Справа № 953/2749/23
н/п 1-кс/953/2928/23
"24" квітня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12023221130000916 від 12.04.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю пгт.Петрівка Красноградського району Харківської області, громадянинку України, із середньою освітою, не одруженому, який на утриманні неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних осіб не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зараєстрованого місця проживання на території України немає, раніше судимий: 17.06.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт; 10.01.2023 Київським районним судом м. Харкова за ст.71 ч.2 ст.389 КК України до 2 місяців 28 днів арешту,
підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
24 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130000916 від 12.04.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції №1ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000916 від 12.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами), Указом Президента України ОСОБА_6 №58/2023 від 06.02.2023, будучі офіційно не працевлаштованим та не маючим постійного джерела доходів, з корисливих мотивів, із прямим умислом, спрямованим на забезпечення злочинного результату та вчинення злочину пов'язаного із незаконним заволодінням чужого майна вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
Так, 11.04.2023 приблизно о 16 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на пішохідній тропі, що розташована неподалік він ЗОШ №134, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 220, прогулювався разом із своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та слухав музику на музичній колонці ТМ «BOROFONE» модель BR12, належній ОСОБА_7 . Після чого, у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно та протиправно, цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, скориставшись тим, що ОСОБА_7 йшла позаду нього, діючи відкрито для потерпілої та оточуючих осіб, взяв музичну колонку у ОСОБА_8 та побіг із вказаною музичною колонкою в руці у напрямку свого будинку, за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, оскільки потерпіла ОСОБА_7 почала його переслідувати, не реагуючи на прохання зупинитись та усвідомлюючи настання відповідних наслідків, ОСОБА_4 , втік з місця вчинення кримінального правопорушення, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, сховавши музичну колонку у під'їзді будинку за місцем свого мешкання, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 408М від 14.04.2023 - 564,60 грн., спричинивши своїми діями матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_7 на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому заволодінні чужим майном (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Також слідчий вказав, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру про вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Органом досудового розслідування зібрано достатні докази, в обгрунтовання повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, які додані до клопотання.
Слідчий зауважив, що ОСОБА_4 в ході допиту в якості підозрюваного зізнався у скоєнні інкримінованого злочину та щиросердно розкаявся.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обгрунтовної підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, вказуючи на те, що підозрюваний: вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або у подальшому від суду; відсутність міцних соціальних зв'язків; не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходів; незаконно вплинути на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) в тому числі, які не допитані на даний час в ході досудового розслідування; вчинити інші кримінальні правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України)
Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри, відомості про особу ОСОБА_4 , на думку органу досудового розслідування, запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрання більш м'якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належну поведінку підозрюваного, тому є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 запобігти вищезазначеним (ризикам) можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221130000916 від 12.04.2023.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України внесені до ЄРДР 12.04.2023 за фактом того, що 11.04.2023 близько 16:00 години невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м.Харків, вул.Шевченко 220, поряд із будівлею ЗОШ №134 здійснила крадіжку музичної колонки, тим самим спричинила матеріальні збитки ОСОБА_7 .
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 о 17 годині 40 хвилин 21.04.2023 у кримінальному провадженні №12023221130000916 від 12.04.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому заволодінні чужим майном (грабежі), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 21.04.2023.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому заволодінні чужим майном (грабежі), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого на даний час продовжено.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів та висновку експерта, а саме: даними, які містяться у заяві ОСОБА_7 від 11.04.2023; даними протоколу огляду місця події від 11.04.2023; показаннями потерпілої ОСОБА_7 , які містяться в протоколі допиту потерпілої від 19.04.2023; показаннями свідка ОСОБА_9 , які містяться у протоколі допиту свідка від 20.04.2023; показаннями свідка ОСОБА_10 , які містяться у протоколі допиту свідка від 20.04.2023; показаннями свідка ОСОБА_8 , які містяться у протоколі допиту свідка від 21.04.2023; висновком експерта №408М від 14.04.2023.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст.186 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченихо п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу та свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , зважаючи на те, що він раніше судимий 17.06.2022 Київським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт та 10.01.2023 Київським районним судом м.Харкова за ст.71, ч.2 ст.389 КК України до 2 місяців 28 днів арешту, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти власності, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від семи до десяти років;
- дані щодо особи ОСОБА_4 , який не одружений, на утриманні неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних осіб не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зараєстрованого місця проживання на території України немає, раніше судимий: 17.06.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт; 10.01.2023 Київським районним судом м. Харкова за ст.71 ч.2 ст.389 КК України до 2 місяців 28 днів арешту, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , те, що злочин за ч.4 ст.186 КК України, є злочином проти власності, який вчинений під час дії воєнного стану, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, під час дії воєнного стану.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Щодо визначення розміру застави слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 2 ч.5 ст.182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути визначений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання слідчої судді підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у межах розміру, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (2684 гривень х 80 = 214 720,00 грн.)
При визначені розміру застави слідчою суддею було враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначений розмір застави слідча суддя вважає таким, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права підозрюваного, а тому відсутні підстави вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12023221130000916 від 12.04.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят ) днів - до 19.06.2023 включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчого СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 19.06.2023 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24.04.2023.
Слідча суддя - ОСОБА_1