Справа № 752/4297/23
Провадження № 2-а/752/156/23
іменем України
17.04.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Солодовник Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - командир третьої роти другого батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Печкар Сергій Миколайович, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
у березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6444666 від 22.01.2023, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 22.01.2023 о 23 год. 38 хв. командиром третьої роти другого батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Печкарем С.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6444666, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-3 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 22.01.2023 року о 23 год. 38 хв. керував транспортним засобом марки «VolkswagenTransporter» по вул. Предславинська, 51, в м. Києві, без номерного знаку чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Позивач вказує, що посилання на керування ним 22.01.2023 о 23 год. 33 хв. за адресою: м. Київ, вул. В.Васильківська, 143, транспортним засобом без номерних знаків не відповідає дійсності, оскільки у вказаний час позивач перебував у медичному закладі КНП «Соціотерапія» за направленням працівника поліції для проведення медичного огляду. Позивач не відмовлявся від підпису постанови, з підстав, вказаних вище. Відповідачем не додано доказів, які підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-3 ч. 1 КУпАП.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.03.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 23).
29.03.2023 до суду надійшов відзив на позов від відповідача, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що відповідно до оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 , 22.01.2023 о 23 год. 33 хв. по вул. Предславинська, 51 в м. Києві, керував транспортним засобом «VolkswagenTransporter», номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби керував транспортним засобом, в якого був відсутній передній державний номерний знак, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-3 ч. 1 КУпАП.
Відсутність переднього державного номерного знаку на транспортному засобі зафіксовано на відеозапис нагрудного реєстратора поліцейського.
За вказаних обставин, оскаржувана постанова винесена з дотримання норм закону у межах повноважень інспектора, із дотриманням встановленої процедури. Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив таке.
Як передбачено ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 22.01.2023 о 23 год. 33 хв. по вул. Предславинська, 51 в м. Києві, керував транспортним засобом «VolkswagenTransporter», номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби керував транспортним засобом, в якого був відсутній передній державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ч 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1190,00 гривень.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає вразі керування або експлуатації транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
За змістом положень п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняєтьсякерувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В обґрунтування доведеності обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, відповідачем надано до відзиву відеозапис нагрудного реєстратора поліцейського.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання Правил дорожнього руху України єневід'ємноючастиною організаціїпроцесу дорожньогоруху зметою створеннябезпеки дляінших учасниківдорожнього руху,уникнення дорожньо-транспортнихпригод таїх наслідків,суд вважає,що вдіях позивачанаявний склададміністративного правопорушення,передбаченого ч 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому дійшов висновку залишити оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Враховуючи положенняст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - командир третьої роти другого батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Печкар Сергій Миколайович, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя