24 квітня 2023 року Справа № 160/2447/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
09.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в в Івано-Франківській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.02.2023р. № 046150008319 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з 27.01.2023 року, і зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 22.08.1992 по 09.11.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 22.08.1992 по 09.11.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.01.2023 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він 27 січня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. На момент звернення за призначенням пенсії йому виповнилось 53 роки 11 місяців 10 днів, страховий стаж становить 33 роки 6 місяців 28 днів, а пільговий стаж за Списком №1 - 7 років 1 місяць 2 дні. Однак, рішенням відповідача-1 №046150008319 від 03.02.2023 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача-1 та зазначає, що пільговий стаж належним чином підтверджуються відповідними записами в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Крім того, посада, яку він обіймав протягом спірного періоду, передбачена Списком №1, підрозділ 1а розділ IIІ. «Чорна металургія», пункт 1) Доменне виробництво, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Факт роботи у важких умовах праці підтверджено також наказом про атестацію робочих місць №525 від 09.12.1994. Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. З огляду на викладене, враховуючи, що основним документом на підтвердження стажу роботи є трудова книжка, позивач вважає, що спірні періоди роботи безпідставно не зараховані до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відтак відмова у призначенні пенсії є протиправною, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2447/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано від відповідача-1 докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування підстав прийняття рішення, що оскаржується; від відповідача-2 - засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
24.02.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (№0400-010904-5/23655 від 22.02.2023), в якому відповідач-2 не визнає позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Рішенням від 03.02.2023 №046150008319 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч.2 ст.114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. До пільгового стажу роботи за Списком №1 не враховано період роботи з 22.08.1992 по 09.11.1993, згідно довідки від 18.02.2022 №1451-330, оскільки право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці, відсутній наказ про результати проведеної атестації робочого місця за умовами праці за професією (посадою) «горновий доменної печі». В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць. З 21.08.1992 пенсії на пільгових умовах залежно від умов праці призначаються за результатами атестації робочих місць. Характер роботи підтверджується виключно первинними документами. Згідно пільгової довідки №1451-330 від 18.02.2022, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не підлягає зарахуванню період роботи: з 22.08.1992 по 09.11.1993, оскільки право на пільгове пенсійне забезпечений за Списком №1 горнового доменної печі не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці, наказом №525 від 09.12.1994 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» атестований машиніст шихтоподачі, зайнятий на бункерах і підбункерних приміщеннях. Відповідачем також зауважено, органом Пенсійного фонду України не ставиться під сумнів сам факт роботи позивача в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», проте наявність лише факту роботи на підприємстві є недостатнім для підтвердження права на пільгову пенсію за Списком №1. Крім того, відповідачем зауважено на дискреційних повноваженнях в питаннях призначення пенсії. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
До відзиву відповідачем-2 долучено копію пенсійної справи позивача.
06.03.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з доводами відзиву та вказує, що право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 горнового доменної печі було підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вперше наказом № 417 від 20.03.2000. Тобто, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушено порядок проведення атестації робочого місця, зробивши її не в період з 22.08.1992 по 22.08.1997, а з запізненням. Однак, він не може бути позбавлений права на одержання пенсії через невчасну атестацію його робочого місця, оскільки відповідно до чинного законодавства відповідальність за проведення атестації робочого місця покладається на роботодавця. Через неправомірні дії та недбалість роботодавця працівник не може бути позбавлений права на соціальний захист.
09.03.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (№0900-0903-9/8098 від 24.02.2023), в якому відповідач-1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 27.01.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За заявою позивача засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Рішенням від 03.02.2023 №046150008319 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Згідно із наданими документами страховий стаж позивача становить 33 роки 6 місяців 28 днів. Стаж за Списком №1, з урахуванням періоду військової служби, становить 5 років 1 місяць 9 днів, що недостатньо для призначення пенсії за Списком №1. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 установлено, що пенсії за віком на пільгових умовах за Списками виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, призначаються за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, підтверджений необхідними документами, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_3 , виданого 30.01.1997 (а.с.8); зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; є учасником бойових дій згідно із посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 19.02.2016.
27.01.2023 позивач звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №19 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком (Список №1), яка зареєстрована за вх.483.
Згідно із розпискою-повідомленням до заяви від 27.01.2023 вх.№483 долучено такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, інші документи (№545 від 01.08.2022, №046150008319 від 19.01.2023, №14-347, №14-357).
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.02.2023 №046150008319 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV.
Означене рішення від 03.02.2023 № 046150008319 обґрунтоване наступним.
Згідно з наданими документами страховий стаж становить 33 роки 6 місяців 28 днів. Вік заявника на дату звернення 53 рік 11 місяць 10 днів. Стаж роботи за Списком № 1, з урахуванням періоду військової служби - 5 років 10 місяців 9 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 09.11.1993 на посаді горнового доменної печі згідно з довідки від 18.02.2022 № 1451-330, оскільки не надано документів щодо підтвердження атестації вказаного робочого місця.
Копію рішення від 03.02.2023 № 046150008319 направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 06.02.2023 № 0400-010222-8/16018.
Відповідно до розрахунку від 02.02.2023 (рішення №046150008319) тривалість стажу позивача на дату звернення 27.01.2023 становить 33 роки 6 місяців 28 днів, з яких: 16 років 10 місяців 28 днів - страхового стажу до 01.01.2004; 14 років 8 місяців 0 днів - страхового стажу після 01.01.2004, додаткові роки за Список №1 - 2 роки 0 місяців 0 днів.
