Справа № 304/588/22 Провадження № 2/304/36/2023
19 квітня 2023 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/588/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління юстиції, про оспорювання батьківства,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актових записів про нього як батька дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Муруговим В.О.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 лютого 2009 року між позивачем та відповідачкою зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 11. Від цього шлюбу у них народилося п'ятеро дітей, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому зазначає, що у момент реєстрації народження доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу не було відомо, що він не є батьком народжених відповідачкою дітей. Також вказує, що подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні характери та погляди на сімейне життя. Внаслідок частих непорозумінь та сварок їх сім'я поступово руйнувалася, а тому рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 26 лютого 2009 року, актовий запис № 11, розірвано. Разом з цим, 26 листопада 2021 року відповідачка ОСОБА_2 у Перечинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) зареєструвала народження доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьком відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України було записано позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Однак зазначає, що батьком дитини ОСОБА_11 позивач не може бути, так як з відповідачкою він тривалий час не проживав і не спілкувався, а про народження дитини і реєстрацію його батьком такої він дізнався у січні 2022 року. Також вказує, що в ході розмови з відповідачкою він дізнався про те, що батьком ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є інший чоловік. За наведених обставин просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21 березня 2022 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач та його представник подали до суду спільну заяву про розгляд справи без їх участі. Разом із цим, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.
Відповідачка через канцелярію подала до суду заяву про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Разом із цим, просить суд розглянути справу в її відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління юстиції подала заяву про розгляд справи за її відсутності, з позовними вимогами згідна, заперечень не має.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в цьому випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 з 26 лютого 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Також встановлено, що під час перебування у шлюбі у них народилося шестеро дітей, зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Батьками цих дітей вказані ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Крім цього встановлено, що 24 червня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано, цей факт підтверджується копією рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року (рішення набрало законної сили 27 липня 2021 року).
Позивач у позовній заяві ствердив, що він батьком дитини ОСОБА_11 не може бути, так як з відповідачкою тривалий час не проживав і не спілкувався, а про народження дитини і реєстрацію його батьком такої він дізнався у січні 2022 року. Також вказав, що в ході розмови з відповідачкою він дізнався про те, що батьком ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є інший чоловік
Відтак, позивач ОСОБА_1 стверджує, що є не біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копій звітів про встановлення батьківства ДНК, проведеного компанією Endeavor DNA, станом на 08 лютого 2023 року ОСОБА_1 повністю виключений в якості біологічного батька дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , так як імовірність його батьківства становить 0 %.
При прийнятті рішення суд врахував таке.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Частиною першою статті 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно з ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини (оспорювання батьківства) можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які спростовують походження дитини від певної особи.
Згідно з п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
В пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зі змісту п. 2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.
Отже, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а також визнанням позову відповідачкою, таке визнання позову відповідачкою не порушує законні права та інтереси третіх осіб, тому суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, про оспорювання батьківства підлягає задоволенню.
Також з відповідачки підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 289, 354-355 ЦПК України, ст. 121, 122, 128, 129, 134, 136 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, про оспорювання батьківства - задовольнити повністю.
Виключити з актового запису про народження дитини № 68, вчиненого 18 липня 2017 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключити з актового запису про народження дитини № 17, вчиненого 11 лютого 2020 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ), відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як про батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виключити з актового запису про народження дитини № 376, вчиненого 26 листопада 2021 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ), відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_10 ; РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_11 ; РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління юстиції, код ЄДРПОУ 25999080; місце знаходження: Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужгородська, № 43.
Головуюча: Гевці В. М.