Провадження № 33/821/150/23 Справа № 694/2191/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
19 квітня 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Божка М.І. (в режимі відеоконференції) та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Божка М.І. на постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 19.01.2023 р., якою
ОСОБА_1 , який народився 12 трав-
ня 2002 р. у м. Києві, громадянина
України, має середню освіту, не од-
ружений, не працює, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік., стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн., -
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 18.11.2022 р. о 22 год. 53 хв. по просп. Шевченка у м. Звенигородка Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем «Citroеn С-Crosser» р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, як-то - різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та місці та в лікарському закладі відмовився в присутності двох понятих, чим допустив порушення п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Божко М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд розглянув справу з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе стягнення, не сприяв повному та об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова не відповідає фактичним обставинам справи та є незаконною і необґрунтованою. Зазначає що у працівника поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу і огляду водія ОСОБА_1 , в справі відсутні докази порушення ОСОБА_1 вимог 2.9 А ПДР України, що є підставою для закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адмінправопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши правопорушника та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її по викладеним в ній доводам, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, а саме що 18.11.2022 р. о 22 год. 53 хв. по просп. Шевченка у м. Звенигородка Черкаської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем «Citroеn С-Crosser» р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, як-то - різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та місці та в лікарському закладі відмовився в присутності двох понятих, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що 18.11.2022 р. о 22 год. 53 хв. по просп. Шевченка у м. Звенигородка Черкаської обл. за кермом автомобіля «Citroеn С-Crosser» р/номер НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_1 .
Також, з відеозапису чітко вбачається, що він на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці, так і у лікарському закладі.
ОСОБА_1 є водієм в розумінні ПДР України, а тому на вимогу працівника поліції зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, його вина у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААБ № 155347 від 18.11.2022 р. (а. пр.1); даними відеозапису, з якого суд першої інстанції встановив обставини, які викладені в протоколі про адмінправопорушення (а. пр. 7), а також поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були допитані судом першої інстанції та пояснення яких не викликали у суду першої інстанції ніяких сумнівів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає як у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні, на підставі Указу Президента України (затвердженого Законом № 2102-1Х від 24.02.2022) введено воєнний стан з 24.02.2022 р., строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інший громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв адмінправопорушення 18.11.2022 р. о 22 год. 53 хв., тобто вночі, за декілька хвилин до початку дії комендантської години, тому доводи про відсутність законних підстав у поліцейських для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки останній обізнаний про воєнний стан і введені обмеження. Під комендантською годиною слід розуміти заборону перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи. Варто залишатися вдома, а якщо пролунають сирени - спуститися в укриття. Громадський транспорт не працює. Для пересування населеним пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт керування останнім автомобілем в стані сп'яніння та факт його відмови від проходження огляду і не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішення, фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи та даними відеозапису.
Стосовно доводів апеляції про те, що в матеріалах провадження відсутні докази його перебування в стані сп'яніння, то апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп'яніння. Водій за наявності таких обставин зобов'язаний пройти огляд, цей обов'язок покладений на нього п. 2.5 ПДР України. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин докази перебування в стані сп'яніння для правильного розгляду справи не потрібні.
Суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адмінвідпові-дальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до ст. ст. 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував вид порушен-ня ПДР України, яке скоєне останнім, ступінь його вини, майновий стан та призначив останньому стягнення в межах санкції статті, тому підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що місцевим судом повно та всебічно досліджені матеріали справи.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду пер-шої інстанції та закриття провадження по адміністративній справі.
Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
Доводи апеляційної скарги про порушення вимог закону при проведенні процесуальних дій працівниками поліції апеляційний суд вважає необґрунтованими, тому що ці порушення не є істотними, були допущені внаслідок втручання інших осіб та на переконання апеляційного суду не є підставою для застосування вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 19.01.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Божка М.І. - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.