359/3422/23
1-кс/359/625/2023
про застосування запобіжного заходу
14 квітня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12023111100000119 від 18.01.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317 КК України, ч.2 ст. 313 КК України, ч.3 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111100000119 від 18.01.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317 КК України, ч.2 ст. 313 КК України, ч.3 ст. 309 КК України.
За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
ОСОБА_4 будучи засудженим вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2021 за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 313, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 309 КК України, на підставі ст. 75 КК України до 3 років обмеження волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив злочин за наступних обставин. У невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, без мети збуту. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , достовірно знаючи спосіб виготовлення психотропної речовини - амфетамін, у невстановлений досудовим розслідуванням час відомим йому способом придбав, переніс, предмети та речовини, за допомогою яких здійснюється виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін. Придбані ним речовини та обладнання він переніс до господарського приміщення, що знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та належить його батькові ОСОБА_8 , де в подальшому використовуючи придбанні ним речовини та обладнання, повторно, незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, без мети збуту.
Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 КК України, ч. 2 ст. 313 КК України, ч. 3 ст. 309 КК України.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки розуміє, що за вчинення інкримінованих йому тяжких злочину загрожує реальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років. ОСОБА_4 може продовжити свою злочину діяльність, оскільки на шлях виправлення не встав та вчинив аналогічне кримінальне правопорушення за яке засуджений вироком суду. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. В свою чергу, підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити в задоволені клопотання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 3 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; санкція ч. 2 ст. 313 КК України передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років; санкція ч. 2 ст. 317 КК України передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, виходячи із кваліфікації кримінальних правопорушень застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими підозрюваним поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій вказаних кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено протокол обшуку від 18.01.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено наркотичний засіб; висновок експерта № СЕ-19/111-23/2956-НЗПРАП від 18.01.2023; показання підозрюваного ОСОБА_4 від 18.01.2023 який повідомив, що вилучену наркотичну речовину він виготовив за місцем проживання та зберігав для особистого вживання без мети збуту; висновок експерта № СЕ-19/111-23/3269-НЗПРАП від 10.03.2023. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України. Санкція ч. 3 ст. 309 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; санкція ч. 2 ст. 313 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років; санкція ч. 2 ст. 317 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого та передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше судимий. Підозрюється у вчиненні злочину в період відбуття іспитового строку, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання. Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що підозрюваний може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки наразі безробітний та немає постійного джерела доходу. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення. Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до підозрюваного особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов'язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.06.2023 року включно.
Взяти негайно під варту в залі судового засідання підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Утримувати підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
У разі внесення застави на підозрюваного покладаються наступні обов'язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися із с. Щасливе Бориспільського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 10.06.2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_9 .
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 19.04.2023р. об 08.30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1