Справа № 930/814/22
Провадження № 22-ц/801/801/2023
Категорія: 47
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
24 квітня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
судді-доповідача Войтка Ю. Б.,
суддів Стадника І. М., Матківської М. В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року в цивільній справі № 930/814/22
за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди,
встановив:
15.03.2023 до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року про повернення його позовної заяви у вищезазначеній цивільній справі. Одночасно в апеляційній скарзі скаржником порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судової ухвали, оскільки копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 28.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 - неповажними. За таких обставин апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку та наданням відповідних доказів, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
17.04.2023 ОСОБА_1 подав заяву щодо виконання ухвали суду від 28.03.2023. В обґрунтування заяви зокрема зазначив, що з матеріалів цієї справи вбачається, що оскаржувану ухвалу він отримав 31.10.2022. Також з тих самих матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана 07.11.2022, тобто в термін, визначений статтею 354 ЦПК України. Вказане є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, при цьому в критичній формі зазначає, що суд апеляційної інстанції свідомо не бере до уваги докази які безпосередньо свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи те, що в апеляційній скарзі уже порушувалося питання про поновлення такого строку, тому вимагає негайно поновити йому строк на апеляційне оскарження. Також вказав, що ціла низка ухвал Вінницького апеляційного суду від 24.01.2023, від 15.02.2023 на даний час оскаржуються в касаційному порядку, а тому надавати оцінку законності цим ухвалам немає потреби. Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України вимагає негайно та невідкладно взяти до уваги поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи як доказ про поважність пропуску на апеляційне оскарження та відновити його право на апеляційне оскарження.
Ознайомившись із вказаною заявою, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що наведені в заяві щодо виконання ухвали суду від 28.03.2023 підстави для поновлення такого строку є неповажними.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновків, що встановлений нормою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути поновлений в порядку частини другої цієї статі, при цьому причини пропуску строку на апеляційне оскарження підлягають оцінці на предмет їх поважності в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Апеляційний суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а також підтверджені належними доказами.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення ОСОБА_1 у заяві, поданій на виконання ухвали апеляційного суду від 28.03.2023, посилається на те, що первинну апеляційну скаргу ним подано в межах строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою апеляційного суду її було повернуто.
Подача первинної апеляційної скарги у строки визначені законом не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Апеляційний суд зазначає, що для поновлення строку на апеляційне оскарження після повторного подання апеляційної скарги з порушенням визначеного законом строку особа має надати належні та допустимі докази на підтвердження поважних причин пропуску строку.
Оскільки у заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, не наведено нових поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, які б могли свідчити про наявність непереборних обставин, за яких заявник не подав апеляційну скаргу в передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку, не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 44 ЦПК України визначено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з наданням доказів на їх підтвердження, без яких суд позбавлений можливості мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він не навів поважні підстави для його поновлення, що є його обов'язком.
ОП КЦС ВС у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зробила такі висновки про правильне застосування норм права.
Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама собою вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Крім того, у статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини першої статті 129 Конституції України).
Згідно з вимогами частин другої - четвертої статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, § 61).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, § 53).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 159/1215/18, від 19 березня 2021 року у справі № 127/22351/17, від 08 липня 2021 року у справі № 127/4538/20.
Отже поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій, а саме по собі подання повторної скарги з пропущенням встановленого строку не свідчить про намір позивача реалізувати право на апеляційне оскарження.
За таких обставин, враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року, у відкритті апеляційного провадження в цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3, 4 ст. 357, п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року в цивільній справі № 930/814/22 за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Ю. Б. Войтко
Судді: І. М. Стадник
М. В. Матківська