Справа № 127/4581/23
Провадження № 1-кп/127/135/23
18 квітня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 186 КК України, відомості про які внесено 24 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020040000575,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 186 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. В судове засідання просив викликати обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім цього, прокурор заявив клопотання про продовження утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою строком на 2 місяці, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є тяжкий злочин (ч.4 ст. 146 КК України) та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. З огляду на тяжкість можливого покарання обвинувачений зможе ухилятись від явки до суду. Також послався на те, що у справі ще належить допитати потерпілу, свідків та в разі звільнення з-під варти обвинуваченого існує ризик незаконного впливу на них з метою зміни їх показань. Крім цього, вказав на існування ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. У письмовому клопотанні прокурор просив продовжити строк утримання обвинуваченого під вартою строком на 2 місяці.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляла. Разом з тим, заперечила щодо задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, вказавши, що нових доказів, які підтверджують наведені ризики прокурором не надані. Наголосила, що у обвинуваченого є постійне місце проживання на території м. Вінниці, він має сім'ю, батьків, брата. Вказане, на переконання захисника, свідчить, що запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв. Проте заперечив що задоволення клопотання прокурора, наголосив на відсутності ризиків у справі, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Повідомив, що перебуває у цивільному шлюбі із потерпілою. До затримання проживав з потерпілою за адресою: АДРЕСА_1 у квартирі, яку вони винаймали у знайомих без документального оформлення. Повідомив, що не міг проживати за місцем реєстрації, оскільки там проживав його брат. Також повідомив, що працював будівельником на будівельній фірмі, жодних пільг немає. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 186 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 просила не продовжувати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, повідомила, що пройшло достатньо часу і на даний час не ображається на нього. Крім цього, вказала, що під час слідчого експерименту він вибачився перед нею. Зазначила, що позбавлення волі, яке супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань - це форма сварки із обвинуваченим. Зазначила, що сама запропонувала спосіб зв'язування її. Після вказаного звернулася до правоохоронних органів, оскільки розізлилася, що він залишив її і не повернувся із вибаченням та з квітами.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що за вказаним обвинувальним актом можливо призначити судовий розгляд.
Так, відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 186 КК України підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення прокурору, визначені законом, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, угоди у вказаному провадженні не укладались.
Сукупність вказаного переконує суд у тому, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду.
З метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне визначити, що судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд виходить з наступного.
З поданих документів вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2023 року щодо ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою зі строком дії до 24.04.2023 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 діб дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких нетяжкий злочин, що супроводжувався заподіянням потерпілій фізичних страждань, а інший корисливий тяжкий злочин. Потерпілою за кожним із кримінальних правопорушень є цивільна дружина обвинуваченого. Обвинувачений повідомив, що має намір проживати спільно із потерпілою. Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений має намір впливати на потерпілу, оскільки він не лише не буде уникати зустрічей з нею, а збирається вести з нею спільне життя, що передбачає можливість впливу на потерпілу у будь-який спосіб. При цьому посилання обвинуваченого як на звичну річ на ту обставину, що він буде з нею проживати, переконує суд у тому, що він не усвідомлює те, що він в силу свого процесуального статусу не може будь-яким чином впливати на потерпілу, а відповідно і не збирається дотримуватись заборон спілкування та впливу на потерпілу. Також суд враховує і суть обвинувачення, згідно із яким кримінальне правопорушення сталось під час спільного проживання, в умовах неочевидності, в сім'ї, із застосуванням насильства, що переконує суд у необхідності вжиття заходів превентивного характеру щодо неможливості продовження вчинення обвинуваченим аналогічних дій. Запобіжний захід за своєю суттю є превентивним заходом, має запобігати можливості вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, має запобігати умовам за яких можливий вплив обвинуваченого на потерпілу, свідків, в цьому і полягає його мета. Зазначені обставини є ризиками у кримінальному провадженні у виді можливості вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення та можливості впливати на потерпілу та свідків. Повідомлені обвинуваченим обставини, а саме його бажання спільно проживати з потерпілою, свідчать, що вказані ризики є реальними і навіть більшими за обгрунтовані припущення. Наявність підтверджених обгрунтованих припущень вже є достатньою для оцінки вказаних обставин як підтверджених ризиків, а повідомлені обвинуваченим обставини мають ще більш значущий характер, оскільки переконують суд у бажанні обвинуваченого вчинити дії з переходу ризиків з можливих до реальних.
Зазначене переконує суд в тому, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в тому числі домашній арешт, не забезпечить в повному обсязі належної поведінки ОСОБА_4 та не усуне загроз ризиків у справі.
Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 314, 315, 316, 317, 334 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 186 КК України, відомості про які внесено 24 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020040000575, на 28.04.2023 року о 10:00 год. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області в залі судового засідання № 32.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 18.04.2023 року до 16.06.2023 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
В решті ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: