Справа № 754/7343/19 Головуючий 1 інстанція- Саламон О.Б.
Провадження № 22-ц/824/784/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
20 квітня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
за участю секретаря Олешко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне територіальне управління юстиції у м.Києві про встановлення факту родинних відносин,-
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, яку обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний племінник ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. 01 листопада 2018 року вона звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак листом приватного нотаріуса КМНО Матюхової Т.П. від 08 травня 2019 року отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що не підтверджується факт її родинних відносин із померлим. Вказувала, що факт родинних відносин підтверджується її свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження батьків померлого та свідоцтвом про розірвання шлюбу між ними, свідоцтвами про смерть дідуся та бабусі ОСОБА_3 . У зв'язку з наведеним, просила встановити факт, що вона є рідною тіткою померлого ОСОБА_3 .
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року заяву задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідною тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_4 як особа, яка не брала участь у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права і обов'язки, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.
Скарга мотивована тим, що у березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус КМНО Адаменко О.І. про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на квартиру
АДРЕСА_1 (справа № 757/11526/19-ц), який мотивований тим, що власником вказаної квартири був її племінник ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого вона прийняла спадщину. Проте у лютому 2019 року їй стало відомо, що спірна квартира у січні 2019 року зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 28 серпня 2010 року. В ході розгляду справи ОСОБА_1 залучена до участі у справі, оскільки дана квартира неодноразово відчужувалася і кінцевим власником є вона. Рішенням Печерського районного суду м.Києва у справі № 757/11526/19-ц її позбавлено права власності на квартиру, в тому числі з урахуванням оскаржуваного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року, яке на її думку є незаконним, бо рішення по справі безпосередньо впливає на її права як нового власника спірної квартири, а тому вона мала бути залучена до розгляду справи як заінтересована особа, чого не дотримано. Окрім того, вважає, що ОСОБА_2 не доведено факт родинних відносин із померлим власником квартири ОСОБА_3 з огляду на розбіжності та неузгодженості у датах народження батьків ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 та їх прізвищах « ОСОБА_6 » і « ОСОБА_7 ».
Заявниця ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник адвокат Щербина Є.Є. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати оскаржуване рішення Деснянського районного суду м.Києва як незаконне.
Представник заявниці ОСОБА_2 адвокат Костін К.М.в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи і вимоги апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказаній нормі кореспондуються приписи ч.1 ст.352 ЦПК України, згідно якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, встановлено, що судовим рішенням питання про права такої особи не вирішувалося.
З матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_2 просить встановити факт родинних відносин із рідним племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою реалізації права на спадкування.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд керувався тим, що факт родинних стосунків знайшов своє підтвердження.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 обгрунтована тим, що оскаржуване рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року безпосередньо впливає на її права як нового власника спірної квартири, а тому вона мала бути залучена до розгляду справи як заінтересована особа, чого не дотримано, а відтак вважає його незаконним.
Колегія суддів прийшла до висновку, що Деснянський районний суд м.Києва, ухвалюючи рішення в даній справі про задоволення заяви, не вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 з огляду на таке.
- 3 -
Аналіз змісту ст.252, 362 ЦПК України свідчить, що особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб, а для перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такої особи підлягає встановленню чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року усправі № 604/835/15-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012).
Під судовим рішенням яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права або обов'язки особи слід розуміти рішення, яким на цю особу покладається певний обов'язок (наприклад сплатити кошти, передати майно, виконати певні дії, утриматися від вчинення дій тощо), або внаслідок ухвалення якого припиняються майнові чи немайнові права особи, або змінюється їх обсяг.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 рокуне встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав або обов'язків скаржниці ОСОБА_1 , оскільки не покладає на неї жодних обов'язків як і не змінює та не припиняє їх.
При цьому намагання скаржниці пов'язати ухвалення рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 рокуіз тим, що це безпосередньо впливає на її права як нового власника спірної квартири у іншій справі № 757/11526/19-ц, а тому вона мала бути залучена до розгляду справи як заінтересована особа недоречні та помилкові з огляду на таке.
Оспорюваним рішенням Деснянського районного суду м.Києва вирішено питання виключно щодо родинних відносин ОСОБА_2 та її рідного племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою реалізації права заявниці на спадкування. Дане рішення може імовірно вирішувати питання про права інших спадкоємців померлого ОСОБА_3 за їх наявності, оскільки може призвести до імовірного зменшення їх частки чи позбавлення спадщини. Проте ніяким чином не стосується прав ОСОБА_1 , яка не є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 ні за законом, ні за заповітом.
Це по-перше.
По-друге, аргументи ОСОБА_1 про те, що рішення безпосередньо впливає на її права як нового власника спірної квартири у іншій справі № 757/11526/19-ц, а тому вона мала бути залучена до розгляду справи як заінтересована особа, необгрунтовані.
Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року скасовано рішення Печерського районногосудум. Києва від 02 лютого 2022 року у справі № 757/11526/19-ц та ухвалено нове про часткове задоволення позову. Витребувано від ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована виходом суду першої інстанції за межі вимог при визнанні права власності на квартиру за ОСОБА_2 та застосуванням неналежного (неефективного) способу захисту при скасуванні рішень про державну реєстрацію прав. При цьому апеляційним судом встановлено факт підроблення договору дарування від 20 серпня 2010 року, на підставі якого спірна квартира вибула із власності спадкодавця не з волі останнього, а відтак правильним та ефективним способом відновлення порушеного права позивачки як спадкоємиці померлого є витребування від ОСОБА_1 спірної квартири.
Вказаними судовими рішеннями в тому числі встановлено, що ОСОБА_1 набула права власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 09 січня 2020 року, укладеного з ОСОБА_8 , і тоді ж зареєструвала свої права (рішення приватного
- 4 -
нотаріуса КМНО Марченко А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50596569 від 09 січня 2020 року).
Отже, апеляційним судом незаперечно встановлено, що станом на 29 липня 2019 року, тобто на момент ухвалення оскаржуваного рішення Деснянським районним судом м.Києва ОСОБА_1 не була власником спірної квартири, не мала ніяких прав на неї, а відтак оскаржуване нею рішення взагалі не вирішувало жодних питань про її права, як і відсутні будь-які підстави для її залучення.
І по-третє, у постанові Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 757/11526/19-ц апеляційний суд вказав про відсутність у суду будь-яких сумнівів щодо родинних стосунків між ОСОБА_2 і її племінником ОСОБА_3 , навівши грунтовний аналіз усіх без вийнятку документів (свідоцтв про народження, про одруження, про розлучення, про смерть тощо), які це підтверджують незалежно від наявності оскаржуваного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року.
Отже, як з матеріалів справи, так і зі змісту оскаржуваного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року не вбачається, що суд вирішив питання у правовідносинах, учасником яких на час ухвалення рішення була ОСОБА_1 , та у рішенні не містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, що були предметом розгляду суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.362 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга подана ОСОБА_1 , яка не є учасником даної справи і суд першої інстанції не вирішував питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, апеляційний суд відповідно до приписів ст.362 ЦПК України закриває апеляційне провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012, де зроблено висновок, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Доводи ОСОБА_1 , викладені нею в апеляційній скарзі щодо недоведеності факту родинних відносин і як наслідок незаконності оскаржуваного рішення, колегія суддів не аналізує, оскільки скарга по суті не розглядається. Окрім того, дані аргументи були предметом аналізу і оцінки у постанові Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 757/11526/19-ц.
Даючи оцінку доводам ОСОБА_1 , викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок
- 5 -
щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування єдостатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст.ст.259, 374, 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне територіальне управління юстиції у м.Києві про встановлення факту родинних відносин закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: