про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
31.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 № 8/15-08/422-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/946/23 від 31.01.2023) та заява № 8/15-08/419-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/957/23 від 31.01.2023) про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Також 31.01.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 8/15-08/420-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/959/23 від 31.01.2023) про заміну неналежного відповідача.
У судовому засіданні 31.01.2023 суд ухвалив задовольнити клопотання представників сторін про поновлення строків на подання відзивів, відповідей на відзиви, долучити надані сторонами відзиви, відповіді на відзиви до матеріалів справи.
З метою надання можливості висловлення своїх процесуальних позицій щодо заявлених клопотань про закриття провадження у справі та про заміну неналежного відповідача, надання додаткових доказів по справі, суд у судовому засіданні постановив ухвали про відкладення розгляду клопотань про закриття провадження у справі, заміну неналежного відповідача та про оголошення перерви у підготовчому засідання до 21.02.2023 о 12:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.
13.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 8/15-08/647-23 від 10.02.2023 (вх. № 01-34/1361/23 від 13.02.2023) про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
21.02.2023 до суду від відповідача 2 надійшли заяви про поновлення строку № 570 від 20.02.2023 (вх. № 01-34/1633/23 від 21.02.2023) та № 572 від 20.02.2023 (вх. № 01-34/1634/23 від 21.02.2023).
21.02.2023 до суду від відповідача 2 надійшли заперечення проти клопотання про заміну неналежного відповідача № 569 від 20.02.2023 (вх. № 01-34/1636/23 від 21.02.2023).
21.02.2023 до суду від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив № 571 від 20.02.2023 (вх. № 01-34/1637/23 від 21.02.2023).
21.02.2023 до суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення за вхідним № 01-34/1641/23 від 21.02.2023 з додатками на виконання вимог суду.
23.02.2023 до суду від позивача надійшли уточнення № б/н від 23.03.2023 (вх. № 01-34/1746/23 від 23.02.2023) до клопотання про заміну неналежного відповідача.
27.02.2023 до суду від відповідача 2 надійшов супровідний лист № 110 дск від 24.02.2023 (вх. № 01-34/1802/23 від 27.02.2023) про долучення витягів з положення та додатку до положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На визначену судом дату 28.02.2023 у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача 1 та представник відповідача 2.
Представник позивача подав заяву № б/н від 28.02.2023 (вх. № 01-34/1880/23 від 28.02.2023) про залишення клопотання про заміну неналежного відповідача та уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача без розгляду. Також у судовому засіданні представник позивача усно заявив клопотання про залишення без розгляду поданого ним клопотання № 15-08/4063-22 від 21.12.2022 (вх. № 01-34/11163/22 від 27.12.22) про витребування інформації з огляду на надання інформації відповідачами.
Представники відповідачів не заперечили щодо залишення без розгляду поданих позивачем клопотань.
У судовому засіданні 28.02.2023 суд постановив ухвали про задоволення клопотання представника позивача про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача, уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача, клопотання про витребування інформації та про залишення без розгляду клопотання Вінницького обласного центру зайнятості про заміну неналежного відповідача № 8/15-08/420-23 від 30.01.2023 (вх. № 01-34/959/23 від 31.01.2023), уточнення до клопотання про заміну неналежного відповідача № б/н від 23.03.2023 (вх. № 01-34/1746/23 від 23.02.2023) та клопотання № 15-08/4063-22 від 21.12.2022 (вх. № 01-34/11163/22 від 27.12.22) про витребування інформації, які занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача клопотав про перенесення судового засідання для з'ясування додаткових обставин по справі. Представники відповідачів заперечили щодо відкладення розгляду справи. Під час судового засідання сторонами подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 28.02.2023 представником позивача подано клопотання № б/н від 28.02.2023 (вх. № 01-34/1879/23 від 28.02.2023) про виключення ІНФОРМАЦІЯ_2 зі складу учасників справи з огляду на те, що він не є юридичною особою.
Також у судовому засіданні суд постановив ухвали про задоволення клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, про задоволення клопотання сторін про продовження строку підготовчого провадження та про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 14.03.2023 о 15:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 28.02.2023 судом задоволено клопотання Вінницького обласного центру зайнятості № б/н від 28.02.2023 (вх. № 01-34/1879/23 від 28.02.2023) та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 № 217 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/891/23 від 27.01.2023) про закриття провадження та закрито провадження у справі № 902/1383/22 за позовом Вінницького обласного центру зайнятості щодо ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення 28599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України. У задоволенні клопотання № 217 від 23.01.2023 (вх. № 01-34/891/23 від 27.01.2023) ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України судом відмовлено.
10.03.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення за вх. № 01-34/2298/23 від 10.03.2023 з додатками на виконання вимог суду.
14.03.2023 представником позивача подано клопотання про заміну неналежного відповідача № б/н від 14.03.2023 (вх. № 01-34/2414/23 від 14.03.2023).
У судовому засіданні 14.03.2023 судом постановлено ухвали про задоволення усного клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні та відкладення розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача до наступного судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.03.2023 об 11:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.
15.03.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 15.03.2023 (вх. № 01-34/2465/23 від 15.03.2023) про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача від 14.03.2023.
15.03.2023 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 15.03.2023 (вх. № 01-34/2466/23 від 15.03.2023) про зміну предмету позову, у якій остання зазначила, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не вчиняв порушення у вигляді незаконного звільнення ОСОБА_1 , не є правонаступником ні ІНФОРМАЦІЯ_19, ні ІНФОРМАЦІЯ_20 (правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_21) він може бути відповідачем у цій справі як ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 . З урахуванням наведеного представник позивача уточнила відомості щодо відповідача по справі № 902/1383/22 та просила стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 28 599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
16.03.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення № 952/6/2180 від 16.03.2023 (вх. № 01-34/2506/23 від 16.03.2023) на заяву про зміну предмету позову.
На визначену судом дату 17.03.2023 у судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
За наслідком розгляду клопотання представника позивача № б/н від 15.03.2023 (вх. № 01-34/2465/23 від 15.03.2023) про залишення без розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача від 14.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні постановив ухвалу про залишення клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача № б/н від 14.03.2023 (вх. № 01-34/2414/23 від 14.03.2023) без розгляду, яку занесено до протоколу судового засідання.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну предмету позову суд без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні постановив ухвалу про прийняття заяви представника позивача № б/н від 15.03.2023 (вх. № 01-34/2466/23 від 15.03.2023) про зміну предмету позову та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням вказаної заяви, яку занесено до протоколу судового засідання.
Таким чином, предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 28 599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
Ухвалою від 17.03.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1383/22, призначено справу № 902/1383/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 13.04.2023 року о 10:00 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 13.04.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення 28 599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які було виплачено ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Крижопільській районній філії Вінницького обласного центру зайнятості внаслідок її поновлення на роботі за рішенням суду.
Відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечив, зазначив, що Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №120/7532/20-а було встановлено роботодавця ОСОБА_1 та встановлено порядок стягнення коштів. Оскільки суб'єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_5 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_6 та саме на останнього покладено завдання щодо питань призначення та звільнення з посад, переміщення, відрядження (направлення), добору для підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) і управління його кар'єрою, присвоєння рангів, нагородження, звільнення з державної служби, роботи (згідно з функціональними повноваженнями відповідних посадових осіб та відповідною номенклатурою ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає, позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 по справі №120/7532/20-а, ОСОБА_1 була поновлена на роботі, відтак у роботодавця виник обов'язок повернути допомогу по безробіттю отриману ОСОБА_1 під час перебування її на обліку у центрі зайнятості.
У зв'язку з неодноразовими переформуванням, правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_19 став ІНФОРМАЦІЯ_21, на який згідно Положення про ІНФОРМАЦІЯ_6, покладено завдання щодо питань призначення та звільнення з посад. Враховуючи викладене, він має повернути отриману ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, водночас ІНФОРМАЦІЯ_21 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_22, немає статусу юридичної особи та немає рахунків, тому позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
14.12.2020 року громадянка ОСОБА_1 звернулась до Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (т. 1 а.с. 5).
За період перебування на обліку у службі зайнятості в статусі зареєстрованої безробітної, ОСОБА_1 за період з 14.12.2020 р. по 22.04.2021 р. було нараховано 28 599, 41 гривень допомоги по безробіттю (т. 1 а.с. 9, 16-22).
Згідно довідки Вінницького обласного центру зайнятості № 07-50/1475-22 від 16.05.2022, виданої ОСОБА_1 дохід за період з 14.12.2020р. по 23.04.2021р. становить 28599,41 гривень, а саме: грудень 2020 року - 4 208,87 гривень, січень 2021 року - 7 248,60 гривень, лютий 2021 року - 6 547,12 гривень, березень 2021 року - 6 406,84 гривень, квітень 2021 року - 4 187,98 гривень (т. 1 а.с. 16).
Як вбачається із додатку № 4 до персональної картки ОСОБА_1 із зазначенням даних про призначення та виплату допомоги по безробіттю, довідки про суму заборгованості, що підлягає поверненню № 07-50/1484-22 від 16.05.2022, листа № 07-50/1896-22 від 24.06.2022, довідки банку про зарахування коштів на рахунок гр. ОСОБА_1 вказану суму допомоги по безробіттю позивачем виплачено громадянці ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17-22).
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 120/7532/20-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_23, ІНФОРМАЦІЯ_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 (як правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_9 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, встановлено наступне: "наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_19 № 59 від 11.11.2020 року, серед іншого, припинено державну службу головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_1 з 11.11.2020 року, у зв'язку з скороченням штату державних службовців та реорганізацією (п. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу")."
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 120/7532/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 № 59 від 11.11.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", поновлено її на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 з 11.11.2020 року та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.11.2020 року по 20.04.2021 року включно в сумі 48539,44 грн., з відрахуванням при його виплаті податків, інших загальнообов'язкових платежів та виплат.
Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 від 06.11.2020 № 202 на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск та Директиви командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_10 " від 03.09.2020 №8дск було введено в дію з 12 листопада 2020 року штати ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_24 №43/057, №43/059, №43/061, №43/062 (т. 1 а.с. 182).
У переліку змін до директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_10 " від 06.03.2020 №4дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_10 " в 2020 році", визначено: переформувати ІНФОРМАЦІЯ_5 у ІНФОРМАЦІЯ_11 , дислокувати на попередніх фондах, підпорядковувати військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 181).
У подальшому 14.07.2021, на підставі спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 07.06.2021 №Д-321/1дск, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2021 №123, введено в дію штати районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Вінницької області 43/066, №46/070, №43/077 при цьому переформовано ІНФОРМАЦІЯ_33, ІНФОРМАЦІЯ_34, ІНФОРМАЦІЯ_35 та ІНФОРМАЦІЯ_25 у ІНФОРМАЦІЯ_6 , штат №43/077-53(03).
Таким чином, правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_7 є ІНФОРМАЦІЯ_11 , правонаступником якого у свою чергу став ІНФОРМАЦІЯ_6.
Зі змісту довідки Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України № 207/21 від 10.11.2021 року з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_1. Правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи (т. 1 а.с. 148).
Як вбачається із наданого 27.02.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання вимог суду витягу № 107дск від 23.02.2023 з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконує повноваження на підставі довіреності виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання певних юридичних повноважень.
Таким чином, юридичною особою, до якої належить ІНФОРМАЦІЯ_6 як відокремлений структурний підрозділ є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом встановлено, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_12 (по особовому складу державних службовців) № 19 від 23.04.2021, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 р. по справі № 120/7532/20-а про поновлення на роботі: ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 з 11.11.2020 року; скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 № 59 від 11.11.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу"; у зв'язку з відсутністю штатної посади головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 з 12.11.2020 року переведено ОСОБА_1 з 12.11.2020 року за її згодою головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_26 з посадовим окладом 5300 грн. на місяць та з виплатою ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.
Наказом Крижопільської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості № 13 від 19.10.2021 "Про повернення допомоги по безробіттю отриманої ОСОБА_1 ", відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зобов'язано вжити заходів щодо повернення ІНФОРМАЦІЯ_6 коштів виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 28 599,41 гривень за період з 14.12.2020 по 22.04.2021 у зв'язку з поновленням на роботі (т. 1 а.с. 10).
19.10.2021 Крижопільською районною філією Вінницького обласного центру зайнятості було пред'явлено ІНФОРМАЦІЯ_2 претензію № 09.01-07/256-21 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41 гривень, які ОСОБА_1 отримала під час перебування на обліку в Крижопільській обласній філії Вінницького ОЦЗ (т. 1 а.с. 11, 12).
20.01.2022 Крижопільською районною філією Вінницького обласного центру зайнятості повторно було пред'явлено претензію ІНФОРМАЦІЯ_2 № 09.01-07/19-22 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41 гривень (т. 1 а.с. 13, 14).
28.01.2022 у відповідь на претензію ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відповідь, згідно якої на думку останнього вимоги центру зайнятості призведуть до стягнення оплати у подвійному розмірі, оскільки ним виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу та зазначив, що не може виконати вимоги вказаної претензії (т. 1 а.с. 15).
Листами № 15-12/2474-22 від 08.08.2022 та № 15-12/2837-22 від 06.09.2022 Вінницький обласний центр зайнятості звертався до ІНФОРМАЦІЯ_13 про надання інформації щодо правонаступництва та щодо роботодавця ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 23, 25).
