Справа № 141/21/23
Провадження № 2-а/141/4/23
20 квітня 2023 року смт Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Рожковій Л.М.,
сторони в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу № 141/21/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00002824 від 15.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
05.01.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00002824 від 15.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2022 на адресу позивача від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла постанова серії АА №00002824 від 15.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення правил ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9.1% (3,288 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5.8% (1.051 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні 18 тон та на відстані між осями від 1,3 м до 1.8 м при неспарених колесах..
Позивач зазначає, що відповідно до п.4 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021, уповноваженою особою не було з'ясовано наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Також уповноваженою посадовою особою не було з'ясовано хто використовував транспортний засіб, чи виступає ця особа автомобільним перевізником, чи є ця особа належним користувачем транспортного засобу, оскільки 30.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «С.В.-Транс» укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчаове платне користування транспортний засіб марки «VOLVO», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Отже, 18.10.2022 вказаний транспортний засіб не перебував у користуванні позивача, а тому постанова серії АА №00002824 була винесена на особу, що не вчиняла адміністративне правопорушення.
Окрім того, відповідачем не враховано той факт, що орендарем (наймачем) здійснювалось перевезення рухомого наливного вантажу (молока), а отже його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що, в свою чергу, не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей. В той же час, в порушення вимог ст. 8 ЗУ "Про метрологію", ваги відповідача не мають сертифікатів повірки.
Позивач зазначає, що оспорювана постанова прийнята з грубими порушеннями вимог ч.1 ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протокол про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Тому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.12.2022 серії АА №00002824 та закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Ухвалою суду від 06.02.2023 року відкрито провадження у справі № 141/21/23, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, та призначено судове засідання на 16.02.2023.
14.02.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача Бахур В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 15.12.2022 серії АА №00002824 встановлено, що 18.10.2022 о 17:39 год за адресою М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м. Вінницю), км.247+432, зафіксовано транспортний засіб «VOLVO FN 13.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,1% (3,288 т), навантаження на здвоєні осі 5,8% (1,051 т) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тонн та відстань між осями від 1,3 м до 1,8 м, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Представник відповідача зазначає, що нормами закону, вказаних у відзиві, врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (величина похибки) без оформлення, відповідного дозволу та внесення плати за проїзд, а в разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків. Крім того, представник відповідача зазначає, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174. З системного аналізу положень наведеного Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті, може здійснюватися шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу, вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичний пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об'єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Тобто, закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
У оскаржуваній постанові міститься посилання в Інтернеті на веб сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Оспорюване правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 1313, сертифікати відповідності №UA.TR.001 35 225-21, 224-21 від 17.06.2021, чинні до 16.06.2022, сертифікати перевірки типу №UA.TR.00176-20 REV.1 від 17.06.2021 ,чинний до 16.06.2030.
Окрім того, у постанові серії АА № 00002824 від 15.12.2022 зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 4 шт; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3790 мм, 2-3: 4270 мм, 3-4: 1360 мм; навантаження на вісь 1-7825 кг, 2-13148 кг, 3-11899 кг, 4-10781 кг; загальна маса - 43653 кг.
Представником відповідача зазначено формулу розрахунку та допустиму похибку вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить, у тому числі, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Відповідно до постанови серії АА № 00002824 від 15.12.2022 перевищення загальної маси транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», державний номерний знак НОМЕР_1 на 9.1 % (3.288 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонн.
А тому, враховуючи, що фактично зафіксований параметр габариту транспортного засобу позивача 43653 т, нормативно дозволений параметр габариту або ваги в натуральних одиницях даного транспортного засобу 36 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 10%, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:((43653 - 36000-10% *43653) /36000) * 100 = 9,1 % (3,288 т).
Окрім того, зважаючи, що фактично зафіксований параметр габариту транспортного засобу позивача 2097 т, нормативно дозволений параметр габариту або ваги в натуральних одиницях даного транспортного засобу 18 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 16, розрахунок відсоткового перевищення на здвоєну вісь виглядає так:((22680 - 186000-16% *22680) /18000) * 100 = 5,8 % (1,051 т).
Таким чином, постанова серії АА №00002824 від 15.12.2022 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищевказаним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).
