іменем України
10 квітня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/3211/22
Головуючий у першій інстанції - Овсієнко Ю. К.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/273/23
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Поклад Д.В.
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
заінтересована особа: Міністерство оборони України
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Овсієнка Ю.К. від 06 жовтня 2022 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Міністерство оборони України,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, зазначивши заінтересованою особою Міністерство оборони України, в якій просили встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 був сином ОСОБА_1 та рідним братом ОСОБА_2 . В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що 02.03.2022 року при захисті міста Чернігова загинув ОСОБА_3 , який був сином ОСОБА_1 та рідним братом ОСОБА_2 . У зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Чернігівського військового комісаріату із заявою для отримання одноразової допомоги, проте, їм було відмовлено у розгляді даного питання, в зв'язку із розбіжностями у написанні прізвищ, а саме: їх прізвище ” ОСОБА_4 ”, а прізвище померлого ” ОСОБА_5 ”. Доводи поданої заяви вказують, що неправильне написання прізвища в одну літеру виникло через неправильний переклад його із російської на українську мову, оскільки свідоцтво про народження померлого було виписане на російській мові, де зазначено ” ОСОБА_6 ”. У зв'язку із даними обставинами, виникла необхідність встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 .
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.10.2022 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задоволено. Судом встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати оскаржуване рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.10.2022 року, та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 06.10.2022 року є незаконним, ухваленим із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки судова повістка-повідомлення про дату, місце та час розгляду заяви, з іншими відповідними додатками надійшла на адресу апелянта 03.10.2022 року, тобто, за три дні до судового розгляду даної справи. Також судова повістка-повідомлення не містила в собі інформації відносно того, чи є обов'язковою участь у розгляді справи Міністерства оборони України. Апелянт зазначає, що вказані обставини позбавили його права вчасно з'явитись на судове засідання, а також здійснити підготовку до участі у судовому розгляді даної справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що всупереч статтям: 175, 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту родинних відносин заявниками не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, які посвідчують даний факт. Апелянт вказує, що судом першої інстанції при вирішенні вимог поданої заяви неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки із матеріалів справи вбачається, що встановлення факту родинних відносин необхідно заявникам для отримання одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України, як заінтересована особа у даній справі, вважає, що з матеріалів даної справи вбачається спір про право, а саме, право на отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, яке Міністерство оборони України не визнає, і тому заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду. Апелянт зазначає, що рішення суду в цій справі фактично вирішуватиме питання про права та обов'язки Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність предмету спору, а саме страхових виплат, і права на ці виплати.
В судовому засіданні апеляційного суду представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - Овчинников О.В. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, а також додаткові письмові пояснення, подані на адресу Чернігівського апеляційного суду 14.02.2023 року, в яких апелянт звертає увагу на ті обставини, що заявлені вимоги у даній справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні апеляційного суду представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кашуба М.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.10.2022 року - залишити без змін.
В судове засідання апеляційного суду заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились.
Згідно приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, у серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, зазначивши заінтересованою особою Міністерство оборони України, в якій просили встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 був сином ОСОБА_1 та рідним братом ОСОБА_2 . В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що 02.03.2022 року при захисті міста Чернігова загинув ОСОБА_3 , який був сином ОСОБА_1 та рідним братом ОСОБА_2 . У зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Чернігівського військового комісаріату із заявою для отримання одноразової допомоги, проте, їм було відмовлено у розгляді даного питання, в зв'язку із розбіжностями у написанні прізвищ, а саме: їх прізвище ” ОСОБА_4 ”, а прізвище померлого ” ОСОБА_5 ”.
Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.10.2022 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задоволено. Судом встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 06.10.2022 року, суд вважав доведеними доводи поданої заяви про встановлення факту родинних відносин, а також зазначив, що встановлення факту родинних відносин між заявниками та померлим ОСОБА_3 має юридичне значення, оскільки від даних фактів залежить право заявників на отримання одноразової грошової допомоги, на яку вони мають право за законом.
Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки судова повістка-повідомлення про дату, місце та час розгляду заяви, з іншими відповідними додатками надійшла на адресу апелянта 03.10.2022 року, тобто, за три дні до судового розгляду даної справи. Також судова повістка-повідомлення не містила в собі інформації відносно того, чи є обов'язковою участь у розгляді справи Міністерства оборони України. Апелянт зазначає, що вказані обставини позбавили його права вчасно з'явитись на судове засідання, а також здійснити підготовку до участі у судовому розгляді даної справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що всупереч статтям: 175, 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту родинних відносин заявниками не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, які посвідчують даний факт. Апелянт вказує, що судом першої інстанції при вирішенні вимог поданої заяви неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки із матеріалів справи вбачається, що встановлення факту родинних відносин необхідно заявникам для отримання одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України, як заінтересована особа у даній справі, вважає, що з матеріалів даної справи вбачається спір про право, а саме, право на отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, яке Міністерство оборони України не визнає, і тому заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду. Апелянт зазначає, що рішення суду в цій справі фактично вирішуватиме питання про права та обов'язки Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність предмету спору, а саме страхових виплат, і права на ці виплати.
В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи.
Згідно положень ч.4 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в: постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №287/167/18-ц, провадження №14-505цс19, постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі №539/4118/19, постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №290/289/22-ц, провадження №61-13369св22.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України ”Про військовий обов'язок і військову службу”, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
У статті 1 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України ”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
За вимогами пункту 10 Порядку члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
-свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
-свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
-документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
-свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
-документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
-рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
-рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
-постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Частиною шостою статті 16-3 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Міністерство оборони України, є спеціально уповноваженим суб'єктом, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку №975, яку мають на меті отримати заявники у разі встановлення факту родинних відносин.
У справі №287/167/18-ц, провадження №14-505цс19, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-34 зазначеної постанови від 30.01.2020 року зазначила про таке: ”33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34.Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній”.
Визначаючи, чи пов'язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто, цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Необхідно зазначити, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов'язані із доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані із публічно-правовими відносинами заявників із державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Отже, з приводу питань, про які йдеться у заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, виник спір, пов'язаний із доведенням наявності підстав для підтвердження за ними певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними правами та обов'язками заявників, їх виникненням, існуванням та припиненням. Таким чином, за предметом та можливими правовими наслідками, цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
У спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявників до суду, яка полягає у підтвердженні їх певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №290/289/22-ц, провадження №61-13369св22: ''…Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.''
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_3 , який загинув при захисті м.Чернігова, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищезазначеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.10.2022 року, скасувати. Провадження у даній справі - закрити, роз'яснивши в порядку ч.1 статті 256 ЦПК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 їх право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України по 372 (триста сімдесят дві) грн. 15 коп., із кожного, в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.54) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями: 141, п.1 ч.1 статті 255, 256, 367, 368, 374; ч.1 статті 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06 жовтня 2022 року, скасувати.
Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Міністерство оборони України.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 372 (триста сімдесят дві) грн. 15 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 372 (триста сімдесят дві) грн. 15 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: