Справа № 138/637/23
Провадження №:1-кс/138/281/23
Іменем України
25 квітня 2023 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023020160000129 від 07.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
20.04.2023 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання, яке мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2023 в межах розслідування кримінального провадження № 12023020160000129 від 07.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, накладено арешт на автомобіль марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 .Підставою для накладення арешту на вказане майно стала необхідність з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, в тому числі шляхом проведення відповідних авто-технічних експертиз. На даний час, орган досудового розслідування забезпечив доступ відповідних експертів до вказаного вище транспортного засобу з метою його огляду та дослідження та отримав відповідні висновки експертів. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не являється ні підозрюваним, ні потерпілим, а є лише власником транспортного засобу. За вказаних обставин адвокат ОСОБА_3 вважає, що необхідність перебування належного ОСОБА_4 транспортного засобу під арештом, станом на сьогоднішній день відпала. При цьому вказаний транспортний засіб перебуває на відкритому майданчику в умовах неналежної технічної консервації, що може призвести до його невчасного технічного обслуговування та втрати товарного вигляду, що призведе до додаткових матеріальних витрат власника майна ОСОБА_4 для його подальшого ремонту. За таких підстав адвокат ОСОБА_3 просить частково скасувати арешт та повернути ОСОБА_4 вказаний транспортний засіб з правом користування без права відчуження.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та просив клопотання задовольнити. Слідчий Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Зокрема, абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, власником автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2023 встановлено, що слідчий довів, що вказаний автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно є речовим доказом у кримінальному провадженні, доля якого буде вирішуватися в порядку ст.100 КПК України. Тому з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у кримінальному провадженні на вказаний транспортний засіб накладений арешт.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12023020160000129 від 07.03.2023, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні проведено експертизу технічного стану вказаного транспортного засобу. Постанови про призначення інших експертиз в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.
Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність: належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна ОСОБА_4 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку незгоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще триває, належний ОСОБА_4 транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, призначена у кримінальному провадженні експертиза проведена, про що міститься відповідний висновок експерта, відсутність заперечень слідчого щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, повернувши транспортний засіб законному власнику з правом користування без права його відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 369-372 КПК України слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023020160000129 від 07.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задовольнити.
Повернути автомобіль марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , власнику ОСОБА_4 з правом користування, без права відчуження.
Матеріали кримінального провадження № 12023020160000129 від 07.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК Україниповернути до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1