Листами від 01.09.2022 № 952/6/3086 та від 15.09.2022 №952/6/3309 ІНФОРМАЦІЯ_14 повідомлено, що 14.07.2022 відбулось переформування ІНФОРМАЦІЯ_27 в ІНФОРМАЦІЯ_21 та про те, що суб'єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_15 , водночас ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_16 , що не має статусу юридичної особи і перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_17 (т. 1 а.с. 24, 27).
05.10.2022 Вінницьким обласним центром зайнятості пред'явлено ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 претензію № 15-08/3197-22 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 28 599,41 гривень (т. 1 а.с. 28-30).
01.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь на претензію позивача, у якій зазначено, що суб'єктом призначення ОСОБА_1 виступав ІНФОРМАЦІЯ_15 , правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає претензію Вінницького обласного центру зайнятості про повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду, необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 31-33).
З огляду на неповернення відповідачем виплаченої позивачем допомоги по безробіттю позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 28599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 28 599,41 гривень виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що страховим випадком є, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видом забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Таким чином, наведеними положеннями чинного законодавства передбачено, що особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин (безробітні) та зареєструвалися у встановленому порядку, набувають право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.
При цьому згідно зі статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року за №792 (далі за текстом - Порядок).
За змістом пункту 22 Порядку рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Матеріалами справи підтверджується, що громадянка ОСОБА_1 перебувала на обліку у Крижопільській районній філії Вінницького обласного центру занятості як безробітна у період з 14.12.2020 по 23.04.2021.
Як встановлено судом за вказаний період громадянка ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю на суму 28 599,41 гривень, що підтверджується довідкою № 07-50/1475-22 від 16.05.2022, додатком № 4 до персональної картки ОСОБА_1 із зазначенням даних про призначення та виплату допомоги по безробіттю, довідкою про суму заборгованості, що підлягає поверненню № 07-50/1484-22 від 16.05.2022, листом № 07-50/1896-22 від 24.06.2022, довідкою банку про зарахування коштів на рахунок гр. ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 16-22).
Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з абзацом 7 частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Приписами частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Враховуючи те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 120/7532/20-а визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 № 59 від 11.11.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до п. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та поновлено її на посаді головного спеціаліста відділення комплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 з 11.11.2020 року, у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як правнонаступника ІНФОРМАЦІЯ_7 та роботодавця ОСОБА_1, виникло зобов'язання з повернення виплаченого забезпечення у розмірі 28 599,41 гривень.
Відповідно до п. 14.1.222 статті 14 Податкового кодексу України роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
10.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання ухвали суду надано пояснення у яких зазначено про те, що відповідно до пункту 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно - територіальним устроєм України.
Згідно пункту 7 положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Вінницької області знаходяться на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_18 (на виконання вимог наказу МОУ №280 від 22.05.2017) та не мають власних рахунків.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п. 4 ст. 10 наведеного Закону).
Згідно пункту 5 Положення "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється, зокрема, відповідними центральними органами виконавчої влади - суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку.
Згідно довідки Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України № 207/21 від 10.11.2021 року з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ІНФОРМАЦІЯ_2 присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_1. Правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи (т. 1 а.с. 148).
Відповідно до витягу № 107дск від 23.02.2023 з Положення про ІНФОРМАЦІЯ_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконує повноваження на підставі довіреності виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання певних юридичних повноважень.
Таким чином, юридичною особою, до якої належить ІНФОРМАЦІЯ_6 як структурний підрозділ є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до частини 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
В силу положень статті 95 Цивільного кодексу України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила та не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У свою чергу, положеннями частин 1, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Судом встановлено, що у цій справі позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу.
Враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є відокремленим структурним підрозділом та не наділений статусом юридичної особи, а стороною у судовому процесі може бути лише юридична особа, обов'язок щодо повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю покладається на ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У матеріалах справи докази відшкодування відповідачем на користь позивача виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 28 599,41 гривень відсутні та протилежного відповідачем не спростовано.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 виплаченого забезпечення по безробіттю в розмірі 28 599,41 гривень обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 7850 від 01.12.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об'ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Вінницького обласного центру зайнятості (21009, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05392714) 28 599,41 гривень (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 41 копійку) виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 20.04.2021 у справі №120/7532/20-а та 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) cудових витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на електронну адресу: позивача - vinocz@in.vn.ua, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_30, ІНФОРМАЦІЯ_31; ІНФОРМАЦІЯ_32.
Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, 21009, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 3-А, vinocz@in.vn.ua;
3 - ІНФОРМАЦІЯ_28, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_30;
4 - ІНФОРМАЦІЯ_29, АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_31; ІНФОРМАЦІЯ_32.