Рішення від 20.04.2023 по справі 904/676/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023м. ДніпроСправа № 904/676/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Гурбі А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 39754779

до Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугар Рза огли, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про визнання недійсним Договору та застосування наслідків недійсності договору

Представники сторін:

від позивача: Прохода Руслан Сергійович

від відповідача: Трушев Олександр Петрович

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугар Рза огли, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0520-3 від 04.05.2020р., укладений між позивачем та відповідачем;

- застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 54 400,00грн.

Ухвалою суду від 10.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.03.2023р.

28.02.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не вказано в чому полягає шкода державному бюджету порушення принципу максимальної економії, неефективне використання бюджетних коштів. Позивачем не зазначено щодо невідповідності кількості, вартості або ж якості виконаних відповідачем робіт, чи інших істотних порушень, які б могли вплинути на виконання умов оспорюваного договору.

03.03.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що внаслідок вчинення відповідачем дій щодо спотворення результатів тендеру відбулося безпідставне укладення спірного договору з відповідачем, який за інших обставин не отримав би право на таке укладання договору.

Ухвалою суду від 02.03.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 11.04.2023 р.

Ухвалою суду від 11.04.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2023р.

В судове засідання, 20.04.2023р., з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 20.04.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3, а також застосування наслідків недійсності правочину у вигляді стягнення одержаного однією стороною за правочином на користь іншої.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Так, Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради (далі - позивач, замовник або КП "Міська інфраструктура") - є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.2003 № 35/7, зі змінами та доповненнями, на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Позивач утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджується:

- статутом КП "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради, який затверджений рішенням Дніпровської міської ради № 30/23 від 29.06.2022 "Про затвердження Статуту КП "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради у новій редакції у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу". Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради. Для здійснення господарської діяльності підприємства власник створює статутний капітал у розмірі 343 272 364 грн. Статутний капітал комунального підприємства утворюється власником до реєстрації його як суб'єкта господарювання;

- Довідкою про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів від 25.01.2017, зі змісту якої вбачається, що позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів з присвоєнням йому коду 97531. Отже, позивач є комунальним підприємством, яке утримується за рахунок місцевого бюджету.

Як вбачаться з матеріалів справи, 03.04.2020р. КП "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради в системі електронних публічних закупівель "Prozorro" оголошено проведення відкритих торгів:

- ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-04-03-000891-b;

- назва предмету закупівлі: "Урни";

- код відповідно до класифікатора ДК 021:2015:34920000-2 - Дорожнє обладнання, що підтверджується Оголошенням про проведення відкритих торгів.

В закупівлі взяли участь два учасника:

- ТОВ "Екобуд 77", дата та час подання тендерної пропозиції - 14 квітня 2020 о 17:23;

- ФОП Рзаєв Вугар Рза огли, дата та час подання тендерної пропозиції - 14 квітня 2020 о 16:45 (надалі - відповідач, виконавець, ФОП Рзаєв Вугар Рза огли), що підтверджується Формою реєстру отримання тендерних пропозицій.

Відповідно до Форми протоколу розкриття тендерної пропозиції від 21.04.2020р. переможцем процедури закупівлі став ФОП Рзаєв Вугар Рза огли; останній відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане також підтверджується Звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-04-03-000891-b, дата формування звіту: 04 травня 2020р. та Протоколом про наміри укласти договір.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, переможцем вказаної публічної закупівлі є відповідач, який на момент проведення закупівлі відповідав кваліфікаційним критеріям, які встановлені в тендерній документації.

Так, за результатами проведення відкритих торгів UA-2020-04-03-000891-b для закупівлі "Урни" між КП "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради та ФОП Рзаєвим Вугар Рза огли укладений договір купівлі-продажу № 0520-3 від 04.05.2020р., відповідно до умов пункту 1.1. якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити його.

Відповідно до умов пунктів 1.2. та 1.3. договору найменування товару: Урни CPV 34920000-2 Дорожнє обладнання; характеристики та детальний опис товару міститься у Специфікації, що є додатком 1 до договору.

У відповідності до вказаних умов, сторонами було підписано додаток № 1 до договору - Специфікацію, в якій сторони визначили найменування товару - Урна дерев'яна комбінована, його кількість - 16 штук, ціна за одиницю, 3 400,00грн. без ПДВ, загальна вартість, 54 400,00грн., без ПДВ.

Відповідно до умов пунктів 2.2., 2.3. договору, загальна вартість товару по договору становить 54 400,00грн.

У пункті 2.3. сторони погодили наступний термін оплати: 100% розрахунок протягом 14-ти банківських днів з моменту передачі товару.

Відповідно до умов пунктів 4.1. - 4.3. договору, здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі покупця. Місце поставки товару: парк Зелений Гай, м.Дніпро. Термін поставки: до 31.05.2020 року. Поставка здійснюється протягом 5-ти календарних днів з дня надходження від покупця заявки.

У пункті 7.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами 04.05.2020р. і діє до 31.12.2020р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-04-03-000891-b (дата формування звіту: 05 травня 2020р.,), договір виконано та відповідачеві сплачено суму в розмірі 54 400,00грн..

Отже, в результаті публічних закупівель між позивачем та відповідачем укладено договір, який виконаний в повному обсязі та позивачем сплачено на користь відповідача 54 000,00грн. за поставлений товар.

