(заочне рішення)
Справа № 293/304/23
Провадження № 2/293/208/2023
20 квітня 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про зменшення розміру аліментів
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, відповідно до змісту якого просить:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області від 08.04.2021 у справі № 293/730/21 за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з однієї третини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до однієї шостої (1/6) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно із дня подання цієї заяви до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду.
27.02.2023 суд у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .
02.03.2023 на адресу суду з Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно з інформаціє. про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 .
Ухвалою від 06.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначив на 28.03.2023.
Ухвалою від 28.03.2023, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засіданні від 28.03.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 20.04.2023 та постановив здійснити виклик відповідача через офіційний веб-портал судової влади України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Поданий позов мотивований тим, що згідно з рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2011 року з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 червня 2011 року і до повноліття дитини.
З 2016 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 28 березня 2022 рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області шлюб між позивачем та відповідачем розірваний.
Позивач вказує, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачем.
08.04.2021 Черняхівського районного суду Житомирської області видано судовий наказ № 293/730/21, яким стягнуто з ОСОБА_1 (позивача) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожитковим мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25.03.2021 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що на даний час є два виконавчі провадження про стягнення аліментів на утримання трьох дітей від двох різних шлюбів у розмірі по частині від заробітку (доходу) платника аліментів, та 1/3 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, тобто, сумарно це складає 58% усіх його доходів.
Позивач доводить, що з огляду на складні життєві обставини, погіршення матеріального становища він не в змозі своєчасно сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини всіх доходів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
Також зазначає, що має батька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з інвалідністю, який певною мірою перебуває на його утриманні та потребує лікування та реабілітації, що потребує грошових витрат.
З метою забезпечення рівності матеріального забезпечення всіх дітей позивача та з врахуванням рівного обов'язку батьків з утримання дітей, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились.
У поданій до суду заяві від 20.04.2023 позивач підтримав позовні вимоги, просив розгляд справи здійснювати без його участі та не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.41).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстрації.
Окрім того повідомлення про розгляд справи було опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України (а.с.36).
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву у порядку ст. 178 ЦПК України не подала.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 20.04.2023.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 20.04.2023 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину заочного рішення.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_6 є сином позивача, що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.05.2010, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області ( а.с. 8).
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.11.2010 з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 червня 2011 року і до повноліття дитини (а.с. 17).
Рішенням суду від 28 березня 2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від шлюбу сторони мають двоє неповнолітніх дітей, що стверджується свідоцтвами про народження:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 01.10.2019 серії НОМЕР_2 , видане Черняхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ( а.с. 9);
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 від 27.01.2023 видане Черняхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с. 10);
Судовим наказом від 08 квітня 2021 року Черняхівського районного суду Житомирської області стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25.03.2021 та до досягнення старшою дитиною повноліття. (а.с. 18-19)
Згідно довідки з місця роботи №01-4/218 від 16.02.2023 виданої Головним управлінням ДСУНС у Житомирській області, ОСОБА_1 , (позивач) отримав загальну суму доходу за період з 1січня 2023 по 31 січня 2023, яка становить 13567,20 грн (а.с 20).
З метою забезпечення рівності матеріального забезпечення всіх дітей позивача та з врахуванням рівного обов'язку батьків з утримання дитини, позивач звернувся до суду з даним позовом про зменшення розміру частки аліментів, які стягуються з позивача з 1/3 до 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України(ст. 180 Сімейного Кодексу України).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Підсумовуючи вище викладене, ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так з матеріалів справи видно, що позивач посилається на погіршення матеріального становища, як наслідок не має матеріальної змоги сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожитковим мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25.03.2021 року та до досягнення старшою дитиною повноліття, оскільки одночасно сплачує аліменти на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розміні частки заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.06.2011 і до повноліття дитини. При цьому при винесенні судового наказу не було враховано рішення суду, за яким позивач уже сплачував аліменти на дитину від попереднього шлюбу- ОСОБА_1 у розміррі 1/4 від усіх видів доходу .
Також позивач доводить про те, що з часу прийняття судового наказу Черняхівським районним судом Житомирської області від 08.04.2021, за яким сплачуються відповідачу аліменти, у позивача змінився матеріальний стан відповідно. Позивач додатково утримує батька, який є інвалідом, що підтверджується документально.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, з огляду на те, що на даний сукупний розмір аліментів який має сплачувати позивач становить фактично 2/3 частини від доходу платника аліментів, що безумовно є надмірним, з дотриманням принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини, задекларованих у Конвенції про права дитини, на переконання суду, розмір аліментів необхідно зменшити, враховуючи рівність матеріального забезпечення всіх трьох дітей позивача та з врахуванням рівного обов'язку батьків з утримання дитини.
За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову .
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Розподіл судових витрат
За клопотанням позивача судові витрати у порядку ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259,263-265, 268, 274,279,354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області від 08.04.2021 у справі № 293/730/21 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з однієї третини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
3. Стягнення аліментів у новому розмірі здійснювати з дня набрання цим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Повний текст рішення складений та підписаний: 24.04.2023.
Суддя Людмила ЛОСЬ