Справа № 953/2984/23
н/п 1-кс/953/2870/23
"21" квітня 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
підозрюваної - ОСОБА_3
секретар судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000700 від 13.03.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, розлученої, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 29.07.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки,
підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань №27», розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 99 строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 раніше судима за вчинення умисного злочину проти власності, судимість за який не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не стала, та знову вчинила аналогічний умисний злочин проти власності при наступних обставинах:
09.03.2023 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3 прийшла в гості до потерпілого ОСОБА_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
В той же день, приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , діючи повторно, з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою власної наживи та подальшої реалізації викраденого, для задоволення своїх матеріальних потреб, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 від 24.02.2022, продовженого Указом Президента України ОСОБА_7 №133/2022 від 14.03.2022, продовженого Указом Президента України ОСОБА_7 №259/2022 від 18.04.2022, продовженого Указом Президента України ОСОБА_7 №341/2022 від 17.05.2022 та продовженого Указом Президента України ОСОБА_7 № 573 від 12.08.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi Note 8 Moonlight White 4/64», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 358М' від 31.03.2023 склала 3 400 гривень.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_3 разом з викраденим майном покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілому майнову шкоду на загальну суму 3 400 гривень.
Крім того, 13.03.2023 року близько об 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 знаходилась на 8 поверсі у під'їзді № 4 буд. № 88 по вул. Гв. Широнінців у м. Харкові, де у останньої виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій, раптово виниклий, злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність свого діяння, діючи повторно, в ході спілкування з раніше знайомим їй потерпілим ОСОБА_8 попрохала у останнього, під приводом необхідності здійснення дзвінка, мобільний телефон «Nokia 1280» у корпусі бузкового кольору, вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 15764 від 12.04.2023 року склала - 324 грн. 08 коп. Отримавши від ОСОБА_8 мобільний телефон для, начебто, здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_3 з даним мобільним телефоном залишилась чекати потерпілого на 8 поверсі під'їзду № 4 буд. АДРЕСА_5 , поки останній пішов до продуктового магазину.
Після чого ОСОБА_3 з вищевказаним мобільним телефоном зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдала потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоди на суму 324 грн. 08 коп.
Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_3 , наявність вищевказаних ризиків, тяжкість кримінального правопорушення, забезпечити належну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду неможливо, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Підозрювана ОСОБА_3 у судовому засіданні при вирішенні клопотання покладалася на розсуд суду.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, складено і підписано 20.04.2023 та вручено останній 20.04.2023 о 18-00 годині.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 могла вчинити інкриміновані їй злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221130000700 від 13.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами огляду місця події від 13.03.2023; речовим доказом, а саме мобільним телефоном марки «Nokia 1280»; протоколом пред'явлення речей для впізнання; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду предмета від 18.04.2023; висновками судово-товарознавчої експертизи № 359М від 31.03.2023, судово- товарознавчої експертизи № 15764 від 12.04.2023, судово-товарознавчої експертизи № 358М від 31.03.2023.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_3 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_3 (1) може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Підозрювана ОСОБА_3 вчинила тяжкі злочини проти власності, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування, усвідомлюючи те, що за злочини, у вчиненні якоих вона підозрюється, їй може бути призначене покарання у вигляді реального позбавлення волі, оскільки 29.07.2022 року ОСОБА_3 була засуджена Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та на теперішній час . покарання не відбула.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 має реальну можливість отримати доступ до речей, які вона хоче спотворити чи знищити, у володіння та користування, або ж на момент подання клопотання володіє чи користується ними, або/та вже спотворила чи знищила.
3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 , як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки їх анкетні дані стануть відомі підозрюваній, а отже вона може вчинити спроби неправомірного впливу на них
3.4.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрювана ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення оскільки, остання підозрюється, окрім іншого, у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, раніше засуджена, у тому числі за корисливі злочини проти власності, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення і перевиховання не стала, ніде не працює, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування та знову вчинила умисний корисливий злочин проти власності, що може свідчити про реальну можливість продовжити злочинну діяльність та вчинення нових кримінальних правопорушень.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, у разі визнання винуватою у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв'язки підозрюваної на території України - розлучена, не має малолітніх чи неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні, раніше засуджена, у тому числі за корисливі злочини проти власності.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної, застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваної до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов'язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваної слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування -по 18.06.2023 (включно).
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,80 гривень.
Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.
У зв'язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,80 гривень.
На переконання слідчого судді, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваної, а також індивідуальних обставин підозрюваної, характеру процесуальної поведінки та ймовірно вчиненого злочину, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для неї. Визначений розмір застави є співмірним та буде розумним з огляду на обставини ймовірно вчиненого нею кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_3 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов'язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування, тобто по 18.06.2023 (включно).
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,80 гривень, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів у межах строку досудового розслідування по 18.06.2023 (включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 80 копійок, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу - застава).
Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.
У разі звільнення підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на неї такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Зобов'язати слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_3 про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали встановити по 18.06.2023 (включно).
Копію ухвали вручити підозрюваній, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений і підписаний без проголошення 24.04.2023.
Слідчий суддя - ОСОБА_1