Щодо доводів позивача про те, що між ним та ТОВ «С.В.-Транс» було укладено договір оренди й тому транспортний засіб «VOLVO FN 13.480», державний номерний знак НОМЕР_1 перебував не в його користуванні, відповідач зазначає, що позивачем не надано відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про внесення належного користувача вказаного транспортного засобу, а отже ТОВ «С.В.-Транс» не є належним користувачем транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , тому відповідальність повинен нести власник транспортного засобу.
Стосовно твердження позивача про строки розгляду справи, представник позивача зазначає, що дія порядку № 879 від 27.06.2007 не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах, а тому посилання позивача щодо даного порядку є незрозумілим. Все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов'язкову сертифікацію згідно ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту OIML R 134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Рекомендації та вимоги щодо облаштування майданчиків WIM вказують на те, що обрана ділянка не повинна мати поворотів, смуг розгону або гальмування, не менше 250 м від перехресть і 300 м від залізничних переїздів, повздовжній похил не повинен перевищувати 10 проміле. Тобто посилання позивача щодо неправильності зважування наливного вантажу є такими, що не відповідають дійсності, оскільки майданчики WIM облаштовуються там, де рух транспортних засобів рівномірний і рідкий вантаж знаходиться у відносному спокої.
На підставі викладеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Судове засідання, призначене на 16.02.2023, не відбулось та було відкладено на 23.03.2023 року, за клопотанням представника позивача Загороднього В.С. та представника відповідача Бахур В.В.
Судове засідання, призначене на 23.03.2023, не відбулось та було відкладено на 20.04.2023, за клопотанням представника позивача Загороднього В.С.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду судового засідання шляхом направлення SMS-повідомлення, в судове засідання 20.04.2023 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не направив.
Також в судове засідання 20.04.2023 не з'явився представник позивача адвокат Загородній В.С., який належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи № 141/17/23 (довідка про доставку SMS-повідомлення від 23.03.2023). При цьому, до суду 23.03.2023 надійшла заява представника позивача адвоката Загороднього В.С. від 20.04.2023 про відкладення розгляду справи та учать у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті в судове засідання 20.04.2023 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду судового засідання, повноважного представника до суду не направив. При цьому, 20.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача Бахур В.В. про розгляд справи за відсутності позивача, проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши клопотання представника позивача адвоката Загороднього В.С. від 20.04.2023 про відкладення розгляду справи № 141/21/23, а також про проведення судового засідання у вказаній справі в режимі відеоконференції, суд доходить наступних висновків.
За змістом статей 44, 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною першою статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Також як вбачається із матеріалів справи №141/21/23, адміністративний позов було подано до суду через систему "Електронний суд" 04.01.2023 представником позивача адвокатом Загороднім В.С., який має доступ до справи №141/21/23 в електронному вигляді.
Відповідно до частини першої статті 223 КАС України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Так, згідно ч.1, ч.2, ч.3 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, яка звертається до суду, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Про це зазначає Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», у якій, окрім іншого, зроблено висновок, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як вбачається з матеріалів справи № 141/21/23, судом неодноразово відкладався розгляд справи на інші дати на підставі клопотань представника позивача адвоката Загороднього В.С., у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях та з інших підстав, зокрема на підставі відповідних клопотань про відкладення розгляду справи від 16.02.2023 та 23.03.2023. Натомість, представником позивача адвокатом Загороднім В.С. належних доказів поважності причини неявки у призначені дати судових засідань по справі № 141/21/23 суду не надано.
Також суд зауважує, що адвокат Загородній В.С. не надав суду належних доказів в підтвердження того факту, що він є представником сторони у справі № 755/1480/21, а тому не може з"явитись у судове засідання 20.04.2023 для розгляду српави №141/21/23.
За вказаних обставин, у зв'язку з ненаданням належних доказів поважності причини неявки представника позивача у судове засідання, з урахуванням конкретних обставин справи, а також наявності доказів своєчасного та належного повідомлення позивача про час, день та місце розгляду справи, зважаючи на тривалий час перебування на розгляду у суді справи № 141/21/23, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача адвоката Загороднього В.С. від 20.04.2023 про відкладення розгляду справи на іншу дату та відповідно про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу №141/21/23 за наявними в ній доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може
Суд, розглянувши матеріали адміністративного позову, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.
Як вбачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 15.12.2022 серії АА №00002824, винесеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О., 18.10.2022 о 17:39 год за адресою М-21, Виступовичі-Житомир- Могилів-Подільський (через м.Вінниця), км 247+432, зафіксовано транспортний засіб «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,1% (3,288 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5,8% (1,051 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тонн та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при неспарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП, а тому на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Дана постанова підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 та містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі
Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 13 13, сертифікати відповідності №UA.TR.001 35 225-21, 224-21 від 17.06.2021, чинні до 16.06.2022.
Вважаючи постанову серії АА №00002824 від 15.12.2022 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, що не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 просить її скасувати.
Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених вимог, суд керується наступним.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно пункту 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю та стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Так, відповідно до ст. 299 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п'ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Тобто саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Згідно з пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
У відповідності до абз.1 п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.
Згідно з ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відтак, саме на органи Укртрансбезпеки покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 22.5 ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).
Відповідно до п.п. 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену ст 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; мета даних, сформованих автоматичним пунктом.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі по тексту Порядку №1174).
У п.2 Порядку №1174 зазначено значення термінів, що вживаються у цьому Порядку. Зокрема, інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену ст. 14-3 КУпАП, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом; інформаційно-телекомунікаційна система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - інформаційно-телекомунікаційна система) - система комплексних взаємопов'язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв'язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Згідно з п.11-15 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до п.8 Порядку №1174 автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою. Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Частинами 2-4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приміткою до ст. 132-1 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 статті 14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
1) така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
2) особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Згідно п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ № 1197 від 14 листопада 2018 року, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 . Натомість, постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00002824 від 15.12.2022 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення п. 22.5 ПДР України, та, як наслідок, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Так, згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 18.10.2022 о 17:39 год за адресою М-21, Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м. Вінниця), км 247+432, як відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,1% (3,288 тонн) при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонн, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5,8% (1,051 тонн) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 18 тонн та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при неспарених колесах.
Разом з тим, вказаний транспортний засіб з 30 жовтня 2021 року переданий у користування ТОВ «С.В.-ТРАНС», згідно договору найму (оренди) транспортних засобів від 30 жовтня 2021 року.
Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб'єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Натомість позивач та його представник не надав суду доказів на підтвердження того, що відомості про ТОВ «С.В.-ТРАНС» як належного користувача транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Посилання представника позивача на те, що відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів мали вноситися перевізником, не виключають наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. При цьому, саме з ініціативи власника транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів вносяться відомості про належного користувача транспортного засобу.
Окрім того, позивач та його представник не надали жодних доказів на підтвердження того, що позивач звертався до сервісного центру МВС із заявою про реєстрацію належного користувача даного транспортного засобу, і що така реєстрація не відбулася з вини суб'єкта реєстрації.
За вказаних обставин адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобільними дорогами покладена на ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу марки «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 .
Окрім цього, частиною другою статті 14-1 КУпАП визначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Натомість, позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували відповідне звернення до відповідача та повідомлення ним таких обставин.
З матеріалів справи № 141/21/23 не вбачається, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, керівник ТОВ «С.В.-ТРАНС» звертався особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також не надавав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, у даному випадку є саме ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та свідчать про неможливість у спірному випадку підтвердження правомірності дій перевізника документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов'язок перевізника одержати відповідний дозвіл.
У свою чергу, згідно із пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Натомість, в матеріалах справи № 141/21/23 відсутні належний дозвіл на участь у дорожньому русі транспортного засобу, належного ОСОБА_1 .
Твердження позивача щодо того, що предметом перевезення був наливний вантаж (молоко), який є рухомим під час руху транспортного засобу, особливо під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля суд вважає безпідставними, оскільки не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Зокрема, відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2021 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й наливного вантажу. Однак, у даній справі перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу становить 9,1% (3,288 тонн) , при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі траснпортного засобу на 5,8 % (1,051 тонн).
Крім того, наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 № 363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення вантажу.
Водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема рідкого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для інших учасників дорожнього руху.
Слід також зазначити, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Щодо сумніву позивача у достовірності результатів вимірювання дорожніх транспортних засобів в русі суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», наукові метрологічні центри у сферах діяльності, визначених положеннями про них та нормативно-правовими актами, зокрема, проводять оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки; проводять калібрування та повірку засобів вимірювальної техніки.