З матеріалів справи також вбачається, що 28.12.2021 адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 54/48-20 ухвалено Рішення по справі № 54/53-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення Адміністративної колегії)

У пунктах 19, 21 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії встановлено, що ТОВ "Екобуд 77" та ФОП Рзаєв Вугар Рза огли вчинили порушення передбачені пунктом 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антикорупційних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів за ідентифікатором закупівлі в системі: UA-2020-04-03-000891-b (назва предмета закупівлі: "Урни"), яка проведена КП "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради.

За порушення, зазначене в пункті 19 резолютивної частини рішення, на ФОП Рзаєва Вугар Рза огли накладено штраф у розмірі 1 795,00грн., який останнім сплачений в повному обсязі.

У пунктах 5.1. - 5.8. Рішення адміністративної колегії зазначено, що у закупівлі UA-2020-04-03-000891-b ТОВ "Екобуд 77" та ФОП Рзаєв Вугар Рза огли вчиняли протиправні дії які полягали у:

- одночасному поданні тендерних пропозицій (в один день та у послідовний час);

- одночасному вході до аукціонів з одних ІР-адрес (у послідовний час);

- одночасному вході до особистих кабінетів на одному авторизованому електронному майданчику для створення своїх тендерних пропозицій (в один день та у час, наближений до послідовного);

- одночасній оплаті за участь у аукціонах із використанням одних ІР-адрес (через одну банківську установу);

- використанні одних ІР-адрес під час здійснення господарської діяльності, у тому числі в період проведення закупівель;

- використанні одного телефонного номеру, який зареєстрований на особу - єдиного учасника ТОВ "Екобуд 77", яка з 14.09.2018 також є директором цього товариства та уповноваженою особою цього товариства на підписання документів тендерних пропозицій і договору за результатами проведення закупівель;

- участі ТОВ "Екобуд 77" в якості "технічного" учасника у вигляді неподання обов'язкових документів (банківських гарантій і банківських довідок), що є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів закупівель зазначених у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Інформація щодо оскарження до суду рішення Адміністративної колегії - відсутня.

Отже, Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що поведінка відповідача є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З цього приводу суд зазначає також наступне.

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" безальтернативно позбавляє суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь та бути переможцем у відкритих торгах та переговорних процедурах закупівель, якщо протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

Саме у вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур, запобігає проявам корупції. При цьому позбавлення суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжником, за допомогою якого держава усуває недобросовісних суб'єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

Наявними матеріалами до позову підтверджується факт того, що рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2021 № 54/53-р/к ФОП Рзаєв Вугар Рза огли притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Вказаний факт не заперечується відповідачем, як і не заперечується факт укладання договору купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3 з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі та його невідповідність інтересам держави і суспільства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушеного права, зокрема, є визнання правочину недійсним.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи встановлені в рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №54/48-20 по справі № 54/53-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" обставини, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3 укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, не сприяє розвитку конкуренції у державі суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання оспорюваного правочину недійсним.

Щодо заперечень відповідача в частині фактичного виконання договору обома сторонами без заперечень, а також щодо можливості погіршення становища позивача, оскільки у останнього можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсувати відповідачу вартість поставленого товару, внаслідок чого відповідач вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права неефективним, слід зазначити наступне.

У статті 216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною 2 статті 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частиною 1 та 2 статті 216 Цивільного кодексу України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

У свою чергу, позивач заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Так, у частині 3 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На підставі вищевикладеного Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20 зроблено висновок, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Також слід зазначити, що частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).

Таким чином, ФОП Рзаєв Вугар Рза огли на власний ризик, маючи намір на укладання незаконного договору купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3 з метою отримання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, його суперечність інтересам держави і суспільства, прагнуло та свідомо допускало настання протиправних наслідків, прийняло участь у проведенні процедури із закупівлі товару, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 54 400,00грн..

Вищенаведене свідчить про наявність у ФОП Рзаєва Вугар Рза огли умислу на укладення протиправного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання договору купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3 недійсними.

Щодо підстав для стягнення грошових коштів у сумі 54 400,00грн. з ФОП Рзаєва Вугар Рза огли суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як встановлено судом вище, договір купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3 виконаний у повному обсязі - сума оплати за договором становить 54 400,00грн.., що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю, сформованого05 травня 2020р..

Отже, за час дії договору позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 54 400,00грн.

Тобто, саме ця сума (54 400,00грн.) є тими коштами, які відповідач отримав за оспорюваним договором, який суперечить інтересам держави і суспільства, і саме ця сума коштів підлягає стягненню в дохід держави.

Разом з цим, Міністерством фінансів України листом від 29.12.2021 № 350220-12-10/40844 було надано роз'яснення, відповідно до яких встановлено, що при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або неналежне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, грошові кошти в сумі 54 400,00грн., які були перераховані Комунальним підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Рзаєва Вугар Рза огли на виконання договору купівлі-продажу від 04.05.2020р. № 0520-3, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та в подальшому з позивача в дохід держави.

Враховуючи вказане, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів грошові кошти у розмірі 54 400,00грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 5 368,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0520-3 від 04.05.2020р., укладений між Комунальним підприємством "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 39754779) та фізичною особою-підприємцем Рзаєвим Вугар Рза огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугар Рза огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 39754779) грошові кошти в сумі 54 400,00грн. та судовий збір в розмірі 5 368,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.04.2023

Суддя С.П. Панна