Справа № 147/277/23
Провадження № 1-кп/147/48/23
іменем України
25 квітня 2023 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023020120000022 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
за ч.4 ст. 185 КК України,
12 січня 2023 року близько 15.30 год ОСОБА_4 , перебуваючи у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , розпивав алкогольні напої із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Так, розпивши алкогольні напої, ОСОБА_8 пішов спати до спальної кімнати. Прокинувшись через пару годин, ОСОБА_4 помітив наявний у кімнаті телевізор марки LG FLATRON M208WA-BZ чорного кольору та радіоприймач марки COLON NO:RX-1313 та вирішив вчинити крадіжку цих речей із зазначеного домоволодіння. Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті власне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії правового режиму воєнного стану, встановленого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_9 з житлового будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , з полиці спальної кімнаті викрав належні ОСОБА_5 телевізор марки LG FLATRON M208WA-BZ чорного кольору, ринкова вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ від 08.02.2023 № 804-805/23-21 становить 2100 грн, та з підвіконника у цій же кімнаті викрав радіоприймач марки СОLОN NO:RX-1313, ринкова вартість якого згідно з висновком зазначеної експертизи становить 448 грн 80 коп. Викрадені речі ОСОБА_4 виніс із будинку потерпілого ОСОБА_5 та залишив місце події. В подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме заховав телевізор та радіоприймач у господарській будівлі за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Своїм діянням ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2548 грн 80 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, розповів про мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому пояснив, що 12 січня 2023 року близько 15.30 год на АДРЕСА_3 , перебуваючи в будинку ОСОБА_5 , розпивав алкогольні напої із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Після цього він пішов до кімнати спати. Прокинувшись через декілька годин він помітив у цій кімнаті телевізор та радіоприймач, які викрав. Вказані речі заніс до себе до дому та поставив в підсобному приміщенні, ними не користувався. У вчиненому розкаюється, обіцяє, що таке більше не повториться.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині доведена в повному обсязі. ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та в судовому засіданні розповів про обставини кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, не встановлено. Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. У зв'язку з чим просить визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим стром 3 роки та покласти обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України. Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку. Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 955 грн 92 коп. Речові докази, на які ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 03.02.2023 накладено арешт та які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити потерпілому, скасувавши арешт.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України.
З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України.
Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, форму вини, обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України не судимий, одружений, не працює, за психіатричною допомогою та допомогою лікаря-нарколога в КНП «Тростянецька ЦРЛ» не звертався, відсутність претензій зі сторони потерпілого. Згідно з висновком викладеним у досудовій доповіді щодо обвинуваченого, складеної на виконання ухвали суду, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушень, спосіб життя, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі можливе; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правпорушення) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому та добровільно відшкодував завдану шкоду, відсутність претензій з боку потерпілого, з врахуванням висновку викладеного у досудовій доповіді, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його перевиховання можливе без відбування покарання, а відтак останнього необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком при цьому покласти на нього обов'язки, передбачені ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 955,92 грн.
Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та признати йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок перебігу іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 955,92 грн (дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 92 коп.).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року на телевізор марки LG FLATRON M208WA-BZ, чорного кольору та радіоприймач марки COLON NO:RX-1313.
Речові докази у кримінальному провадженні: телевізор марки LG FLATRON M208WA-BZ, чорного кольору та радіоприймач марки COLON NO:RX-1313 залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1