21 квітня 2023 р. м.ОдесаСправа № 420/1043/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №420/1043/23 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №69772515 від 02.12.2022
19.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №69772515 від 02.12.2022.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 420/10453/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гирус О.С. про зміну реєстраційних даних ВП №69772515 від 02.12.2022.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції Укртрансбезпекою безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/1043/23.
20.04.2023 означена справа надійшла до апеляційного суду.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, з урахуванням системного аналізу законодавчих приписів, колегія суддів звертає увагу на таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України, відповідно до частини 6 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
При цьому, за приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Між тим, необхідно зауважити, що строки подання апеляційних скарг у даній категорії справ визначено статтею 287 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України.
Тобто, строк подання апеляційної скарги в даному випадку становить десять днів з дня проголошення оскаржуваного рішення.
При цьому, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня вручення йому судового рішення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване учасником справи рішення окружним адміністративним судом прийнято в порядку письмового провадження 16.03.2023.
З матеріалів справи убачається, що вищевказане рішення суду першої інстанції Державній службі України з безпеки на транспорті було надіслано в електронний кабінет та доставлено адресату 16.03.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 17.03.2023.
Натомість, дану апеляційну скаргу на адресу суду по пошті направлено лише 13.04.2023, тобто поза межами визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно установити наявність поважних причин пропуску такого строку на апеляційне оскарження рішення суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на відсутність заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції позбавлений можливість самостійно визначити поважність причин пропуску скаржником встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №420/1043/23.
Таким чином, протягом десяти днів з дня отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у якій вказати поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Також, колегією суддів установлено, що в апеляційній скарзі Державною службою України з безпеки на транспорті викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування означеного звернення суб'єкт владних повноважень вказує про введення в Україні воєнного стану, необхідності забезпечення доступу до правосуддя, а також обмежене фінансування.
Надаючи оцінку клопотанню суб'єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із такого.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, положеннями чинного законодавства передбачено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Натомість, наведені Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпекою) в апеляційній скарзі підстави для відстрочення сплати судового збору не кореспондуються із приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, саме на заявника покладається обов'язок доведення фактів, які розглядаються в призмі вирішення питання стосовно відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такого звернення належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, а також доказів щодо вчинення усіх можливих заходів з метою його сплати.
Якщо таких доказів до суду не подано, то відповідне звернення уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За наслідками аналізу обґрунтувань клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення сплати судового збору установлено, що вони є безпідставними, оскільки скаржником не доведено тяжкого майнового стану, вчинення активних дій з метою сплати судового збору, або неможливості його сплати.
Між тим, виписки по рахунках не є належними та допустимими доказами, які підтверджують вчинення суб'єктом владних повноважень усіх можливих дії, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги та не свідчать про тяжкий майновий стан скаржника.
До того ж, маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
У даному випадку, враховуються положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із якими однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Однак, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Також, слід відмітити, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для застосування інституту «відстрочення сплати судового збору». У такому випадку, суб'єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.
Натомість, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, апеляційний суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо відстрочення сплати судового збору, з огляду на його необґрунтованість.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 2684грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №420/1043/23 Державна служба України з безпеки на транспорті повинна сплатити судовий збір у розмірі 1610,40грн.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1610,40грн. на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору або належним чином обґрунтованого клопотання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №420/1043/23 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №69772515 від 02.12.2022 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1610,40рн або належним чином обґрунтованого клопотання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №420/1043/23 із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.