Частинами 1, 2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» регламентовано, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно- правовими актами.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Пунктом 2 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 встановлено, що дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, зазначені у додатках 3-12, а саме автоматичні зважувальні прилади.
Згідно із п. 114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.
В матеріалах справи міститься Сертифікат виданий 17.06.2021 року, чинний до 16.06.2030 року, щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі» та сертифікатів відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки щодо технічного засобу «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», який підтверджує, що засіб вимірювальної техніки, яким здійснено автоматичну фіксацію порушення Правил дорожнього руху, належним чином сертифікований та відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», є справним та придатним до експлуатації.
Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритновагових норм у постанові зазначається формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де: Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР України.
Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Суд приймає до уваги розрахунок відповідача, вказаний у відзиві, та погоджується з ним, з наступних підстав.
У постанові серії АА № 00002824 від 15.12.2022 зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу : кількість вісей - 4 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3790 мм, 2-3: 4270 мм, 3-4: 1360 мм; навантаження на вісь 1-7825 кг, 2-13148 кг, 3-11899 кг, 4-10781 кг; загальна маса - 43653 кг. Згідно вказаної постанови перевищення загальної маси транспортного засобу «VOLVO FN 13.480», д.н.з. НОМЕР_1 на 9.1 % (3,288 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 36 тонн.
Хфакт. транспортного засобу позивача - НОМЕР_2 т, Хнорм. щодо даного транспортного засобу - 36 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 10%. 3 огляду на вказані дані, перевищення загальної маси транспортного засобу становило 9,1 % (3,288 тонн).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси: ((43653 - 36000-10% *43653) /36000) * 100 = 9,1 % (3,288 т).
Хфакт. транспортного засобу позивача - 20973 т, Хнорм. щодо даного транспортного засобу - 18 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 16%. 3 огляду на вказані дані, перевищення на здвоєні осі транспортного засобу становило 5,8 % (1,051 тонн).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення на здвоєну вісь: ((22680 - 18000-16% *22680) /18000) * 100 = 5,8 % (1,051 т).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 1313.
Сертифікати відповідності № UA.TR.001 35 225-21, 224-21 від 17.06.2021, чинні до 16.06.2022 та сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 76-20 REV.1 від 17.06.2021, чинний до 16.06.2030.
При цьому, згідно Постанови КМ України "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану" № 412 від 05.04.2022 позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Відтак, твердження позивача та його представника щодо похибки пристрою при винесенні постанови, про відсутність розрахунку перевищення нормативних параметрів транспортного засобу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Суд зауважує, що вказані у постанові дані були отримані відповідачем за допомогою комплексів технічних засобів, що визначають відповідні показники в автоматичному режимі тобто відбувається автофіксація даних вчиненого правопорушення.
Оскаржувана постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену ст.283 КУпАП, а саме інформацію: 1) про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортні засоби, які зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, а також порядок оскарження постанови; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; 7) адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов'язана дотримуватися вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення.
Відтак, твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 277 КУпАП є безпідставними, оскільки порушення зафіксовано 18.10.2022, а постанову серії АА № 00002824 винесено 15.12.2022, тобто у строки, визначені чинним законодавством.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При вирішенні спору суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи надані суду докази та зазначені нормативні акти, які врегульовують дані правовідносини, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова містить достатній опис складу зафіксованого правопорушення та чітко визначає розміри перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України. При цьому, відповідачем також надані документи стосовно габаритно-вагового обладнання із яких видно, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.
Крім того, згідно п. 4 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі №1174, основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, а тому зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В.О. правомірно було винесено постанову серії АА №00002824 від 15.12.2022 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зміст якої не суперечить нормам законодавства.
Належних та допустимих доказів на спростовування порушення позивачем п. 22.5 ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00002824 від 15.12.2022, суду не надано, а висловлено лише власні суб'єктивні припущення та твердження.
Посадова особа при винесенні спірної постанови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому підстав для скасування постанови у справі немає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Копію рішення суду направити сторонам по справі.
Повний текст рішення суду виготовлено та оформлено 25.04.2023 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, буд.14, м. Київ, 03135).
Суддя С.В. Климчук