За роздруківкою розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046150008319 страховий стаж позивача станом на дату звернення 27.01.2023 становить 31 рік 6 місяців 28 днів; до пільгового стажу зараховано наступні періоди:
з 05.06.1987 по 29.10.1987 - Список №2 - 0 років 4 місяці 25 днів;
з 19.07.1988 по 19.10.1988 - Список №1 - 0 років 3 місяці 1 день;
з 13.11.1988 по 18.10.1991 - Військова служба строкова - 2 роки 11 місяців 6 днів;
з 25.11.1991 по 31.12.1991 - Список №1 - 0 років 1 місяць 7 днів;
з 01.01.1992 по 21.08.1992 - Список №1 - 0 років 7 місяців 21 день;
з 10.11.1993 по 10.03.1994 - Список №1 - 0 років 4 місяці 1 день;
з 11.03.1994 по 18.10.1995 - Список №1 - 1 рік 7 місяців 8 днів.
З оскаржуваного рішення стаж роботи позивача за Списком № 1, з урахуванням періоду військової служби, становить 5 років 10 місяців 9 днів.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах та з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.1992 по 09.11.1993, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1) частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Частиною першою статті 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
При цьому, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац десятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
У межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності відмови у зарахуванні періоду трудової діяльності позивача з 22.08.1992 по 09.11.1993 до пільгового стажу за Списком №1.
Згідно із роздруківкою розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046150008319 станом на час звернення (27.01.2023) до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди: з 19.07.1988 по 19.10.1988; з 25.11.1991 по 31.12.1991; з 01.01.1992 по 21.08.1992; з 10.11.1993 по 10.03.1994; з 11.03.1994 по 18.10.1995.
Отже, спірний період не зарахований до пільгового стажу за Списком № 1.
З оскаржуваного рішення стаж роботи позивача за Списком № 1, з урахуванням періоду військової служби, становить 5 років 10 місяців 9 днів.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 у спірний період позивач працював на наступній посаді та на такому підприємстві:
- з 25.11.1991 по 09.11.1993 - горновий доменної печі доменного цеху №2 на Криворіжському металургійному комбінаті «Криворіжсталь» імені В.І.Леніна (записи №6, №7).
Трудова книжка позивача в частині спірного періоду оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача горновим доменної печі, вказані записи вчинені на підставі розпоряджень по підприємству №0245246 від 04.10.1988 та №4 від 25.11.1991, проте не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надавались відповідачу і інші документи на підтвердження спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній від 18.02.2022 №1451-330.
Так, відповідно до довідки від 18.02.2022 №1451-330, виданої Публічним акціонерним товариством «АреселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), ця довідка видана ОСОБА_1 про те, що він повний робочий день працював на Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» ім. В.І. Леніна в доменному цеху №2, виробництво доменне: з 25.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 09.11.1993 - горновим доменної печі, що передбачена Списком №1, розділу ІІІ, підрозділу 1а згідно з Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
У період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
Так, згідно із постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 професія «горновий» віднесена до Списку №1 розділу ІІІ «Металургійне виробництво» (чорні метали) розділ «Доменне виробництво».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року професія «горнові доменних печей» віднесена до Списку №1 розділу ІІІ «Металургійне виробництво» (чорні метали), підрозділ 10301000 1 «Доменне виробництво», позиція 1030100а-11699.
Отже, що професія (посада), яку обіймав позивач протягом спірного періоду, передбачена Списком №1.
Згідно із витягом з наказу №417 від 20.03.2000 по Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінату «Криворіжсталь» «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці на комбінаті» робоче місце «горновий доменної печі» доменного цеху №2 атестоване, підтверджено право на пенсію за Списком №1, розділ ІІІ, підрозділ 1а, позиція 1030100а-11699.
В якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 спірних періодів роботи позивача в оспорюваному рішенні та у відзивах відповідачами зазначено, що до страхового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи з 22.08.1992 по 09.11.1993 на посаді горнового доменної печі згідно з довідки від 18.02.2022 № 1451-330, оскільки не надано документів щодо підтвердження атестації вказаного робочого місця.
Суд критично ставиться до означеної позиції відповідача, оскільки на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації (в тому числі чергової) робочих місць за умовами праці, обов'язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.
Суд вважає за необхідне зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Так, за змістом частини першої статті 41 КУпАП порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №1, № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на проведення атестації робочих місць, тому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, в тому числі бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем-1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача на посаді горнового доменної печі з 22.08.1992 по 09.11.1993.
При цьому, права позивача порушені саме вказаним протиправним рішенням від 03.02.2023 №046150008319 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи зарахувати періоди роботи позивача на посаді горнового доменної печі з 22.08.1992 по 09.11.1993 до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідач-1 діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.02.2023 № 046150008319 є протиправним та підлягає скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періодів роботи позивача горновим доменної печі з 22.08.1992 по 09.11.1993.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 27.01.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-1 заяви позивача від 27.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у вигляді рішення від 03.02.2023 № 046150008319, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача-1 у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та зобов'язано відповідача-2 зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем-1 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності пільгового стажу, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 27.01.2023 про призначення пенсії досяг необхідного пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2848860895.1 від 08.02.2023.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову підлягає стягненню з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15), Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15) від 03.02.2023 №046150008319 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоди його роботи горновим доменної печі з 22.08.1992 по 09.11.1993.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 27.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 24.04.2023.
Суддя М.М. Бухтіярова