13 квітня 2023 року Справа № 160/2121/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/2121/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
07 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1035 від 15.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати виплачувати з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1035 від 15.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року з основним розміром пенсії 89% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 р. по день проведення перерахунку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яку призначено у розмірі 89 % від грошового забезпечення. Під час перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 з 01.01.2018 року та на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №160/7155/22 відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром та обчислив її виходячи із 70% грошового забезпечення, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/2121/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2121/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
20 березня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від представника відповідача в системі «Електронний Суд». Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, посилається на те, що пенсія позивача обчислена виходячи із 70% сум грошового забезпечення на підставі ст. 13 Закону №2262-ХІІ. В свою чергу щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром зазначає, що таке обмеження застосовано на підставі ст. 43 Закону №2262-ХІІ. Окрім цього зауважує, що не здійснював обчислення пенсії позивача виходячи із 89% сум грошового забезпечення, оскільки судовим рішення такого зобов'язання не було, у зв'язку з чим питання стосовно проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасним, посилається на відповідну судову практику.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону №2262-ХІІ, з 2010 року у розмірі 89 % грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №160/7155/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1035 від 15.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", надіслану листом №38067-30418/3-01/8-0400/21 від 28.10.2021 року; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1035 від 15.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
12 жовтня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії виходячи з первинно визначеного розміру грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Листом від 03 листопада 2022 року відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №160/7155/22 позивачу проведено перерахунок пенсії в розмірі 70% від грошового забезпечення та застосовано обмеження максимального розміру пенсії відповідно до статей 13 та 43 Закону №2262-ХІІ.
В порядку ч.1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України як такі, що визнаються учасниками справи в заявах по суті та щодо яких суд не має обґрунтованого сумніву відносно достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, суд визнає встановленими наступні обставини, що мають значення для вирішення справи:
1) під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі Постанови №103 розмір пенсії обчислено виходячи із 70% сум грошового забезпечення;
2) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №160/7155/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 15.12.2021 року №3/1035, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України;
3) під час проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року відповідачем розмір грошового забезпечення обчислено з 70%, а також застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років-50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я-55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років-3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (п. "б" ст 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); особам, зазначеним у п. "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
В подальшому, відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року було внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", де число "80" замінили на число "70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 89 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
При вирішені даного спору, суд посилається на рішення Верховного Суду від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, яке підлягає застосуванню у даних правовідносинах, оскільки предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Так, Верховний Суд у зразковій справі, дійшов висновку, що:
Стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії-підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 01.03.2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018 року.
Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі Постанови КМУ №103 відсутні ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
В свою чергу, як встановлено із розрахунку пенсії за вислугу років позивача основний її розмір при призначенні склав саме 89 % грошового забезпечення. Отже, управлінням протиправно здійснено перерахунок виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та з 01.04.2019 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі №160/7155/22, а не з 89% як встановлено при призначені.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії.
Згідно з ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
З дати ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України і до дня вирішення цієї справи по суті частина сьома статті 43 Закону №2262-XII змін не зазнавала.
Абзацем другим статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
В зв'язку з цим відсутні підстави для визнання обґрунтованим тверджень відповідача, наведених ним у листі від 03 листопада 2022 року, згідно яких діюча редакція ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII передбачає обмеження максимального розміру пенсії. Враховуючи визнання такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, остання втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто - з 20.12.2016 року
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.10.2022 року по справі №640/7973/21.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію та виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим з 01.04.2019 року розміром пенсії направлені на майбутнє, тому суд залишає без задоволення, оскільки, відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача, то такі вимоги є передчасними
Щодо посилань відповідача на те, що ним ще не здійснювався перерахунок пенсії позивача виходячи із 89% грошового забезпечення, у зв'язку з чим питання перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасним, суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії вже при її обчисленні виходячи із 70% грошового забезпечення, в т.ч. вказані матеріали свідчать про значну відмінність між підсумковим розміром пенсії та розміром пенсії з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії. В результаті перерахунку пенсії позивача виходячи із 89% грошового забезпечення його пенсія не зменшиться та все ще перевищуватися протиправно використаний відповідачем максимальний розмір пенсії. Відповідно, суд вважає за можливе вирішувати питання про правомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час розгляду даної справи.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2147,20 грн., що підтверджується квитанціями від 24.01.2023 року №Н33Н-208Е-Х980-ХР9В, від 24.01.2023 року №40С0-С1ХТ-Х980-40НН.
Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2147,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2018 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 15.12.2021 року №3/1035 та відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.12.2021 року №3/1035 у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Боженко