Справа № 2-3355/11
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/129/2023
19 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Савіцькій Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання дій та постанов протиправними, скасування постанов та зняття арештів з рахунків та коштів,
за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Пономаренко Н.В.,-
встановив:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою.
Скаржник просив: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15.11.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу у розмірі 225 579,10 грн., як і прийняті на її підставі постанова про арешт коштів боржника, постанова про стягнення з боржника витрат на вчинення виконавчих дій; визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15.11.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу в сумі 225 579 грн. 10 коп., як і прийняті на її підставі постанова про арешт коштів боржника та постанова про стягнення з боржника витрат на вчинення виконавчих дій; зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_1 , у тому числі з банківського рахунку НОМЕР_1 , номер карти НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», що використовується для отримання грошового забезпечення військовослужбовця.
Скарга обґрунтована тим, що рішення державного виконавця про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 є незаконним. Державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Накладення арешту на банківський рахунок, призначений для отримання грошового забезпечення військовослужбовця, є незаконним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року скаргу задоволено частково.
Визнано дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови від 31 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15 листопада 2013 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року в справі за позовом Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, а також щодо прийнятих на її підставі постанов про арешт коштів боржника від 05 березня 2020 року та постанови від 31 жовтня 2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження - неправомірними.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15 листопада 2013 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року в справі за позовом Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, а також скасовано в подальшому прийняті постанови про арешт коштів боржника від 05 березня 2020 року та постанову від 31 жовтня 2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження.
В іншій частині скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що ухвала суду першої інстанції законна та обґрунтована, а доводи апеляційної скарги безпідставні.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про відкриття виконавчого провадження та стягнення витрат на проведення виконавчих дій були прийняті державним виконавцем із порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15 листопада 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, закінчився 10 липня 2016 року. При цьому звернення стягувача до державного виконавця з заявою від 22 серпня 2015 року не переривало строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року (справа № 2-3355/11), яке набрало законної сили 10 липня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» суму у розмірі 223 759 грн 10 коп., судовий збір у розмірі 1 700 грн 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн 00 коп.
15 листопада 2013 року видано виконавчий лист по справі № 2-3355/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» суму у розмірі 223 759 грн 10 грн коп., судовий збір у розмірі 1 700 грн 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн 00 коп.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві Бойко М.Д. від 31 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2-3355/11, виданого 15 листопада 2013 року, та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 22 557 грн 91 коп. та витрати виконавчого провадження у розмірі 300 грн 00 коп.
Постановами від 05 березня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника в АТ КБ «ПриватБанк», в АТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «ОТП Банк», ПАТ КБ «Правекс-Банк», АТ «Сбербанк», АТ «Альфа-Банк», АТ «Укрсиббанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена після спливу строку пред'явлення до виконання. Подана стягувачем заява про примусове виконання рішення не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень. Крім того, накладення арешту на поточний банківський рахунок, призначений для отримання грошового забезпечення, є незаконним.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Положеннями частини 4 та 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Так, виконавчий лист № 2-3355/11 видано 15 листопада 2013 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2015 року ПАТ КБ «Надра» зверталося до державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-3355/11.
02 листопада 2016 року державним виконавцем повідомлено про повернення виконавчого документу стягувачу без його прийняття до виконання.
Згідно повідомлення, виконавчий лист № 2-3355/11 набрав законної сили 10 липня 2013 року, документ про примусове виконання поданий 01 листопада 2016 року. Виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати. Стягувач квитанцію про сплату авансового внеску не надав. Враховуючи викладене, керуючись п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.
На виконавчому листі № 2-3355/11 наявна відмітка, 02 листопада 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що виконавчий лист № 2-3355/11 було пред'явлено до виконання, але він був повернутий відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Належних доказів на підтвердження того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривався матеріали справи не містять.
Так, у листопаді 2016 року державним виконавцем не було винесено відповідну постанову про повернення виконавчого листа стягувачу.
Повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без його прийняття до виконанняне свідчить про переривання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент винесення 31 жовтня 2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження, строки пред'явлення виконавчого листа № 2-3355/11 до виконання закінчилися.
Отже, висновок суду першої інстанції про визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови від 31 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, а також щодо прийнятих на її підставі постанов про арешт коштів боржника від 05 березня 2020 року та постанови від 31 жовтня 2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження неправомірними, та скасування постанов, є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що строки пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 02 листопада 2019 року є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що боржником пропущено десятиденний строк оскарження постанови про відкриття провадження, колегія суддів вважає необґрунтованими.
У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження. Скаржнику стало відомо про блокування належного йому рахунку, на підставі постанови від 05 березня 2020 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги.
Натомість апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Зокрема, державною виконавчою службою не надано доказів про направлення та отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 09 серпня 2022 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко