Провадження № 33/803/766/23 Справа № 199/881/23 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
11 квітня 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строків та апеляційну скаргу захисника Олійника Д.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2022 року близько 21-30 години, ОСОБА_1 в районі будинку №67 по пр. Слобожанському у м. Дніпро (Амур-Нижньодніпровський район) керував автомобілем «Фольксваген» № НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Олійник Д.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою особою пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Інкриміноване діяння мало міцсе 21 листопада 2022 року, та було підтверджено 25 грудня 2022 року висновком щодо результатів медичного огляду №5643, яким підтверджено стан наркотичного сп'яніння не під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише коли він знаходився у медичному закладі. При цьому протокол було складено 09 січня 2023 року, хоча ОСОБА_1 було викликано на 20 січня 2023 року.
Зазначає, що після 21.11.2022 року ОСОБА_1 було неодноразово безпідставно зупинено під час керування транспортним засобом та направлено на медичний огляд, однак жодного разу перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння не підтвердилось.
Стосовно висновку, який міститься в матеріалах справи, апелянт зазначив, що відповідно висновку не зрозуміло за результатом вживання яких саме наркотиків настало сп'яніння ОСОБА_1 та яка концентрація діючої речовини у відібраному біо матеріалі.
Вважає, що суд першої інстанції формально розглянув справу відносно ОСОБА_1 .
Будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ОСОБА_1 та його представник - адвокат Олійник Д.В. в судове засідання 11 квітня 2023 року не з'явились. Адвокат Олійник Д.В. вже після початку судового засідання (о 12 годині 04 хвилини), надав суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, через зайнятість в інших процесах. При цьому, адвокат не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї заяви.
За таких підстав, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та його адвоката Олійника Д.В.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні особою транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№458643 від 09.01.2023 року, рапортом інспектора поліції, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння №5643 від 21.11.2022 року.
Відповідно до рапорту працівника поліції Гургенідзе Т., 21.11.2022 року близько 21-20 годин за адресою м. Дніпро пр. Слобожанський, біля буд. 65 було зупинено автомобіль Фольцваген Пасат н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому законом порядку у КП “ОМПЦЛЗ” ДОР та згідно висновку №5643 від 21.12.2022 встановлено, що останній на момент керування транспортним засобом знаходився в стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди), на виклик до УПП в Дніпропетровській області для складання протоколу не з'явився.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№458643 від 09.01.2023 року, щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Таким чином, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) ПДР України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 , які систематично складають відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказане є суб'єктивною думкою апелянта. Так, співробітником патрульної поліції було складено протоколу присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис безпосередньо у протоколі.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду постанови суду, спростовуються фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження матеріалів справи судом першої інстанції.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції дотримано вимог ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Отже, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Олійника Дмитра Вячеславовича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко